Рішення № 19349365, 16.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/21816.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія"УНІКА"

доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

провідшкодування шкоди в сумі 3 260,99 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю; від відповідача ОСОБА_2., представник за довіреністю. СУТЬ СПОРУ:

У жовтні Приватне акціонерне товариство Страхова компанія “УНІКА” (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (далі відповідач) про відшкодування шкоди в сумі 3260,99 грн. Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування №030409/4055/0000025 від 25.03.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Chevrolet Aveo (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу ПАЗ (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу №5052 від 27.09.2011 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 порушено провадження у справі № 34/218 та призначено її розгляд на 16.11.2011.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача відзиву та витребуваних документів не надав, позов визнав частково. Заперечив у частині стягнення 510 грн. франшизи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки підрозділу державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ та постанови Деснянського районного суду м. Києва від 20.07.2011 у адміністративній справі № 3-4748/2011, 09.06.2011 о 17 год. 30 хв. в м. Києві на перехресті вул. Драйзера пр. Маяковського була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Chevrolet Aveo»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_3 із автомобілем «ПАЗ»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою підрозділу державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ та постанови Деснянського районного суду м. Києва від 20.07.2011 у адміністративній справі № 3-4748/2011. Вказаною постановою ОСОБА_4. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Chevrolet Aveo».

Відповідно до звіту № 282/КВ2 про оцінку автомобіля «Chevrolet Aveo», складеного 27.06.2011 (далі Звіт № 282/КВ2), вартість відновлювального ремонту автомобіля Aveo»у результаті його пошкодження при ДТП складає 5338,25 грн.

Реальна вартість матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю vrolet Aveo», склала 5455,27 грн., про що свідчить рахунок-фактура № БУК2-0012 від 21.06.2011.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору добровільного страхування №030409/4055/0000025 від 25.03.2011, укладеного між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія “УНІКА” та Наваренко Наталією Петрівною.

Відповідно до пункту 1.3 статуту Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»затвердженого загальними зборами акціонерів товариства, протоколом №191 від 17.02.2010, рішенням загальних зборів акціонерів Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик», яке було створено відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів та зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 10.02.1994 року, змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».

Відтак, судом встановлено факт зміни найменування позивача.

За вищезазначеним договором страхування та страховим актом № 00068574 від 12.07.2011, позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль Aveo»у сумі 3260,99 грн. Факт виплати зазначених коштів гр. ОСОБА_3. підтверджується платіжним дорученням № 023562 від 18.07.2011 на суму 3260,99 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3260,99 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки підрозділу державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ транспортний засіб автомобіль ПАЗ (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди Aveo», належить КП «Київпастранс».

Разом з тим, відповідно до подорожнього листа № 410984 вантажного автомобіля від 09.06.2011 автомобілем ПАЗ (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) керував ОСОБА_4., який їхав по відповідному завданню КП «Київпастранс», відтак судом встановлено, що ОСОБА_4. працював водієм в КП «Київпастранс»і перебував з ним в трудових відносинах.

Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ПАЗ» встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ПАЗ»КП «Київпастранс»була застрахована у відповідача на підставі Полісу № ВЕ/4637498, відповідно до якого відповідач взяв на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «ПАЗ», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність КП «Київпастранс»(Страхувальника). Вказаним договором (Полісом № ВЕ/4637498) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25000 грн., франшиза 510 грн. (пункт 2 Договору), строк дії до 09.08.2011.

Частиною першою статті 528 ЦК України встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Відповідно до частини 1 статті 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

27.09.2011 позивачем було подано до відповідача регресну вимогу № 5052 про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом № ВЕ/4637498 в сумі 3260,99 грн. Крім того, до вказаної заяви були додані документи необхідні для розгляду питання щодо здійснення страхової виплати за Полісом № ВЕ/4637498. У матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем регресної вимоги 28.09.2011 (вх. № 2994).

Відповідно до пункту 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Відтак, останнім днем на виплату відповідачем страхового відшкодування було 13.10.2011.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Згідно з п. 2 полісу № ВЕ/4637498 франшиза, тобто сума, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 510,00 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають частковому задоволенню у сумі 2750,99 грн. (3260,99 -510,00).

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, ідентифікаційний код 20842474) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, ідентифікаційний код 20033533) 2750 (дві тисячі сімсот пятдесят) грн. 99 коп. страхового відшкодування, 86 (вісімдесят шість) грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 199 (сто девяноста девять) грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 18.11.2011.