Рішення № 19348949, 18.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/34818.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова

група»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 29.09.2011р.);

В судовому засіданні 18.11.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(надалі ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) суми в розмірі 24493, 05 грн., як відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі договору добровільного страхування № 28-28081600 від 05.06.2008р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Renault Clio, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Skoda Superb, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 24493, 05 грн. в судовому порядку.

Представники позивача на розгляд справи, що призначався судом на 19.10.2011р., 07.11.2011р., 18.11.2011р. жодного разу не зявлялись, отримання ухвал суду позивачем підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

Відповідач відзиву на позов не надав, представник в судовому засіданні зазначив, що виплата страхового відшкодування має здійснюватись у відповідності з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», а відповідальність страховика винної особи обмежується полісом страхування.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування № 28-28081600 від 05.06.2008р. у ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», застраховано автомобіль Renault Clio, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2.

Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України у м. Києві 14.11.2008р. у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів Renault Clio, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та Skoda Superb, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3..

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 2.1 додатку 1 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.11.2008р., справа 3-45897/08.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Renault Clio, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку спеціаліста № 71С/11 автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, нанесеного власнику ТДЗ, складеного 01.12.2008р. суб'єктом оціночної діяльності ПП «Галавтоекспертиза»спеціалістом Прокіпчуком Р.А. (сертифікат ФДМУ № 7672/08 від 01.09.2008р.), складає 21914, 64 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 14.11.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 21167Т від 08.01.2009р. по договору страхування № 28-28081600 від 05.06.2008р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 24493, 05 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 17037 від 15.01.2009р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Skoda Superb, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Renault Clio, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/5520599.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Skoda Superb, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.11.2008р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Skoda Superb, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/5520599).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Renault Clio, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/5520599), а до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 28-28081600 від 05.06.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Renault Clio, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/5520599) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 510 грн..

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством ...

Згідно висновку спеціаліста № 71С/11 автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, нанесеного власнику ТДЗ, складеного 01.12.2008р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає вартість матеріального збитку 21914, 64 грн..

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь відповідача підлягає стягненню в порядку регресу сума 21404, 64 грн. (21914, 64 грн. (сума матеріального збитку підтверджена висновком спеціаліста) 510 грн. франшиза), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресна вимога за вих. № 4294/1936 від 24.05.2011р. міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 24.05.2011р., що підтверджується реєстровим вхідним ВАТ НАСК «Оранта»№ 5343.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 244, 93 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 418, 40 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. Івана Федорова 32, літ. А, ідент. код 30859524) 21404, 64 грн. (двадцять одну тисячу чотириста чотири гривні 64 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 418, 40 грн. (чотириста вісімнадцять гривень 40 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 21.11.2011