Рішення № 19348477, 22.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" листопада 2011 р.Справа № 6/5007/133/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - доручення від 21.11.11р.;

від відповідача ОСОБА_2 - доручення від 13.01.11р.

Розглянув справу за позовом Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" (м. Коростишів Житомирська область)

до Комунальне підприємство "Теплосервіс" (м.Коростишів Житомирська область)

про стягнення 21722,39 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 21722,39грн. за неналежне виконання договору №83 про надання послуг постачання холодної води і водовідведення від 01.01.2011р., з яких: 19381,05грн. - основний борг, 1409,66грн. - пеня, 286,36грн. - 3% річних, 645,32грн. - інфляційні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов визнав частково, надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с.37).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011 року між Коростишівським міським комунальним підприємством "Водоканал" (постачальник/позивач) та Комунальним підприємством "Теплосервіс" (споживач/відповідач) було укладено договір №83 про надання послуг постачання холодної води і водовідведення (а.с.9-11), за умовами якого постачальник зобов'язується надавати споживачеві послуги постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 Договору тарифи на послуги становлять: з водопостачання - 4,70 гривень/куб.метр; з водовідведення - 4,26 гривень/куб.метр.

Розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання на момент укладення цього договору становить 36087,30грн. (п.3.2 договору).

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показниками (п.3.3 договору).

Згідно п.4.1 договору розрахунки за використану воду та стоки здійснюється за тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування.

Споживач розрахунки за послуги водопостачання та водовідведення проводить у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів (п.4.2 договору).

Платіжні документи для оплати пред'являються постачальником з 17 по 20 число поточного місяця (п.4.3 договору).

Послуги оплачуються готівкою або в безготівковій формі на розрахунковий рахунок або в касу підприємства-постачальника (п.4.4 договору).

На виконання умов договору №83 про надання послуг постачання холодної води і водовідведення від 01.01.2011р. позивач надав відповідачеві послуг на суму 34815,60грн., що підтверджується відповідними рахунками, що долучені до матеріалів справи (а.с.24-34).

Крім того, позивач надав відповідачу дизельне пальне на загальну суму 1174,77грн., що підтверджується накладною №321 від 30.05.2011р. на суму 931,03грн. і накладною №391 від 13.07.2011р. на суму 243,74грн. та відповідними довіреностями, долученими до матеріалів справи (а.с.16-19).

Згідно даних позивача, за відповідачем станом на 01.01.2011р. рахувався залишок заборгованості в сумі 40267,77грн.

Таким чином загальна сума наданих позивачем відповідачу послуг складає 76258,14грн.

В свою чергу відповідачем отримані послуги було оплачені частково в сумі 56877,09грн.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 19381,05грн.

Як зазначив позивач, 25.07.2011р. між позивачем та відповідачем було проведено звірку взаєморозрахунків, станом на 01.07.011р. заборгованість КП "Теплосервіс" перед позивачем становила 19029,79грн., про що складено відповідний акт (а.с.20).

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору, укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідач основний борг визнає частково в сумі 14353,05грн., так як вважає, що сума боргу 19381,05грн. має бути зменшена на вартість отриманого позивачем від відповідача товару - задвижок в кількості 5 шт. на суму 5028,00грн.

Позивач стверджує, що вказані задвижки передані безкоштовно.

Заперечення відповідача не грунтуються на приписах чинного законодавства, тому судом не приймаються до уваги. За наявності боргу з боку позивача відповідач вправі звернутися до суду за захистом порушеного права у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 19381,05грн. основного боргу відповідають приписам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 286,36грн. - 3% річних, 645,32грн. - інфляційних та 1409,66 грн. - пені.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних складає 645,32грн. за період нарахування лютий - вересень 2011 року, сума 3% річних - 286,36грн. за період нарахування квітень - вересень 2011 року (а.с.14-15).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пеня є одним з видів штрафних санкцій та визначається у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 1409,66грн. (а.с.13).

Перевіривши розрахунок вказаних штрафних санкцій, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Порядок розрахунків за водопостачання та водовідведення визначено розділом 4 "Порядок розрахунків" договору №83 від 01.01.2011 року.

Як зазначалося вище, споживач розрахунки за послуги водопостачання та водовідведення проводить у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів (п.4.2 договору).

Платіжні документи для оплати пред'являються постачальником з 17 по 20 число поточного місяця (п.4.3 договору).

Оскільки позивачем не надані докази вручення виставлених відповідачу рахунків на оплату послуг з холодного водопостачання та водовідведення, умови договору не містять дати остаточного розрахунку за надані послуги, тому неможливо встановити період прострочення відповідачем оплати наданих послуг.

З огляду на викладене суд відмовляє в стягненні пені, інфляційних та 3% річних.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів сплати боргу не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 19381,05грн. основного боргу обґрунтований, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, і підлягає задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплосервіс" (12505, Житомирська область, м.Коростишів, вул.Миру, 3, код 33165653)

- на користь Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, провул.Назаренка, 6, код 20417222) - 19381,05 грн. боргу, а також 193,81грн. сплаченого державного мита та 210,56грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 24 листопада 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2,3 - сторонам (рекоменд. з повідомл.)

<Текст >