Справа № 2-219/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2011 року Новгородківський районний суд
Кіровоградської області
у складі:головуючої суддіСосновської Л.І.
при секретаріТроян Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до філії Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»про поновлення строку звернення до суду, стягнення заробітної плати за затримку видачі трудової книжки, моральної шкоди
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, який мотивував тим, що 29 січня 1998 р., згідно наказу №10 о/с Кіровоградського управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», він був прийнятий на посаду керуючого Новгородківським відділенням Ощадного банку.
За результатами проведеної контрольної перевірки комісією обласного управління Ощадбанку, позивача, згідно наказу №54 о/с від 06 липня 2000 р., відсторонено від виконання службових обовязків із 07 липня 2000 р. і згідно акту від 07 липня 2000 р. він був ознайомлений із вказаним наказом, але відмовився його підписувати. Пізніше, 07 серпня 2000 р. СВ УСБУ в Кіровоградській області відносно нього було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст.86-1, ч.2 ст.172 КК України (1960 р.).
Вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2009 р. позивач був виправданий за ч.2 ст.367 КК України за недоведеністю його участі у вчинені злочину. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 20 липня 2010 р. вказаний вирок залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 23 серпня 2011 р. вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанції залишені без змін.
Весь період розгляду кримінальної справи у суді першої інстанції він вважав себе відстороненим від займаної посади керуючого Новгородківським відділенням Ощадбанку.
Про те, що позивача було звільнено із займаної посади наказом №76 о/с від 11 серпня 2000 р., він довідався лише у серпні 2010 р., коли звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із позовом про поновлення на роботі. З даним наказом відповідач не ознайомив позивача, не надіслав по пошті копію наказу про звільнення цінним листом, не видав йому трудову книжку. Сам позивач не звертався до відповідача з вимогою про її видачу, так як вважав себе відстороненим від посади, але у штаті установи.
Позивач вважає, що з вини відповідачів він не отримав трудової книжки, а тому вони повинні виплатити заробіток за її затримку із розрахунку заробітної плати керуючого Новгородківським відділенням станом на 2011 р., що становить 2200 грн. на місяць. За період з 11 серпня 2000 р. по 11 листопада 2011 р. повинен виплатити 294800 грн. (134 місяць Х 2200 грн. = 294800 грн.). Крім того, позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду, мотивуючи тим, що з вини відповідача він не має коштів на існування, втратив трудовий стаж, своєчасно не оформив пенсію, що потягло за собою втрату соціального забезпечення, зазнав розладу здоровя. Порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду він оцінює у 500000 грн.
У судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_2, яка діє згідно правової угоди (а.с.18 а), позовні вимоги уточнили, відмовились від вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і ця відмова судом була прийнята. Наполягали на задоволені вимоги про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час її затримки, поновлення строку для звернення до суду та моральної шкоди у сумі 500000 грн. Позивач і його представник суду дали пояснення, які викладені за текстом позовної заяви.
Представник відповідачів ОСОБА_3, який діє згідно довіреностей, належним чином оформлених (а.с.35,36) позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що 06 липня 2000 р. позивач, згідно наказу №54 о/с по Кіровоградському обласному управлінню АТ «Ощадбанк», був відсторонений від виконання службових обовязків за результатами перевірки проведеної комісією обласного управління, якою були виявлені порушення при проведенні інкасації АЗС №3 ВАТ «Кіровограднафтопродукти». 07 липня 2000 р. в.о. керуючого Новгородківським відділенням ОСОБА_4 ознайомила позивача з даним наказом, але він від підпису відмовився, про що було складено акт. Позивач був відсторонений від роботи, але протягом 11 років на роботу не виходив і на повідомлення не реагував. Він знав, що був звільнений з посади керуючого Новгородківським відділенням Ощадбанку.
Щодо вручення трудової книжки позивачу представник відповідачів пояснив, що трудова книжка зберігалася у ОСОБА_1 і він повинен був сам собі її вручити. До обласного управління Ощадбанку трудова книжка позивача не надходила, а також не була зареєстрована в журналі обліку трудових книжок установи. Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, за її ведення та зберігання несе відповідальність керівник установи, яким був позивач.
Відносно моральної шкоди представник відповідачів пояснив, що з їх боку не було допущено ніяких порушень законних прав позивача, які б могли призвести до моральних страждань. Крім того, позивач працює в ПСП «ЛАН-2», а тому отримує регулярний заробіток, тобто має кошти на існування.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працював керуючим Новгородківського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України»(а.с.96,97 з 29.04.2008 р. по 25.09.2009 р.). Зазначив, що його приймали та звільняли із посади в Кіровоградському обласному відділенні ВАТ «Державний Ощадний банк України». Під час передачі документів від попереднього керуючого, він звернув увагу, що у сейфі знаходиться трудова книжка ОСОБА_1 Із записами трудової книжки свідок не знайомився. Про наявність трудової книжки позивача він відразу повідомив обласне управління Ощадбанку, але йому наказали, щоб вона й далі зберігалася у сейфі до закінчення розгляду кримінальної справи.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працював керуючим Новгородківського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України»(а.с. 94,95 з 26.04.2005 р. по 16.04.2008 р.) Під час роботи на цій посаді він звернув увагу на трудову книжку ОСОБА_1, яка знаходилась у сейфі. Про наявність трудової книжки позивача він відразу повідомив обласне управління Ощадбанку, але ніяких дій з боку керівництва не було прийнято.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона із 1998 р. працювала економістом першої категорії Новгородківського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України». Періодично під час вакансій керуючого відділенням тимчасово виконувала обовязки керуючого. Після звільнення позивача із посади керуючого Новгородківського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України»його трудова книжка перебувала у сейфі, який знаходиться у кабінеті керуючого. Восени 2010 р., день і місяць не памятає, представник відповідачів ОСОБА_3 разом із Єжовим приїхали до відділення, а після цього трудова книжка позивача зникла із сейфу.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працювала бухгалтером Новгородківського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України», а після звільнення позивача виконувала обовязки керуючого цього відділення. Відносно звільнення позивача, видачі йому трудової книжки за спливом часу вона нічого не памятає.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що з листопада 2009 р. і по даний час він працює керуючим Новгородківського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України». Трудової книжки позивача у відділенні банку він не бачив, так як вся кадрова документація зберігається у філії Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк України».
Суд заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини, які регулюються ст.ст. 47, 48, 233, 235, 237-1, 238 КЗпП України.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач за наказом №10 о/с від 29 січня 1998 р. був прийнятий на посаду керуючого Новгородківським відділенням Ощадного банку №5349.
За результатами проведеної контрольної перевірки комісією обласного управління Ощадбанку, позивача згідно наказу №54 о/с від 06 липня 2000 р. (а.с.32,31) було відсторонено від виконання службових обовязків із 07 липня 2000 р. і згідно акту від 07 липня 2000 р. (а.с.30) він був ознайомлений із вказаним наказом, але відмовився його підписувати.
З цих же підстав 07 серпня 2000 р. СВ УСБУ в Кіровоградській області відносно позивача було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст.86-1, ч.2 ст.172 КК України (1960 р.).
Вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2009 р. (а.с.3-10) позивач був виправданий за ч.2 ст.367 КК України за недоведеністю його участі у вчинені злочину. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 20 липня 2010 р. (а.с.11-15) вказаний вирок залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 23 серпня 2011 р. (а.с.144-146) вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанції залишені без змін.
Весь період розгляду кримінальної справи у суді першої інстанції він вважав себе відстороненим від займаної посади керуючого Новгородківським відділенням Ощадбанку.
Про те, що позивача було звільнено із займаної посади наказом №76 о/с від 11 серпня 2000 р. (а.с.33-34), він довідався лише у серпні 2010 р., коли звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із позовом про поновлення на роботі. З даним наказом відповідач не ознайомив позивача, не надіслав по пошті копію наказу про звільнення цінним листом, не видав йому трудову книжку. Сам позивач не звертався до відповідача з вимогою про її видачу, так як вважав себе відстороненим від посади, але у штаті установи.
Заява позивача про те, що він вважав себе з 07.07.2000 р. відстороненим від посади і не знав про існування наказу про звільнення з посади підтверджується тим, що відповідач в порушення діючого законодавства видав наказ про його відсторонення від займаної посади, не вказавши на який строк відсторонюється позивач, а також відповідно до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України не надав доказів які б свідчили, що він приймав міри до ознайомлення позивача з наказом про звільнення.
Крім того, звільнивши позивача із займаної посади по п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України відповідач не прийняв мір до виконання вимог ст.ст. 47,116 цього Кодексу, а саме в день звільнення не видав позивачу належно оформлену трудову книжку і не провів з ним повний розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, відповідачі повинні були письмово повідомити позивача перед виплатою зазначених сум.
Про те, що трудова книжка позивача тривалий час знаходилась у сейфі Новгородківського відділення Ощадбанку №5349 в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Перші два свідки як керуючі відділенням, кожний в свій час, зверталися до керівництва обласного управління відносно трудової книжки ОСОБА_1, намагалися зясувати, що з нею робити. Свідок ОСОБА_7 суду заявила, що трудова книжка знаходилась у відділені до осені 2010 р., а після приїзду працівників Кіровоградського обласного управління Ощадбанку трудова книжка з сейфу зникла. Суд вважає покази свідків достовірними і не вбачає підстав ставити їх під сумнів, так як вони попереджались про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів і покази, які вони дали суду повністю узгоджуються між собою та з матеріалами даної справи.
Крім того, факт відсутності у позивача трудової книжки підтверджується і тим, що з 5 жовтня 2009 р. за пенсійним віком він отримав право на оформлення пенсії, яка призначається тільки при наявності трудової книжки. (а.с.16).
Заява представника відповідачів про те, що ОСОБА_1 як керуючий Новгородківським відділенням Ощадбанку юридичною особою, повинен був сам оформити свою трудову книжку і забрати її із сейфу спростовується п. 6.2. Положення про відділення Ощадного банку України №5349, згідно до якого керівництво відділенням банку здійснює керуючий, який призначається та звільняється Головою Правління Ощадбанку України на підставі рішення Правління. (а.с.61-67) та показами свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які приймалися на посаду керуючого та звільнялися з неї наказами обласного управління.
Суд критично віднісся до показів свідка ОСОБА_9 і до уваги їх не приймає в звязку з тим, що він знаходиться в службовій залежності від відповідачів.
Як заявив у судовому засіданні представник відповідачів про те, що позивач працював у ПСП «ЛАН-2»і отримував там заробітну плату спростовується довідками голови ПСП «ЛАН-2»і начальника Новгородківського відділення ДМДПІ, згідно до яких ОСОБА_1 на вказаному підприємстві не працював, а отримував орендну плату за земельну ділянку, яку отримав у спадщину у 2007 р. після смерті своєї матері. (а.с.143, 160 ).
В звязку з тим, що відповідачі при звільнені не видали позивачу його трудову книжку вони зобовязані це зробити у примусовому порядку. Відповідно до ч.5 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню. Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне застосувати вказану норму права до видачі трудової книжки.
Відповідно ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків передбачених, установленою статтею 233 цього Кодексу, районний суд може поновити ці строки.
Як встановлено у судовому засіданні при звільнені позивача із займаної посади трудова книжка йому не була вручена, а тому він не пропустив строк для звернення до суду за захистом свої законних інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Згідно довідки, наданої відповідачем (а.с.47), середній заробіток позивача, який передував звільненню, складає 210 грн. Середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки із врахуванням суми індексації (а.с.53) складає : 210 Х 134 місяці затримки + 31428,24 грн. становить 59640, 24 грн. і ця сума підлягає стягненню у примусовому порядку.
Заявлений позивачем позов про стягнення моральної шкоди у сумі 500000 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі 400000 грн., так як згідно до ст.237-1 КЗпП України відповідачі порушили його законні права, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків, тривалий час вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, позбавили права на соціальний захист у вигляді оформлення та отримання пенсії за віком.
Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати по справі у розмірі 3011, 20 грн. необхідно покласти на відповідачів, зарахувавши їх на рахунок Новгородківського районного суду № 31244206700264 ЄДРПОУ 24145536, одержувач УДК у Новгородківському районі, так як на момент винесення рішення набрав чинності Закон України «Про судовий збір».
Керуючись, ст.ст.47, 48, 233, 235, 237-1, 238 КЗпП України, ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 213 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Цивільний позов ОСОБА_1 до філії Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»про поновлення строку звернення до суду, стягнення заробітної плати за затримку видачі трудової книжки, моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з філії Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки за період з 12.08.2000 р. по 11.11.2011 р. у сумі 59640, 24 грн. без відповідних відрахувань та моральної шкоди у сумі 400000, 00 грн.
Зобовязати філію Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», Відкрите акціонерне товариства «Державний Ощадний банк України»видати ОСОБА_1 трудову книжку.
Рішення в частині видачі трудової книжки підлягає негайному виконанню з дня предявлення виконавчого листа.
Стягнути з Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»судовий збір у розмірі 3011, 20 грн., зарахувавши на рахунок Новгородківського районного суду № 31244206700264 ЄДРПОУ 24145536, одержувач УДК у Новгородківському районі.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через суд першої інстанції.
СуддяЛ.І. Сосновська
Судове рішення № 19346827, Новгородківський районний суд Кіровоградської області було прийнято 18.11.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-219/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: