Постанова № 19346087, 18.11.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-73/11

Номер статистичного звіту 3

Код суду 0707

ПОСТАНОВА

18.11.2011

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Фазикош О.В.,

при секретарі Смужаниця А.О.,

з участю прокурора Кунак Н.О.,

з участю захисникаОСОБА_1,

потерпілогоОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 угорця, громадянина України, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого

за ч.1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило розлад здоров»я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

Згідно пред'явленого обвинувачення, 19 січня 2010 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, в АДРЕСА_1, він - ОСОБА_3, по місцю свого проживання, діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, затіяв сварку із потерпілим - ОСОБА_2, вході якої усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караний характер, та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень останньому, наніс потерпілому ОСОБА_2 один удар вільним краєм злому руківя лопати, при нанесені удару в область правого ока під гострим кутом, в результаті чого завдав йому тілесні ушкодження у вигляді: контузії правого ока, проникаюче поранення рогівки та склери правого ока з випадінням внутрішніх оболонок, які, згідно висновку судово медичної експертизи за № 119 від 26.03.2010 року відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою розлад здоровя, поєднаний із стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж на одну третину (втрату зору на праве око 35%), та які виникли від одного удару вільним краєм злому руківя лопати, при нанесені удару в область правого ока під гострим кутом.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, свою вину визнав частково, та показав, що проживає за вище вказаною адресою разом зі своєю дружиною ОСОБА_4, та її батьками. В 1999 році закінчив неповну середню школу ЗОШ № 14, тобто вміє писати та читати на українській мові. В 1999 році одружився на ОСОБА_4 На даний час тимчасово не працює. Має малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, та являється законним опікуном свого батька ОСОБА_6, який має похилий вік, та важку онкологічну хворобу голови.

Навпроти обвинуваченого проживає зі своєю сімєю ОСОБА_7, який вміє грати на синтезаторі. Приблизно пять місяців тому ОСОБА_7 мав фінансові проблеми, та від обвинуваченого позичив гроші в сумі 1000 гривень. Так як ОСОБА_7 проживає недалеко, та являється ОСОБА_3 далекою ріднею, він позичив йому дані кошти в сумі 1000 гривень, на невизначений термін, та так як останній вміє грати на музичних інструментах, обвинувачений йому сказав, щоб коли буде необхідно обвинуваченому ОСОБА_7 прийшов до нього додому та зіграв на даному інструменті, чим відпрацює борг, та на цьому вони розійшлись.

На початку року 2010 року ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_7, та сказав йому, щоб 12.01.2010 року він прийшов до додому до обвинуваченого, та зіграв на музичному інструменті, та таким чином відпрацює кошти. На дану пропозицію ОСОБА_7 погодився та сказав, що він прийде грати. ОСОБА_3 зауважує, що 12.01.2010 року ОСОБА_7 грати не прийшов, та причину не явки не повідомив.

19.01.2010 року приблизно о 20 годині ОСОБА_3 пішов до ОСОБА_7 та хотів запросити його грати на музичному інструменті. ОСОБА_7 запросив підсудного до середини будинку, та вони почали між собою розмову. В ході розмови, ОСОБА_3 спитав ОСОБА_7, чому він не прийшов грати 12.01.2010 року, як вони з ним і домовлялись, та хай прийде грати 19.01.2010 року і відпрацює гроші, які він позичав у підсудного. На дану пропозицію ОСОБА_7 почав кричати на ОСОБА_3, що він не буде грати, та щоб він ішов з будинку. ОСОБА_3 пояснює, що оскільки ОСОБА_7 почав на нього кричати та виганяти його з його будинку, він нічого йому не пояснюючи почав уходити з будинку. На вулиці біля будинку ОСОБА_7, ОСОБА_3 побачив дружину. ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_7 пішов за ним, та почав кричати на нього нецензурними словами та ображати, і взявши до рук сторонній металевий предмет, почав йти до підсудного та замахнувся на останнього даним предметом, тобто хотів нанести ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Від удару ОСОБА_3 ухилився, однак поведінка ОСОБА_7 його сильно обурила і він підійшов до свідка та правою рукою стиснутою в кулак наніс йому один удар в обличчя. Від даного удару ОСОБА_7 впав на землю, а обвинувачений пішов з дружиною додому, де в будинку повідомив ОСОБА_9, про даний факт з ОСОБА_7, після чого дивився телевізор.

В будинку ОСОБА_3 знаходився приблизно 15-20 хвилин, та до середини увійшов його малолітній син та повідомив йому, що ОСОБА_2, штик-лопатою пошкоджує їх огорожу. Після чого ОСОБА_3, нічого ОСОБА_9 не повідомивши вийшов з будинку на подвіря де побачив дружину, тещу- ОСОБА_16, та невістку ОСОБА_10, які стояли на подвірї. Зі сторони вулиці, тобто біля їх огорожі було чути голоси сторонніх осіб. ОСОБА_3 підійшов до огорожі, та до нього звернувся ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_11 які погрожували обвинуваченому, та говорили щоб він вийшов на вулицю. ОСОБА_3 почав говорити з даними особами, та просив їх, щоб вони заспокоїлись, але останні поводили себе нахабно, та ОСОБА_2 продовжував пошкоджувати огорожу штиковою лопатою, в результаті чого він пошкодив замок на огорожі воріт та вони пройшли до середини подвір'я.

ОСОБА_3 побачивши, як ОСОБА_2 тримає в руках штикову лопату та підходить до нього з метою захисту взяв савкову лопату, яка була на подвір'ї, поруч з ним, і між ним та ОСОБА_2 виникла суперечка, в ході якої потерпілий почав на підсудного кричати чому він наніс тілесні ушкодження його сину, та умисно почав наносити ОСОБА_3 даною штик-лопатою удари по тілу. ОСОБА_3 тримаючи в руках савкову лопату, почав захищати себе, та також наносити нею удари по тілу ОСОБА_2, так як хотів себе захистити. Даною савковою лопатою ОСОБА_3 наніс ОСОБА_2 приблизно три удари. Першим ударом він вибив у ОСОБА_2 з рук штик лопату, та коли наносив другий удар лопатою, по тулубу а саме в область лівого плеча ОСОБА_2, і оскільки його лопата по середині була надломлена, то від удару вона по середині переламалась і в руках у ОСОБА_3 залишилась тільки верхня частина ручки від даної лопати, і оскільки ОСОБА_2 продовжував наносити обвинуваченому удари по тілу, при чому вивертав своє тіло у різні сторони, та повернувся до нього таким чином, що ОСОБА_3 захищаючись ручкою в руках, наніс йому удар в праве око. В цей час ОСОБА_2 закричав, що його болить праве око, після чого він пішов до будинку свого сина, та разом зі своєю родиною почали звідти кричати, що обвинувачений вибив йому праве око.

В цей час з будинку вийшов ОСОБА_9, який з подвіря та почав розпитувати у його родичів про обставини спарви, та чому його огорожа пошкоджена

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 неодноразово змінював покази, остаточно пояснив, що 19.01.2010 року у вечірній час він знаходився в дома, та приблизно о 20 годині 40 хвилин до нього додому прийшла ОСОБА_13, та повідомила, що до них додому прийшов ОСОБА_3, та наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 Інформація ОСОБА_13 потерпілого та його дружину сильно обурило і вони вирішили піти до сина та вияснити всі обставини справи. Разом з ними пішов ОСОБА_11, який проживає разом з ними.

Прийшовши до будинку ОСОБА_7 потерпілий побачив ОСОБА_7 в якого був розбитий ніс, та з носа йшла кров. Він та його дружина почали розпитувати у нього, що трапилось та останній сказав, що декілька хвилин тому до нього приходив ОСОБА_3 та просив, щоб він прийшов до нього додому та грав на синтезаторі, та доповнив, що він колись позичав гроші, та щоб ОСОБА_7 їх відпрацював. ОСОБА_7 був обурений на ОСОБА_3, оскільки його родина перебуває з ним в неприязних відносинах, тому відмовився грати та вигнав ОСОБА_3 з будинку. Слідом за ОСОБА_3, а саме біля виходу з подвір'я будинку, ОСОБА_7 намагався вдарити ОСОБА_3, палкою по голові, але останній ухилився від удару і за це ОСОБА_3 наніс удар по обличчю ОСОБА_7 в наслідок чого в нього з носа пішла кров. Коли ОСОБА_2 та його дружина почули слова сина, це їх сильно обурило і потерпілий вирішив вияснити у ОСОБА_3, чому він наніс тілесні ушкодження синові, в наслідок чого у останнього з носа йшла кров. Тому вони вийшли на подвір'я будинку та зайшли на подвір'ї ОСОБА_7 сторонні предмети, тобто в кожного в руках щось було, у потерпілого штикова лопата, що було у інших потерпілий не пригадує.

Потім ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_11, та ОСОБА_13 вийшли на вулицю Проектна та почали іти в сторону подвір'я будинку НОМЕР_1, та говорили чому ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 В цей час по вулиці ішли інші цигани які їх запитували в чому річ, але потерпілий був обурений на поведінку ОСОБА_3 і не звертав на них увагу. В подальшому він підійшов до воріт ОСОБА_3, де було видно з переді металеві ворота з решітки, які були відчинені, а за ними інші металеві ворота виготовлені з суцільної жесті. Вони почали кричати на подвір'я НОМЕР_1 щоб ОСОБА_3 вийшов на вулицю, щоб розібратись. За воротами вони почули жіночий голос, як пізніше вони побачили ОСОБА_4, ОСОБА_10, та ОСОБА_16. Приблизно через декілька хвилин з будинку вийшов ОСОБА_3 один та підійшов до воріт. Потерпілий почав запитувати у ОСОБА_3, чому він наніс тілесні ушкодження синові, та хотів пройти на подвір'я будинку, але так як ворота були зачинені, то він тримаючи в руках щтик-лопату, почав нею умисно наносити удари по воротах. Удари по воротах наносили і інші родичі потерпілого, але хто та чим саме він не помітив. Від множинних ударів по воротах, ворота відчинились ОСОБА_2 пройшов до середини подвір'я. ОСОБА_2 тримаючи в руках штик-лопату та почав ітив сторону ОСОБА_3, так як хотів з ним поговорити чому він наніс тілесні ушкодження його сину. ОСОБА_3 в цей час знайшов на подвір'я будинку, біля підсобного приміщення савкову лопату, та ними виникла бійка, тобто ОСОБА_2 перший наніс удар по тілу ОСОБА_3, оскільки був на нього злий, куди саме не пригадує, але пам'ятаю що в більшості, що у верхню частину тіла, після чого ОСОБА_3 савковою лопатою вибив у нього з руки вибив штик-лопату. Потім ОСОБА_3 савковою лопатою наніс удар по лівому плечу потерпілого, удар був сильний так як останній відчув різкий біль в лівому плечі, та від даного удару, савкова лопата яка була в руках у ОСОБА_3 зламалась по середині, в результаті чого робоча частина та частина деревяного руківя відлетіла за потерпілого, а верхня частина руківя савкової лопати залишилась у ОСОБА_3 В цей час ОСОБА_2 злякався та вхопив ОСОБА_3 за верхній одяг та між ними виникла сутичка в ході якої вони руками так би мовити боролись. ОСОБА_3 в цей час в руках тримав верхню частину від руківя савкової лопати і коли вони перетягали один одного в сторони потерпілий вивертав тіло в різні сторони та хитав головою, і в цей час ОСОБА_3 ударив його гострою частиною руківя лопати в праве око від чого ОСОБА_2 відчув різкий біль, та крикнув, що ОСОБА_3 вибив йому праве око.

Від болю в оці потерпілий трохи не втратив свідомість, але до нього підійшла дружина та відвела його до будинку сина, де вони викликали швидку допомогу.

Вказані вище обставини справи підтверджуються показами свідків ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_10 дослідженими в судовому засіданні, а також показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_26 допитаних в судовому засіданні.

В судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_3 - ОСОБА_1 заявив клопотання в якому просить суд перекваліфікувати злочинні дії ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 121 КК України на ст.128 КК України та застосувати до нього ст. 1 п. „в” Закону України „Про амністію у 2011 році”.

Заслухавши думку прокурора, яка заперечувала проти закриття кримінальної справи та звільнення підсудного від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, оскільки це є обовязок суду, думку потерпілого, який не заперечував проти закриття справи та звільнення підсудного від кримінальної відповідальності, думку підсудного та його захисника, які після розяснення їм судом наслідків закриття справи на підставі акту амністії вказав про те, що усвідомлює той факт, що дана підстава для звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою, проте він просить перекваліфікувати злочинні дії , закрити справу та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, суд приходить до наступного висновку.

З об'єктивної сторони ст.121 ч.1 КК України тілесне ушкодження характеризується: 1) дією або бездіяльністю у виді посягання на здоров"я іншої людини, 2) наслідками у виді спричинення тілесних ушкоджень, 3) причинним зв"язком між зазначеним діянням та наслідками.

Суб"єктивна сторона даного злочину полягає тільки в прямому умислі, а якщо діяння вчининено з необережності, то дії винного слід кваліфікувати за ст.128 КК України.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що 19.01. 2010 року, приблизно о 20 годині у нього виник конфлікт із сином потерпілого - ОСОБА_7, який проживає напроти його будинку. Через нетривалий час до його будинку прийшов потерпілий ОСОБА_2 і почав кричати, що чого він побив його сина. В руках у потерпілого була лопата і увірвавшись на його подвір"я ОСОБА_2 почав розмахувати лопатою і він теж взяв лопату та почав себе захищати. Під час обоюдного розмахування лопатами, його руків"я лопати зломилось і він ненароком задів, обломком руків"я лопати, око потерпілого. Потерпілий ОСОБА_2 закричав і на цьому весь конфлікт закінчився.

Аналогічні покази дав на досудовому слідстві і в суді потерпілий ОСОБА_2, який зазначав що під час бійки ОСОБА_3 неумисно та випадково задів обломком руківґя лопати його око.

Аналогічні покази дали і свідки: ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_23, ОСОБА_17, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_19, ОСОБА_20.

Заключенням судово-медичної експертизи доведено, що ОСОБА_2 заподіяно травму ока по механізму удару-ковзання, що могло виникнути від руків"я лопати.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи»у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків свої дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання тяжких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати за ст. 119 чи ст. 128 КК України. Не можна, зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії, залежно від змісту субєктивної сторони злочину, можуть кваліфікуватись як убивство через необережність чи як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Правильно встановивши фактичні обставини справи щодо нанесення потерпілому ОСОБА_2 удару, суд приділяє належної уваги оцінці субєктивної сторони злочину, вчиненого підсудним ОСОБА_3, зокрема спрямованості його умислу, що стало підставою передчасного висновку про те, що ОСОБА_3 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання у вигляді тяжких тілесних ушкоджень.

При цьому суд враховує, що сам ОСОБА_3 категорично і послідовно заперечував умисел на заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень від удару в око руківям лопати і сам потерпілий ОСОБА_2 звертав на це увагу в судовому засіданні.

Крім того, з висновку судово-медичної експертизи за № 119 від 26.03.2010 року вбачається, що у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: контузії правого ока, проникаюче поранення рогівки та склери правого ока з випадінням внутрішніх оболонок ока, які виникли від дії твердих тупих предметів з обмежуючою поверхнею по механізму удару-ковзання. Найбільш імовірно, що в даному випадку, тілесні ушкодження були спричинені вільним краєм зламу руківґя лопати, при нанесені удару в область правого ока під гострим кутом. Враховуючи відсутність кістково-травматичних ушкоджень стінок очниці, спинки носа та тілесних ушкоджень при нанесенні улару під кутом, близьким до прямого.Представляється малоімовірним спричинення тілесних ушкоджень при ударі робочою частиною лопати на рівні правого ока, так як відсутні обширні ушкодження мґяких тканин в правій орбітальній та пара орбітальній ділянках, виникнення яких характерно для дії таких предметів (т. 2 а.с. 14-17).

Що ж стосується заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, то судом встановлено, що ці тілесні ушкодження настали внаслідок сутички, в ході якої вони боролись, перетягали один одного в сторони, а потерпілий вивертав тіло в різні сторони хитаючи головою, а ОСОБА_3 в цей час тримав в руках верхню частину від руківя савкової лопати, яка зламалась в ході сутички і захищаючись наніс удар та попав в око.

Із показань підсудного вбачається,що наміру вибивати око потерпілому він не мав. Ці показання узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами,зокрема показами свідків, даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, висновками судово-медичної експертизи.

В суді не здобуто доказів щодо наявності умислу в ОСОБА_3 на заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень. Підсудний, внаслідок недбалого поводження з облоком руківґя савкової лопати, проявив злочинну недбалість, не передбачивши можливості заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень від вчинених ним дій, хоча повинен був і міг її передбачити, діючи з більшою обачністю, а тому його дії слід перекваліфікувати з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Згідно ст..62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь...

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що зібраними по справі вище наведеними доказами доведено наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину передбаченого ст.128 КК України, а тому дії ОСОБА_3 слід перекваліфікувати з ч.1 ст.121 КК України на ст.128 КК України.

Таким чином суд дії підсудного ОСОБА_3 кваліфікує за ст. 128 КК України: як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Як документально підтвердив підсудний, він має неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно якого не позбавлений батьківських прав (т.3 а.с. 108).Позитивно характеризується по місцю роботи та проживання (т.3 а.с. 109-114), раніше не судимий.

Поскільки у ОСОБА_3 на утриманні є неповнолітня дитина і злочин вчинено з необережності, тому до нього можливо застосувати Закон України "Про амністію" від 2011 року і провадження по справі закрити.

Відповідно до вимог ст. 282 КК України кримінальна справа в стадії судового розгляду закривається за наявності в тому числі підстав, передбачених ст. 6 КПК України, серед яких п. 4 передбачає акт амністії.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в України»дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до набрання ним чинності включно.

Як вбачається з матеріалів справи, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, був вчинений 19 січні 2010 року. Першим по часу після вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину Закон України «Про амністію»був опублікований 27.07.2011 року і тому його вимоги ст.ст. 1, 6, поширюються на ОСОБА_3.

Відповідно до вимог ст. 282 КПК України у випадках, коли кримінальна справа не була закрита раніше, оскільки обвинувачений чи підсудний заперечували проти її закриття з нереабілітуючих підстав, останній під час її судового розгляду вправі зняти своє заперечення і погодитись із закриттям справи з нереабілітуючих підстав. У таких випадках суд повинен справу закрити.

Враховуючи вказане вище, наявність клопотання захисника підсудного, і те що ОСОБА_3, усвідомлює наслідки закриття справи з нереабілітуючих підстав, беручи до уваги, що згідно п. «в»ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року (офіційно опублікованого 27.07.2011 року), від кримінальної відповідальності звільняються особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, а кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні суду, але не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим законом, а також те, що дії вказаних вимог закону поширюється на підсудного ОСОБА_3, у якого на момент набрання чинності вказаним законом є неповнолітня дитина, а саме ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 і відсутні обставини, що виключають застосування амністії, суд приходить до висновку про необхідність звільнити ОСОБА_3, від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, а кримінальну справу відносно нього за вчинення злочину, передбаченого ст. 128, КК України, закрити.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Враховуючи те, що судові витрати, у відповідності до вимог ст. 93 КПК України, можуть бути покладені лише на засуджених осіб, суд приходить до висновку, що судові витрати у даній справі слід прийняти на рахунок держави.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до вступу постанови в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6 п. 4, 282 КПК України, ст. 44 КК України, ст.ст. 1 п. «в», 6,7,8,9 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника підсудного ОСОБА_3 ОСОБА_1 задовольнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, закрити.

Звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 128 КК України, у звязку із застосування п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 8.07.2011 року (офіційно опублікованого 28.07.2011 року).

Речовий доказ: савкову лопату вилучену у ОСОБА_3 та штик лопату вилучену у ході огляду місця події знищити.

Судові витрати по справі: вартість проведення дактилоскопічної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434, з відміткою про призначення платежу «За виконання експертизи» КЕКД 25010100 в розмірі 405,64 гривні, - прийняти на рахунок держави.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу постанови в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову суду протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Головуючий О.В.Фазикош