Рішення № 19345887, 11.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.11р.Справа № 21/5005/11163/2011 За позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах

до Приватного підприємства "Тоджима", м. Дніпропетровськ

про про зміну договору оренди земельної ділянки від 10.08.07р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

прокурор - не з'явився;

від позивача - ОСОБА_1., дов. № 7/11-1756 від 18.10.11р.;

від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська звернувся до суду в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради із позовом та з урахуванням уточнення позовних вимог (заява №74/3609-вих.11 від 05.10.2011 року) просить змінити п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 10.08.2007 року укладеного між Дніпропетровською міською радою та приватним підприємством "Тоджима", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром №5493 від 10.08.2007 року та зареєстрованого у державному реєстрі земель 30.08.2007 року за №040710400474 виклавши його в такій редакції:

"4.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у трикратному розмірі земельного податку".

Позовні вимоги мотивовані зміною розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні, у зв'язку з чим виникла необхідність внесення змін у спірний договір оренди землі.

Дніпропетровська міська рада позовні вимоги прокурора підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність заявлених вимог та просить в задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що відповідно до п.12.1 договору зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, в той же час прокурор та позивач намагаються змінити спірний договір оренди земельної ділянки в односторонньому порядку. Відповідач вважає недоведеною необхідність зміни умов договору за рішенням суду.

За клопотаннями відповідача розгляд справи був відкладений з 22.09.2011 року на 25.10.2011 року, з 25.10.2011 року на 10.11.2011 року.

У судове засідання 10.11.11р. відповідач представника не направив, наддав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з Тим, що його представник у цей час буде брати участь у засіданні апеляційного суду Дніпропетровської області.

До відзиву відповідач додав копію ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області про призначення справи № 22а-10066/11 до апеляційного розгляду.

Однак, сторонами у цій справі є ПАТ «Укрсіббанк», ОСОБА_3, ОСОБА_4 ТОВ «Українська трубна компанія».

Доказів участі у даній справі ПП «Тоджима»відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до абзацу пятого підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника позивачем не доведена.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом, а не обовязком суду, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення спору в даному судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2011 року строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 14.11.2011 року.

У судовому засіданні 10.11.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.06.2007 року №150/16 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством "Тоджима" (орендар) 10 серпня 2007 року був укладений договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:07:382:0082.

Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості) (п.1.2 договору).

В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,1014 га.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 515926,428 грн. (п.2.1, п.2.2, п.2.3 договору).

Договір укладено на десять років (п.3.1 договору).

Зазначений договір підписаний сторонами, 10.08.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (реєстр №5493) та зареєстрований у ДМВ ДРФ "Центр ДЗК", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 30.08.2007 року за №040710400474.

На виконання умов договору оренди землі 10.08.2007 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:07:382:0082.

Відповідно до п.4.1 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1,3% від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.8 договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- змін у цільовому використанні земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- зміни коефіцієнтів індексації, визначеної законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п.12.1, п.12.2 договору).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (ст. 288.5.1).

Прокурор вважає, що орендна плата, передбачена умовами договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що і є причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Підстави для перегляду розміру орендної плати, у тому числі у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, викладені в пункті 4.8 спірного договору та пункті 13 Типової форми договору оренди землі, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220 (із змінами та доповненнями).

02.02.2011 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", п.1 резолютивної частини якого визначає, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 року №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства").

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею в трикратному розмірі земельного податку, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки, який укладено між Дніпропетровською міською радою та приватним підприємством "Тоджима" в частині встановлення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до Податкового кодексу України, визначивши її у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27.12.2010 року у справі №27/15-10, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що прокурор та позивач намагаються в односторонньому порядку змінити умови договору оренди землі з огляду на наступне. Пунктом 4.8 договору оренди передбачена зміна розміру орендної плати у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у газеті "Наше місто" від 22.02.2011 року №26 (3306) опубліковано оголошення про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог Податкового кодексу України та рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011 року "Про приведення рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", тобто про зміну розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні та необхідність внесення змін до договору оренди землі відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита - 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Змінити п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 10.08.2007 року укладеного між Дніпропетровською міською радою (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 75, код ЄДРПОУ 26510514) та приватним підприємством "Тоджима" (49006, м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Чичерина, 74, код ЄДРПОУ 19434132), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром №5493 від 10.08.2007 року та зареєстрованого у державному реєстрі земель 30.08.2007 року за №040710400474 виклавши його в такій редакції:

"4.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у трикратному розмірі земельного податку".

Стягнути з приватного підприємства "Тоджима" (49006, м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Чичерина, 74, код ЄДРПОУ 19434132) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) державне мито в розмірі 85 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства "Тоджима" (49006, м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Чичерина, 74, код ЄДРПОУ 19434132) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в Дніпропетровській області, КБКД 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах", ЗКПО 24246786, МФО 805012) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 11.11.2011р.