Рішення № 19345061, 09.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.11р.Справа № 21/5005/11886/2011 За позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Металургмаш", м. Дніпропетровськ

про зміну договору оренди земельної ділянки від 25.07.2002 року (площею 0,5064 га)

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

прокурор - Рижик С.О., посвідчення № 04 від 14.01.10р.;

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 7/11-197 від 22.02.11р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 16.02.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011р. залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.11р. у справі №5005/3340/2011 задоволений позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до публічного акціонерного товариства "Металургмаш" (м. Дніпропетровськ) про внесення змін до п. 3.1 договору оренди землі від 25.07.2002р. з урахуванням додаткової угоди до договору від 28.09.2005р., шляхом викладення його в наступній редакції: “п. 3.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11 р. №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України”. З відповідача в доход Державного бюджету України стягнуто 85 грн. витрат по сплаті державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.11р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.11р скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 09.09.11р. справу прийнято до розгляду суддею Назаренко Н.Г. та призначено до розгляду у судове засідання на 06.10.11р.

Позивач та прокурор в ході судового розгляду справи надали уточнення до позовної заяви у якому просять змінити п.3.1. договору оренди землі від 25.07.2002р. (з урахуванням додаткової угоди до договору від 28.09.2005р.), зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 07.08.2002р. за № 2066, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Публічним акціонерним товариством „Металургмаш”, виклавши його в наступній редакції: „п.3.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України”.

Відповідач у судове засідання 06.10.11р. заявив усне клопотання про зупинення розгляду даної справи до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № П8/14471-10(8/190-10), зазначивши при цьому, що справа № П8/14471-10(8/190-10), порушена судом між тими ж сторонами про той же предмет із тих же підстав. Однак, доказів на підтвердження цього суду не надав, у зв'язку з чим суд клопотання відповідача відхилив.

Розгляд справи судом було відкладено на 25.10.11р.

У судовому засіданні 25.10.11р. відповідач надав відзив на позов від 05.10.11р., в якому проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позов зазначає, що зміни у законодавство були внесені після укладання спірного договору земельної ділянки, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, отже й мають застосовуватись до договорів, які були укладені після набрання чинності нормативно-правовими актами.

Також, у відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що в провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № П8/14471-10(8/190-10) між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав.

Крім того, у судове засідання 25.10.11р. відповідач надав заяву про залишення позову без розгляду, підстави для залишення даної справи без розгляду відповідач зазначає ті ж, що й викладені у відзиві на позов від 05.10.11р.

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу сторонами не заявлялось.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і відкритим акціонерним товариством “Металургмаш”(орендар) 25.07.2002 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах договору оренди земельну ділянку площею 0,50464 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Собінова, 1, для фактичного розміщення складів, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 63112007 згідно з планом земельної ділянки, що додається. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 19.06.2002 №360/2 (п.п. 1.1, 1.2.)

25.07.2002р. договір був посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №1628. Державна реєстрація договору відбулася 07.08.2002р. за №2066.

Відповідно до п. 2.1 договору земельна ділянка передана до 19.06.2017р.

28.09.2011р. до зазначеного договору сторони уклали додаткову угоду, в якій п. 3.1. виклали в наступній редакції: “3.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку”.

Відповідно до п. 3.4. додаткової угоди, орендна плата вноситься орендарем незалежно від результатів діяльності орендаря в розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендодавця: Дніпропетровська міська рада, р/р 33212812500003, відкритий у відділенні Держказначейства у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24244876, код платежу 13050200, і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою із розрахунку тривалості місяця у 30 календарних днів.

Крім того, сторонами у додатковій угоді був додатково включений до договору п. 3.7, яким сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.

Прокурор вважає, що орендна плата, передбачена умовами договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що і є причиною спору.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що в провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № П8/14471-10(8/190-10) між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав.

Крім того, у судове засідання 25.10.11р. відповідач надав заяву про залишення позову без розгляду, підстави для залишення даної справи без розгляду відповідач зазначає ті ж, що й викладені у відзиві на позов від 05.10.11р.

Судом встановлено, що справа № П8/14471-10(8/190-10) порушена господарським судом Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Металургмаш" до Дніпропетровської міської ради, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Третьої особи: Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, за участю: Прокуратури Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська про:

- стягнення з місцевого бюджету м. Дніпропетровська через відповідача-2 безпідставно сплачених коштів за договором оренди земельної ділянки у розмірі 2 364 910,08 грн.

- визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, у розмірі встановленому розділом 3 договору від 24.01.2002р. № 1628; м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, у розмірі встановленому розділом 3 договору від 27.12.2002р. № 3948; м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська, 23, у розмірі встановленому розділом 3 договору від 24.06.2005р. № 5307 до державної реєстрації Додаткових договорів від 03.12.2009р. до договору від 24.01.2002р.; від 16.11.2009р. до договору від 25.07.2002р.; від 16.11.2009р. до договору від 27.12.2002р.; від 16.11.2009р. до договору від 20.06.2005р. та за зустрічною позовною заявою Дніпропетровської міської ради до Відкритого акціонерного товариства "Металургмаш" в якій позивач за зустрічним позовом просить:

- Змінити п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 24.01.2002р. укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Металергмаш", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованого в реєстрі за № 135 від 24.01.02р. та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.02.02р. за № 1627;

- Змінити п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 25.07.2002р. укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Металергмаш", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованого в реєстрі за № 1628 від 25.07.02р. та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 07.08.02р. за № 2066;

- Змінити п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 27.12.2002р. укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Металергмаш", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованого в реєстрі за № 3948 від 27.12.02р. та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 14.03.03р. за № 3061, виклавши його в наступній редакції:

"3.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України "Про оренду землі".

- Змінити п. 4.1. договору оренди земельної ділянки від 20.06.2005р. укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Металергмаш", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрованого в реєстрі за № 5307 від 20.06.05р. та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 05.09.05р. за № 040510400789 виклавши його в наступній редакції:

"4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Закону України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до приписів п.2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, в тому числі, у провадженні господарського суду є справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предметом позову слід вважати конкретну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка випливає зі спірного матеріально-правового відношення і з приводу якого господарський суд повинен прийняти рішення по справі.

Законодавством передбачається, що в позовній заяві повинна бути вказана вимога позивача з посиланням на закон, а якщо позов подано до кількох відповідачів вимоги щодо кожного з них (п.4 ст.54 ГПК України).

Ці вимоги позивача до відповідача повинні ґрунтуватись на фактичних обставинах по справі.

Закон вимагає, щоб у позовній заяві були вказані обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, та щоб позивач вказав спірне правовідношення, зробив посилання на законодавство (п.5 ст.54 ГПК України).

Правильне визначення предмету позову має важливе практичне значення, а саме: визначає суть вимоги, на яку суд повинен дати відповідь у своєму рішенні, підвідомчість цієї справи, проводить класифікацію на окремі категорії справ.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Як правило, підстава має складний фактичний склад. Ці юридичні факти, фактичні обставини складають фактичну підставу позову.

Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується вимога позивача.

Підставами зустрічного позову у справі № П8/14471-10(8/190-10) Дніпропетровська міська рада зазначає внесення змін до Закону України „Про оренду землі”, а у даній справі набрання чинності Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для залишення даного позову без розгляду.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України “Про оренду землі” були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 року.

В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Пунктом 3.7 спірного договору оренди земельної ділянки передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі і у зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.

Законом України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року було внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України про оренду землі”, які набули чинності з 01.01.2008 року , а саме зазначено , що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою :

-для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”;

-для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку , що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Вищевказані зміни діяли до 01.01.2011р.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, статтями 286, 287 якого встановлено порядок обчислення плати за землю та строки сплати за землю.

Статтею. 288 Податкового кодексу України встановлено, що:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, у відповідності з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008року та Податковим кодексом України з 04.06.2008р. розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України”, а спірний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.

Згідно статті 30 Закону України “Про оренду землі” та розділу 8 Договору зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін , у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, розмір річної орендної плати щодо спірної земельної ділянки не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. “Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства”, яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Частина 1 ст. 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору також передбачено перегляд розміру орендної плати у випадках, передбачених законодавством.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Відповідно до ст.ст. 116, 121 Бюджетного кодексу України бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону “Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни , які вносяться шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до Закону України "Про ціни та ціноутворення" політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України та реалізується, зокрема, шляхом встановлення державних фінансових цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фінансових цін і тарифів.

За статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Визначення законами України ціни на продукції, роботи, послуги у формі фіксованої ціни, є обов'язковою умовою її прийняття сторонами договору, незалежно від внесення змін до договору, якщо інше не визначено законом.

Визначення законами України граничного рівня ціни на продукцію, роботи, послуги є обов'язковою підставою для внесення змін до договору щодо ціни у межах, визначених законом у спосіб як узгодження такої ціни сторонами, так і у судовому порядку у разі недосягнення згоди сторін.

Тобто, внесення змін до Закону України "Про оренду землі" та до Податкового Кодексу України в частині визначення граничного рівня ціни на оренду державного та комунального майна, є обов'язковою умовою для внесення змін до раніше укладених договорів оренди, оскільки інше не зазначено в законі.

Відповідно до частини 3 статті 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобовязання в процесі його виконання.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що оскільки зміни у законодавство були внесені після укладання спірного договору земельної ділянки, а закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, отже й мають застосовуватись тільки до тих договорів, які були укладені після набрання чинності нормативно-правовими актами, оскільки, згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення ч.1 ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, суд не порушує зазначених конституційних норм, які не стосуються орендних земельних правовідносин за участю юридичних осіб.

Крім того, зміни до договору оренди землі вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє, тобто з моменту набрання чинності судовим рішення у даній справі, і ці зміни повністю відповідають земельному законодавству України.

За статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, господарський суд зазначає, що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, позивач вправі був вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 р. по справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010р. у справі № .27/15-10, Вищого господарського суду України в постановах: № 11/14-ПД-10 від 28.09.2010р., № 1/125пд від 15.11.2010р., № 19/132пд від 17.11.2010р., № 54/91-10 від 25.11.2010р., № 11/171-10 від 23.12.2010р.

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, Договір вважається зміненим з дня набрання чинності цим рішенням господарського суду.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення Відповідача, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи і не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 173, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 632, 651-653 Цивільного кодексу України,ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 87, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Змінити пункт 3.1. п.3.1. договору оренди землі від 25.07.2002р. (з урахуванням додаткової угоди до договору від 28.09.2005р.), зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 07.08.2002р. за № 2066, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Публічним акціонерним товариством „Металургмаш”, виклавши його в наступній редакції: „п.3.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України”.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Металургмаш" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 05410719) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 24246786 МФО 805012 р/р 31118095700005) 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) витрат по сплаті держмита.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Металургмаш" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 05410719) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (відділення УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012, рахунок 31217264700005) 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 10.11.2011р.