Рішення № 19344495, 17.11.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "14" листопада 2011 р.по справі № 5004/1763/11

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта"

про усунення перешкод у користуванні майном, стягнення недоотриманих доходів та моральної шкоди

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 26.09.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. №14/10 від 24.05.2011р., ОСОБА_4, дов. №007 від 05.10.2011р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" про усунення перешкод у користуванні майном, стягнення недоотриманих доходів в розмірі 25 000грн. та моральної шкоди в сумі 60 000грн.

Позовні вимоги обгрунтовує наступним:

Їй, ОСОБА_1, на праві приватної власності належить нежитлове приміщення-магазин “ІНФОРМАЦІЯ_1”по АДРЕСА_2, де вона здійснює свою підприємницьку діяльність-торгівлю іграшками.

26 липня 2011 року о 9 годині було виявлено, що перед входом у магазин вкопано 7 металевих труб на відстані 0,25 метра одна від одної. Також ці труби приварені поперечною арматурою. Ця металоконструкція із труб і арматури повністю загороджує вхід до магазину. Металоконструкція перешкоджає нормальному рухові громадян, та може потягти їх травмування. Будь яких дозволів на встановлення якихось об'єктів чи малих архітектурних форм не отримувалось.

Стверджує, що відповідачем були порушені норми діючого законодавства, які полягають у свідомому перешкоджанні реалізувати її законне право користуватися та розпоряджатися належним їй майном. Внаслідок неправомірних дій, що лягли в основу неможливості проходу до магазину вона втрачає клієнтів, що є прямим перешкоджанням здійснення нею підприємницької діяльності, свідченням чого є зменшення обсягу продажів товарів у магазині з часу незаконного встановлення вищезгаданих металоконструкцій.

Зазначає, що нею не були одержані доходи, які приносив магазин до існування порушень зі сторони ПП “Домінанта”. Відтак у середньому магазин приносив 5 000грн. прибутку щомісяця, але в зв'язку з порушеннями зі сторони відповідача, люди почали оминати торговий заклад, істотно знизилася кількість покупців, що й у сумі потягло різке погіршення справ її бізнесу. За відсутності перешкод, створених ПП “Домінанта”, вважає, що прибутки перебували би на попередньому рівні. Врахувавши, що протиправні дії зі сторони відповідача тривають вже протягом 5 місяців, то з ПП “Домінанта”слід стягнути грошові кошти в розмірі 25 000 гривень як не одержані доходи, які були б отримані нею у випадку додержання правил господарської діяльності зі сторони відповідача.

Вказує, що внаслідок порушення її прав зі сторони відповідача було заподіяно моральну шкоду, яка полягала в тому, що протягом останніх 5 місяців вона знаходиться в постійних переживаннях, почали виникати проблеми зі здоров'ям, порушився сон, нормальні умови життя. Зауважує, що незаконно встановлені металоконструкції загорожують як прохід до магазину, так і ускладнюють процес пересування громадян. Перехожі роблять винною у цій ситуації її, внаслідок чого виникають конфлікти, які негативно впливають на стан здоров'я. Страждає в даному випадку і ділова репутація, оскільки бізнес зазнає втрат і така інформація розповсюджується посеред конкурентів. Люди оминають магазин, оскільки металоконструкції, які загороджують вхід у нього, становлять небезпеку для життя та здоров'я громадян. Нанесену їй моральну шкоду оцінює у 60 000 гривень.

Відповідач у відзиві №14/10 від 24.10.2011р. вважає позов безпідставним та необґрунтованим, виходячи із наступного:

Користувачі приміщень №5Г та №8Ж, що межують з приміщенням позивача, письмово зверталися зі скаргами та вимогами до відповідача щодо проведення ремонтних робіт даху у зв'язку з його протіканням.

Відповідно до ст.15 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати до цього інші підприємства, установи, організації.

Крім того, п.5 ст. 24 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” визначено, що посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Таким чином, відповідач, як балансоутримувач СТК “ПАСАЖ”, зобов'язаний вживати заходів з ліквідації ситуації, що виникла, з метою запобігання нанесення шкоди усім користувачам приміщень.

У зв'язку з цим, розміщення будівельних риштувань поблизу дверей магазину “ІНФОРМАЦІЯ_1” зумовлено об'єктивною необхідністю їх встановлення для виконання робіт з ремонту карнизу між першим та другим поверхом і даху будівлі СТК “Пасаж”, а не наміром чинити перешкоди позивачу.

Тривала відсутність дощів зумовлює тривале перебування цієї частини риштувань для контролю якості робіт і виявлення місць протікання.

Згадані будівельні риштування, як і сама будівля, у якій знаходиться і приміщення позивачки, знаходяться на земельній ділянці, що перебуває у власності ПП “ВКФ “Домінанта”.

Вказує, що ширина проходу між павільйоном та риштуваннями становить більше 1 метра, що значно перевищує передбачену нормативами.

Отримання дозволів на проведення поточного ремонту даху і карнизу адміністративного приміщення СТК “Пасаж” законодавством не передбачено.

Вказує, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стверджує, що в діях ПП “ВКФ “Домінанта” відсутній склад цивільного правопорушення, оскільки не вбачається ні протиправності, ні нанесення збитків позивачеві, ні вини підприємства, а отже і відсутні підстави стягувати з ПП “ВКФ “Домінанта” недоотримані позивачем доходи.

Зазначає, що між позивачем і відповідачем відсутні будь - які договірні зобов'язання, невиконання яких є підставою для стягнення збитків.

Позивач зазначає, що внаслідок нібито протиправної дії відповідача вона не одержує доходи, які приносив магазин до існування порушень, оскільки істотно знизилась кількість покупців.

Однак в силу вимог ст.33 ГПК України обставини, пов'язані з недоотриманою вигодою, необхідно не лише зазначити, а й документально обґрунтувати.

Документальне обґрунтування у позивача відсутнє, а тому немає будь-яких підстав стверджувати про наявність збитків у суб'єкта господарювання ОСОБА_1 Подані ж у господарський суд звіти, це документи складені самою позивачкою, які не можуть розглядатися як належні та допустимі докази.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи позивачем, в порушення ст.33 ГПК України, документально не обґрунтовано та не доведено наявність збитків у вигляді недоотриманого доходу з вини ПП “ВКФ “Домінанта”.

Повідомляє суд, що натомість, доходи всіх підприємців, які здійснюють торгівлю на території СТК “Пасаж” значно зросли із пуском в експлуатацію до “Дня Незалежності” пішохідного переходу через колії залізничного вокзалу м.Луцька, який безпосередньо з'єднує залізничний вокзал з СТК “Пасаж”. Це призвело до різкого збільшення кількості відвідувачів і покупців.

Вказує, що з тексту позовної заяви не вбачається, в чому полягає завдана моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Долучає до матеріалів справи копії скарги ПП ОСОБА_5 від 19.04.11р., доповідної записки адміністратора Солохи В.Т. від 21.04.11р., акту обстеження комісією покрівлі СТК “Пасаж” від 25.04.11р., повторної скарги ПП ОСОБА_5 від 14.06.11р., заяви ПП ОСОБА_6 від 15.06.11р., листа Волинської філії “Діпромісто” № 247/8.3. від 26.09.2011р., листа ПП ВКФ “Домінанта” начальнику управління містобудування та архітектури №17\09 від 27.09.2011р., листа-відповіді начальника управління містобудування та архітектури № 1261X20.1-13 від 27.09.2011р., Постанови ВСУ від 04.07.2011 р., Постанови ВГСУ від 14.06.2011 р. №9/211-10-3722, акту заміру ширини вхідних дверей магазину “ІНФОРМАЦІЯ_1” з фото №1, листа Управління містобудування та архітектури від 27.09.201 1 № 1261 /20.1-13, фотографії №1 (заміру ширини проходу), фотографії №2 (заміри ширини дверей), фотографії №3, №4, №5 (в підтвердження виконання робіт з ремонту покрівлі).

В судовому засіданні 25.10.2011р. представник позивача долучає до матеріалів справи в підтвердження спричинення моральної шкоди підприємцю ОСОБА_1 виписку з амбулаторної карти амбулаторного хворого від 24.10.2011р. та фотографії в підтвердження порушення права на користування майном (встановлення металоконструкцій).

В спростування заперечень відповідача долучає до матеріалів справи копію припису директору ВКФ "Домінанта" на усунення порушень вимог пожежної безпеки від 30.05.2011р., яким зобовязано відповідача демонтувати труби навпроти проходу в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" та території ринку "Пасаж" до 07.06.2011р.

Розгляд спору відкладався згідно зі ст. 77 ГПК України для представлення додаткових доказів по справі.

Листом №05/11 від 11.11.2011р. ПП ВКФ «Домінанта»повідомляє, що приписом МНС України від 30.05.2011р. ПП «ВКФ «Домінанта»було зобовязано демонтувати будівельні риштування, які були встановлені навпроти входу магазина «ІНФОРМАЦІЯ_1»на території ринку «Пасаж».

Листом від 10.11.2011р. №04/11 ними було повідомлено начальнику відділу Держтехногенбезпеки у Волинській області про те, що 07 листопада 2011р. у звязку з закінченням ремонтних робіт даху і карнизу вищезазначені будівельні риштування були демонтовані.

Таким чином, припис від 30.05.2011р. про демонтаж будівельних риштувань ними виконано.

Позивач в судовому засіданні 14.11.2011р. долучив акти комісії від 19.04.2011р., 17.05.2011р., 02.11.2011р.,08.11.2011р. щодо протиправного встановлення металевих труб на вході до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», лист Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради №598/20.1-13 від 19.05.2011р. та заяву від 14.11.2011р., в якій зазначає, що крім доданих матеріалів і уточнень до позовної заяви додаткових доказів і пояснень стосовно предявленого позову не має.

Відповідач у листі від 14.11.2011р. заперечує долучення виписки з медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 як допустимий доказ, оскільки позивач сама повязує причини погіршення здоровя, а це не є висновком медичного фахівця.

Повідомляє суд, що станом на 14.11.2011р. додаткових пояснень та заперечень не має.

14.11.2011р. до суду від Державного пожежного нагляду м.Луцька надійшла справа №254 про адміністративне правопорушення на гр. ОСОБА_7 за статтею 1888 Кодексу України про адміністративне правопорушення, лист Управління Держтехногенбезпеки у Волинській області №19 від 10.11.2011р., згідно з яким 10.11.2011р. проведено позапланову перевірку стану виконання припису від 30.05.2011р. та встановлено, що запропоновані приписом заходи виконані.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши долучені до справи докази, господарський суд, -

встановив:

ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлове приміщення площею 24,3 кв.м., що складає 4/100 частини складсько-торгового комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, що стверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.02.2006р. між ВКФ «Домінанта»(продавець) та ОСОБА_1 (покупець), витягом з Державного реєстру правочинів №2079769 від 13.02.2006р. та свідоцтвом про реєстрацію права власності на обєкт нерухомого майна від 24.09.2007р. (а.с. 11-15, 18).

ОСОБА_1 є співвласником у спільній частковій власності складсько-торгового комплексу загальною площею 640,9 кв.м. по АДРЕСА_2, про що свідчить договір поділу нежитлового приміщення від 01.08.2007р. (а.с. 16-17).

У вказаному приміщенні підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність-торгівлю іграшками.

Стверджує порушення її прав встановленням ПП «ВКФ «Домінанта»перед входом в її магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»металевих труб на відстані 0,25 м. одна від одної, приварених поперечної арматурою. Вказує, що ця металоконструкція загороджує вхід до магазину, перешкоджає ходу громадян. Внаслідок чого істотно зменшилась кількість покупців та зменшилися прибутки. Вважає, що внаслідок недодержання відповідачем правил господарської діяльності нею не одержані доходи за пять місяців протиправних дій відповідача в розмірі 25000 грн. Розмір неодержаного доходу обґрунтовує звітом субєкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку за другий квартал 2011року (а.с.21).

Зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача порушилися нормальні умови її життя, конфлікти негативно вплинули на стан здоровя, в підтвердження долучає виписку із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого №0261/19 від 02.10.2011р., згідно якої ОСОБА_1 "хронічним гастритом та вегето-судинною дистонією хворіє на протязі тривалого часу. За останніх декілька місяців почались явища алергічного дерматиту і рецидивуючої кропивянки. Повязує з нервовими переживаннями. Скерована в Облшкірвендиспансер, де взята на «Д»спостереження з приводу проблем шкіри" (а.с. 41).

Вказує, що постраждала її ділова репутація, оскільки металоконструкції, що загороджують вхід у магазин, становлять небезпеку для життя та здоровя громадян. Моральну шкоду оцінює у 60000грн.

В даному випадку сторонами не подані докази існування між ними договірних відносин.

При відсутності договірних відносин вимога позивача про стягнення заподіяної матеріальної шкоди стосується деліктної відповідальності, визначеної статтею 1166 ЦК України.

В силу ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У статті 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди;в) причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Лише у випадках, передбачених законом, може бути покладено обовязок відшкодувати завдану шкоду й за відсутності вини її заподіювача.

Тому, позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами про відшкодування збитків, завданих діями відповідачів, зобовязаний довести протиправність дій відповідачів, те, що шкода заподіяна саме діями відповідачів, безпосередній причинний звязок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування (п.6 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 01.04.1994р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди") належними доказами, тобто такими, які мають значення для справи. Лише у випадках, передбачених ст.35 ГПК України, сторона може бути звільнена від доказування. Зібрання доказів і доведення обставин позову покладається на позивача.

Протиправність поведінки відповідача стверджується Приписом на усунення порушень вимог пожежної безпеки від 30.05.2011р. (а.с.49), результатами повторної перевірки від 07.06.2011р. та накладенням заходів адміністративного стягнення в порядку ст. 1888 КУпАП , які не оспорені відповідачем.

Під час провадження у справі металева конструкція демонтована ПП «ВКФ «Домінанта», що підтверджується листом Управління Держтехногенбезпеки у Волинській області №19 від 10.11.2011р., листом ПП "ВКФ "Домінанта" від 10.11.2011р. №04/11 і не заперечено позивачем.

В частині вимоги про зобовязання постановити рішення, яким зобовязати відповідача ПП ВКФ «Домінанта»усунути перешкоди у здійсненні користування належним їй нежитловим приміщенням за адресою м. Луцьк вул. Карпенка-Карого 1а шляхом знесення металоконструкцій, які перешкоджають проходу до її магазину провадження у справі слід припинити згідно з п.11 ст.80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Судові витрати в цій частині згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України слід віднести на відповідача, зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Згідно зі ст.ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При визначенні розміру очікуваного прибутку враховуються тільки точні дані, що безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум у випадку неналежного виконання боржником своїх зобов'язань.

Ухвалами суду від 27.09.2011р. та 25.10.2011р. суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу підприємця ОСОБА_1 було зобовязано надати суду докази в підтвердження розміру неотриманих доходів, нанесення моральної шкоди.

Відповідно до.ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У розділі IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 „Про прибутковий податок з громадян” (який втратив чинність (крімрозділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, згідно із Законом України від 22 травня 2003 року N 889-IV) (установлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV цього Декрету застосовуються з урахуванням окремихособливостей, викладених у пункті 1 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI)) наведено визначення доходу від заняття підприємницькою діяльністю, а саме: це різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходу.

Позивачем належні докази, виходячи із змісту зазначеного вище законодавства, в підтвердження розміру упущеної вигоди не надані.

Надані позивачем в обґрунтування розміру втраченої вигоди звіт субєкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку за другий квартал 2011року від 01.07.2011р. ОСОБА_1 про суму фактично сплаченого єдиного порядку за другий квартал 2011р. у розмірі 774грн. з зазначенням обсягу виручки від реалізації товарів за звітний період 73510грн. та розрахунок за пять місяців виходячи із 5000 грн. в місяць не є належними доказами, оскільки не підтверджені документально.

Сума неодержаного прибутку, яку визначив позивач, є умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем. В матеріалах справи відсутнє навіть теоретичне обґрунтування можливості отримання прибутку в сумі 5000 грн. в місяць.

У поясненні, відібраному в судовому засіданні 14.11.2011р., представник позивача повідомив про відсутність додаткових доказів.

Позивачем при визначенні реальності неодержаних доходів не наведено доказів вжиття ним заходів для їх одержання у розумінні ст.33 ГПК України, які б підтверджували дані обставини (наявність товару, витрат на його придбання, утримання, експлуатацію та забезпечення торгівельної діяльності тощо).

Враховуючи викладене, вимога позивача щодо стягнення упущеної вигоди в розмірі 25000 грн. задоволенню не підлягає у звязку з недоведенням розміру упущеної вигоди та причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

Не підлягає задоволенню і вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди в сумі 60000 грн.

Позивач вбачає нанесення їй моральної шкоди, яка полягала в тому, що протягом останніх пяти місяців вона знаходиться в постійних переживаннях, почали виникати проблеми зі здоровям, порушився сон. Порушилися нормальні умови життя. Також зазначає, що незаконно встановлені металоконструкції загорожують як прохід до магазину так і ускладнюють процес пересування громадян. Перехожі звинувачують у цій ситуації її, внаслідок чого виникають конфлікти, які негативно впливають на її стан здоровя, страждає в даному випадку і її ділова репутація, оскільки її бізнес зазнає втрат і така інформація розповсюджується посеред конкурентів. Люди оминають її магазин, оскільки металоконструкції становлять небезпеку для життя та здоровя громадян. Нанесену їй моральну шкоду вона оцінює у 60000грн. (а.с. 5).

Визначення моральної шкоди міститься у ст.23 ЦК України. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.ст. 1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, тобто учасниками спору є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.08.1995року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців були включені відомості про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1.

В даному випадку спір існує між субєктами господарювання - юридичною особою та фізичною особою - субєктом підприємницької діяльності.

Вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок переживань, проблем зі здоровям стосується ОСОБА_1 як фізичної особи, а не як субєкта підприємницької діяльності виходячи із змісту ст.23 ЦК України, ст.ст. 1, 21 ГПК України, Постанови Пленуму ВГС України №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 3, 5 постанови N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Не доведена позивачем належними доказами і шкода, нанесена її діловій репутації виходячи зі змісту ст.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», згідно з якою під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Верховний Суд України у постанові зауважив, що позовна заява має містити, зокрема, відомості про те, в якій спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин.

Твердження позивача про розповсюдження негативної інформації про неї посеред конкурентів і, відповідно, нанесенню шкоди її репутації, належно не обґрунтовані (яка інформація, кому, коли поширена тощо).

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 2 постанови від 27.03.92 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За відсутності хоча б одного з елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, саме позивач мав довести наявність викладених обставин у спірних правовідносинах і не довів.

Позивач не обгрунтував та не довів розмір збитків та причинно-наслідковий звязок між протиправними діями та збитками, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Зважаючи на викладене, у позові суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" про стягнення недоотриманих доходів в розмірі 25 000грн. та моральної шкоди в сумі 60 000грн. слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.ст. 32-34 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Провадження у справі в частині зобовязання ПП «ВКФ «Домінанта»усунути перешкоди у користуванні майном припинити.

2. У позові субєкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_1 до ПП «ВКФ «Домінанта»про стягнення недоотриманих доходів у розмірі 25000грн. та 60000грн. моральної шкоди відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства «ВКФ «Домінанта», вул.Карпенка-Карого, 1а, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 13361656

на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1

85грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філатова С. Т.

Повний текст рішення виготовлено

17.11.2011р.