Рішення № 19343636, 22.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 листопада 2011 р.

Справа 13/178/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя С. Тісецький

Секретар суду Н.Поцалюк

Представники :

позивача : Кулік Н.Д.

відповідача: ОСОБА_3 за дорученням

третьої особина стороні позивача: Іскра Л.О. - керівник

третьої особи на стороні відповідача: не з"явився

інші:

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115

розглянувши справу за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №15 про стягнення 106300,28 грн. основного боргу за участю третьої особи на стороні позивача ДП "Спеціалізоване Ремонтно-Будівельне Управління "Вінницяліфт" та третьої особи на стороні відповідача Міське комунальне підприємство ЖЕК №16, -

В С Т А Н О В И В :

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

Третя особа на стороні відповідача правом участі свого представника у судовому засіданні не скористалась, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 07.11.2011 р. №5014р-5017р.

Відсутність представника третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”, п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”, в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

01 лютого 2011 року між ДП «СРБУ «Вінницяліфт»та МКП ЖЕК 16 був заключений договір на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем № б/н. За умовами даного договору останній доручає, а ДП «СРБУ «Вінницяліфт»приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори № 16 (МКП ЖЕК -16).

Згідно рішення Вінницької міської ради №1666 від 14.07.2011 року житловий фонд в повному обсязі за будинками по дислокації були передані від МКП ЖЕК 16 на баланс МКП ЖЕК 15. Тим же рішенням п. 2.2. МКП ЖЕК 15 (Відповідача ) зобов'язано прийняти дебіторську та кредиторську заборгованість відповідно до розподілу житлового фонду.

Сума заборгованості, яку МКП ЖЕК 16 передав відповідачу (МКП ЖЕК 15) складає 106 300,28грн. На підставі рішення Вінницької міської ради №1666 від 14.07.2011 року було укладено угоду по акту - передачі боргових зобов'язань від 31.08.11р., відповідно до якої МКП ЖЕК 16 передав відповідачу заборгованість перед ДП «СРБУ «Вінницяліфт»в розмірі 106300,28 грн..

Отже, сума боргу Відповідача (МКП ЖЕК 15) перед ДП «СРБУ «Вінницяліфт»складає 106 300,28грн. за рахунок прийнятої заборгованості.

31 серпня 2011р. між Позивачем та ДП «СРБУ «Вінницяліфт»був укладений договір №б\н про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, останній передав позивачу право вимоги до Боржника -МКП ЖЕК 16 в сумі 106 300,28 грн. за відповідну оплату.

Таким чином фізична особа-підприємець ОСОБА_2 згідно зазначених вище договорів набула право вимоги боргу в сумі 106 300,28 грн. від відповідача.

Позивач звернувся до відповідача з листом 15.09.11 р. про погашення заборгованості у семиденний строк.

Вказаний лист залишено відповідачем без відповіді.

В судовому засіданні 22 листопада 2011 року, представник відповідача, заявлений позивачем позов визнав.

Представник третьої особи також підтримав позовні вимоги позивача, та просить позов задоволити.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 106300,28 грн., підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.509, 530, 610 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 28, 30, 33, 43, 82, 83, 84, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №15, 21022, м.Вінниця, вул.. Станіславського, 5 (код ЄДРПОУ13342297) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 106300,28 грн. - основного боргу, 1063,00 грн. відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути позивачу з державного бюджету 7,00 грн. зайво сплаченого державного мита квитанцією №QS11808406 від 20.10.2011 р..

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 листопада 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (м. Вінниця, вул. Пестеля, 21, 21010)

3 - відповідачу (21022, м. Вінниця, вул. Станіславського, 5)