Рішення № 19342429, 23.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2011Справа №5002-22/4996-2011 за позовом ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна», 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1; 02121, м. Київ, Харківське шосе, 201-203 (літера 2-А) в особі Філії ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Сімферополь, 95047, м. Сімферополь, провулок Елеваторний, 16

до відповідача ПП «Нью Фарма», Красногвардійський район, с. Воход, вул.. Ювілейна, 12

про стягнення 5903,51 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов від 15.11.2011 року

від відповідача не зявився

Позивач ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в особі Філії ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Сімферополь звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ПП «Нью Фарма», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5903,51 грн., у тому числі: сума основного боргу 5482,36 грн., пеня 421,21 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором поставки товарів № 111 від 01.02.2011 року, не здійснив належним чином та у повному обсязі оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 5482,36 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причинив відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, відповідач суду не надав.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд

встановив:

01.02.2011 року між ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в особі Філії ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Сімферополь та ПП «Нью Фарма» був укладений Договір поставки товарів № 111, згідно п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцю), а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар в строки, визначені даним договором. Найменування, кількість, асортимент товару і вартість товару, який поставляється по договору, визначається замовленням відповідача і накладною.

Пунктом 1.2. договору сторони обумовили, що право власності на товар переходить до відповідача в момент отримання товару відповідачем.

Розділом 2 договору сторони обумовили умови поставки та розрахунку за товар, зокрема згідно п.2.3. договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати оплату поставлених товарів на протязі 30 (тридцять) календарних днів.

Так, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем була здійснена поставка товару згідно до видаткових накладних, а.с. 12-15, на суму 5884,45 грн.

Приймаючи до уваги строк розрахунків за отриманий товар, відповідно до п. 2.3. договору, відповідач повинен був розрахуватись за поставлений товар не пізніше 29 квітня 2011 року.

Але, відповідачем було часткового сплачено вартість отриманого товару у звязку з чим станом на 18.10.2011 року за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 5482,36 грн.

20.10.2011 року на адресу відповідача була направлена претензія № 110 від 18.10.2011 року з вимогою про перерахування суми заборгованості, яка станом на 18.10.2011 року склала 5482,36 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 5482,36 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 421,21 грн.

Так, умовами договору, а саме п. 3.4. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати за товар позивач в односторонньому порядку нараховує на суму боргу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення оплати товари.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44. 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, п. 1-1 ст. 80, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ПП «Нью Фарма» (Красногвардійський район, с. Воход, вул.. Ювілейна, 12, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 32814265) на користь ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в особі Філії ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Сімферополь (95047, м. Сімферополь, провулок Елеваторний, 16, рахунок № 26002000089349 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 36058998) заборгованість в сумі 5903,51 грн., у тому числі: сума основного боргу 5482,36 грн., пеня 421,21 грн.

3.Стягнути з ПП «Нью Фарма» (Красногвардійський район, с. Воход, вул.. Ювілейна, 12, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 32814265) на користь ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в особі Філії ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Сімферополь (95047, м. Сімферополь, провулок Елеваторний, 16, рахунок № 26002000089349 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 36058998) 102,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з ПП «Нью Фарма» (Красногвардійський район, с. Воход, вул.. Ювілейна, 12, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 32814265) на користь ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в особі Філії ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Сімферополь (95047, м. Сімферополь, провулок Елеваторний, 16, рахунок № 26002000089349 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 36058998) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.11.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.