Рішення № 19341668, 15.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

15.11.2011Справа №5002-17/3960-2011 За позовом Малого підприємства «Пилот»

До відповідача Приватного підприємства «Київське торгове обєднання»

про стягнення 12 045,50 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1, представник

Від відповідача не зявився

Сутність спору: Позивач просить стягнути з відповідача 12045,50 грн. по оплаті поставленого товару згідно Договору поставки № 001-700/10 від 04 січня 2010 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не представив, в судове засідання не зявився, про дату слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Окрім цього, спрямована відповідачу рекомендована кореспонденція до суду не повернута, що свідчить про її вручення адресату.

Більш того, про перше засідання суду відповідач сповіщений поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно Договору № 001-700/10 від 04 січня 2010 року Постачальник (Мале підприємство «Пилот») зобовязується поставити та передати у власність Покупця (Приватного підприємства «Київське торгове обєднання»), а Покупець зобовязується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах та в строк, передбачений цим Договором. (п.1.1).

Згідно п. 3.3 договору розрахунки за Продукцію прозводяться в день поставки товару або по домовленості Сторін (наявності додаткової угоди) на умовах відстрочення оплати.

Окрім цього, ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання мають виконуватись.

Факт поставки та передачі товару МП «Пилот» у власність Приватного підприємства «Київське торгове обєднання» підтверджується відповідними накладними: № РН-П-37672 від 15.03.2011 року на суму 780,60 грн., № РН-П-44031 від 29.03.2011 року на суму 665,94 грн., № РН-П-47513 від 05.04.2011 року на суму 426,60 грн., № РН-П-54234 від 19.04.2011 року на суму 779,14 грн., № РН-П-37734 від 15.03.2011 року на суму 764,16 грн., № РН-П-41043 від 22.03.2011 року на суму 1100,82 грн., № РН-П-44109 від 29.03.2011 року на суму 1211,22 грн., № РН-П-44110 від 29.03.2011 року на суму 187,50 грн., № РН-П-46113 від 01.04.2011 року на суму 173,94 грн., № РН-П-47670 від 05.04.2011 року на суму 148,32 грн., № РН-П-50809 від 12.04.2011 року на суму 298,86 грн., № РН-П-50811 від 12.04.2011 року на суму 194,70 грн., № РН-П-54431 від 19.04.2011 року на суму 2473,60 грн., № РН-П-37706 від 15.03.2011 року на суму 293,04 грн., № РН-П-39644 від 18.03.2011 року на суму 323,64 грн., № РН-П-41007 від 22.03.2011 року на суму 110,04 грн., № РН-П-44065 від 29.03.2011 року на суму 196,50 грн., № РН-П-45029 від 30.03.2011 року на суму 176,52 грн., № РН-П-47627 від 05.04.2011 року на суму 198,48 грн., № РН-П-49532 від 09.04.2011 року на суму 313,02 грн., № РН-П-50776 від 12.04.2011 року на суму 693,84 грн., № РН-П-52957 від 15.04.2011 року на суму 147,00 грн., № РН-П-54388 від 19.04.2011 року на суму 278,88 грн., № РН-П-56414 від 22.04.2011 року на суму 109,14 грн.

Відповідачем не представлено доказів виконання своїх зобовязань щодо сплати платежів за договором.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Таким чином, сума основного боргу підлягає стягненню в сумі 12045,50 грн.

Окрім цього, сума основного боргу відповідачем не оспорюється.

Так, знаючи про розгляд справи, відповідач не повідомив суд про те, що товар він не отримав чи сплатив його вартість.

Таким чином, відповідач наявність боргу не оспорює, клопотання про призначення бухгалтерської експертизи в спростування існування заборгованості ним не заявлено.

Більш того, на накладних про отримання товару стоїть штамп відповідача.

Більш того, наявність боргу підтверджена актом звірки, також засвідченим штампом відповідача.

Згідно ст. 43 ГПК України суд оцінює докази в сукупності обставин справи.

Суд вважає, що викладені обставини в їх сукупності свідчать про те, що відповідачем товар отриманий, та по його сплаті існує борг.

Необхідно також відмітити, що предметом позову є невиконання обовязків відповідачем, а не позивачем.

Якщо відповідач вважає, що позивач неналежним чином виконав свої зобовязання, він вправі заявити свої вимоги у встановленому законом порядку.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги законні та підлягають задоволенню.

Якщо відповідач сплатив чи сплатить заборгованість в добровільному порядку, це не є підставою для зміни чи скасування рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства щодо зазначеної обставини не порушує.

У вказаному випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.

Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняте рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та складають з державного мита в сумі 120,46 грн., та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.

Позивачем згідно квитанції № 60358501 від 29 серпня 2011 року сплачене державне мито на суму 120,00 грн., згідно квитанції № 62501564 від 15 листопада 2011 року сплачене державне мито на суму 0,46 грн., та згідно квитанції № 60358765 від 29 серпня 2011 року сплачено 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Київське торгове обєднання» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова 1, МФО 384436, р/р 26002060228109 в КРУ Приватбанк в м. Сімферополь, ідентифікаційний код: 36228401) на користь Малого підприємства «Пилот» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бокуна 32, р/р 26007213285 в КРД «Райффайзен Банк Аваль» в м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код: 16324408) борг в сумі 12045,50 грн., судові витрати з державного мита в сумі 120,46 грн., та 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.