Постанова № 19341512, 24.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2011 р. Справа № 5023/1595/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,

суддівГоголь Т.Г.,

Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - дов. від 11.05.11,

відповідача: Васюков С.Ю. дир.

касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Техснаб"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду

від09.08.11

у справі№5023/1595/11

за позовомПублічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг"

доЗакритого акціонерного товариства "Техснаб"

простягнення 516120 грн. та зобов'язання чинити певні дії

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 16.11.11 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

В судовому засіданні 17.11.11 оголошувалася перерва до 24.11.11.

Публічне акціонерне товариство "Арселор Міттал Кривий Ріг" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Техснаб" 516120 грн. неустойки за недопоставку товару за контрактом №2164 від 15.04.10 та зобов'язання відповідача поставити позивачеві каналопромивочну машину МАЗ 533702-370 (Е2) загальною вартістю 935000 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на пункт 8.1 названого контракту та приписи статей 230, 232 Господарського кодексу України, 525, 526, 617, 629 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.11 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з доведеності матеріалами справи факту непоставки відповідачем каналопромивочної машини в обумовлені строки за контрактом №2164 від 15.04.10, а відтак визнав підставним стягнення неустойки та зобов'язання відповідача поставити позивачеві спірний товар. При цьому суд керувався приписами статей 525, 526, 611, 629 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.11 (судді: Істоміна О.А., Барабашова С.В., Білецька А.М.) перевірене рішення господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Закрите акціонерне товариство "Техснаб", яке просить судові рішення у справі скасувати, як ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, та відмовити в позові. Скаржник наголошує на порушенні судами приписів статей 213, 629 Цивільного кодексу України, статей 193 Господарського кодексу України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Товариство вказує на те, що позивачем не було надано відповідачеві заявки на поставку спірного товару, що, на його думку, свідчить про ненастання строків поставки, а відтак і необґрунтованість позову.

Від Публічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить судові акти у справі залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

В ході розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.04.10 між Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" - покупцем та Закритим акціонерним товариством "Техснаб" продавцем було укладено контракт №2164. За умовами цього контракту продавець зобовязався поставити у власність покупця каналопромивочну машину МАЗ 533702-370 (Е2) у кількості 1 шт., а покупець, в свою чергу, прийняти її на умовах даного контракту (пункт 1.1 контракту). Відповідно до пункту 3.2 контракту поставка товару здійснюється упродовж 60 робочих днів з моменту відкриття акредитиву на 100% вартості товару та надання письмової заявки покупцем. Оплата покупцем за товар здійснюється у національній валюті України по банківських реквізитах постачальника, зазначених у контракті в формі документарно непідтвердженого, неподільного, безвідкличного, непокритого акредитиву на 100% вартості товару. Акредитив відкривається упродовж 7 банківських днів з моменту надання рахунку постачальником покупцю. Строк дії акредитиву 75 банківських днів (пункт 5.1 контракту). Господарськими судами, з підтвердженням матеріалами справи, установлено, що 22.04.10 позивачем на адресу відповідача була надіслана заявка на замовлення поставки. Установлено господарськими судами і те, що позивач 11.05.10 у відповідності з умовами контракту відкрив на користь відповідача документарний акредитив №LCI-10/053. Обов'язок відповідача поставити товар згідно з умовами контракту, як установили суди, сплив 10.07.10. Відповідач звернувся до позивача з листом №7/8 від 17.08.10, в якому просив продовжити строк дії акредитиву. Позивачем строк дії акредитиву було продовжено. Господарськими судами також установлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за контрактом щодо поставки товару позивач надсилав відповідачеві відповідні вимоги про виконання зобов'язання, які останнім були залишені без задоволення. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Публічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг" про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Техснаб" 516120 грн. неустойки за недопоставку товару за контрактом №2164 від 15.04.10 та зобов'язання відповідача поставити позивачеві каналопромивочну машину МАЗ 533702-370 (Е2) загальною вартістю 935000 грн. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення цих вимог. Відповідно до частини 1статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондує з приписами статті 712 Цивільного кодексу України. За приписами статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 267 Господарського кодексу України передбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. Якщо у зобовязанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк стаття 530 Цивільного кодексу України). Як вже зазначалося і це установлено господарськими судами, заявка на поставку товару була скерована позивачем відповідачеві 22.04.10 та отримана останнім. Установлено судами і те, що 11.05.10 позивачем, як-то передбачено умовами спірного контракту, на користь відповідача було відкрито акредитив №LCI-10/053. При цьому, як установили суди, відповідач повинен був виконати свої зобов'язання з поставки товару (відповідно до умов контракту) упродовж 60 робочих днів з моменту відкриття акредитиву на 100% вартості товару та надання письмової заявки покупцем. Суди установили і те, що позивачем (на прохання відповідача) було продовжено строк дії акредитиву, втім відповідач не виконав своїх зобов'язань за спірним контрактом та не поставив позивачеві каналопромивочну машину. Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання. Частиною 1 статті 612 названого Кодексу унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Господарськими судами установлено, що сторони в спірному контракті (пункт 8.1) узгодили сплату неустойки за прострочення поставки товару в розмірі 0,3% від вартості недопоставленого товару. Відповідальність і виконання зобов'язання в натурі унормована приписами статті 622 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом. З огляду на встановлений судами факт невиконання відповідачем зобов'язань з поставки спірного товару, колегія суддів погоджується з висновком судів про підставність задоволення позовних вимог. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Згідно з приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід скаржника про ненадання позивачем заявки, а відтак і ненастання строків поставки, визнається неспроможним, оскільки спростовується обставинами встановленими господарськими судами і матеріалами справи, та ґрунтується на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Інші доводи касаційної скарги також визнаються непереконливими та не спростовують установленого судами. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.11 у справі №5023/1595/11 залишити без змін.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Техснаб" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець