Постанова № 19340445, 23.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2011 р. Справа № 5023/5625/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Козир Т.П.

суддівГольцової Л.А.

Губенко Н.М.

розглянувши матеріали

касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа"

на рішення

та постановуГосподарського суду Харківської області від 10.08.2011

Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2011

у справі№ 5023/5625/11

господарського судуХарківської області

за позовомЧугуївської міської ради Харківської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа"

прозобовязання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_4, дов. № 919/02-46 від 05.04.2011;

відповідача: ОСОБА_5, дов. б/н від 16.11.2011;

ВСТАНОВИВ:

Чугуївська міська рада Харківської області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа" про виселення товариства з орендованого раніше ним приміщення продовольчого складу площею 439,7 кв.м. та овочесховища №1,2 площею 624,0 кв.м. по вул. Есхарівській, 6-Б в м. Чугуєві по укладеному між сторонами договору № 74 оренди комунального майна від 01 червня 2000 р.; зобов'язання відповідача передати приміщення продовольчого складу, площею 439,7 кв.м. та овочесховища № 1,2 площею 624,0 кв.м. по вул. Есхарівській, 6-Б в м. Чугуєві позивачу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.08.2011 у справі №5023/5625/11 (суддя Буракова А.М.) позов задоволено повністю. Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіфа" з орендованого раніше ним приміщення продовольчого складу площею 439,7 кв.м та овочесховища № 1,2, площею 624,0 кв.м. по вул. Есхарівській, 6-Б в м. Чугуєві. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіфа" передати приміщення продовольчий склад, площею 439,7 кв.м. та овочесховища № 1,2, площею 624,0 кв.м. по вул. Есхарівській, 6-Б в м. Чугуєві Чугуївській міській раді.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., судді Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.) рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2011 у справі № 5023/5625/11 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіфа" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2011 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 у справі № 5023/5625/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити Чугуївській міській раді Харківської області у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилався на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Відповідачем, в порядку ст. 1211 ГПК України, подано заяву про зупинення виконання судового рішення у даній справі, проте колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки не знаходить підстав для її задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа" не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Чугуївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіфа" 01.06.2000 укладено договір оренди комунального майна № 74, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне володіння та користування визначене у договорі нежитлове приміщення, яке знаходяться по вул. Есхарівській, 6-Б в м. Чугуєві, а саме продовольчого складу, площею 439,7 кв.м. та овочесховища № 1,2, площею 624,0 кв.м.

В подальшому, сторонами укладено ряд додаткових угод до договору, якими строк дії договору № 74 продовжувався (додаткова угода від 14.09.2000 № 1) та внесено зміни щодо визначення розміру та порядку сплати орендної плати (додаткова угода від 03.05.2001 № 2).

У зв'язку з відсутністю заперечень обох сторін щодо продовження орендних правовідносин, договір оренди було продовжено до 01.07.2010 на підставі п. 9.6 договору та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до п. 9.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Судами встановлено, що Чугуївська міська рада листом від 19.04.2010 № 972/02-34 повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіфа" - дія договору оренди № 74 в редакції додаткової угоди від 03.05.2001 закінчується 01.07.2010. Договір не буде продовжений на новий термін у звязку з наміром власника міської ради використовувати обєкти оренди по вул. Есхарівській, 6Б в м. Чугуєві для власних цілей.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Зі змісту ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зазначеними нормами передбачено, що такі заперечення можуть бути висловлені орендодавцем як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Судами двох попередніх інстанцій досліджено, що договір оренди від 01.06.2000 № 74 вважається припиненим з 01.07.2010 в силу закону та договору.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За аналогічними приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Незважаючи на закінчення строку дії договору оренди, наявність письмового попередження орендодавця про закінчення договору оренди та не продовження договірних відносин у майбутньому, відповідач, всупереч приписам наведених норм та умов договору, орендоване майно позивачу не повернув.

Таким чином, з огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що спірний договір припинив свою дію і відповідач безпідставно займає орендоване приміщення, а відтак судом першої та апеляційної інстанцій правомірно задоволено позов.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові і не можуть бути підставою для їх скасування, оскільки під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, фактичні її обставини були встановлені на підставі повного і обєктивного дослідження поданих доказів, висновки судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 у справі №5023/5625/11 без змін.

Головуючий суддя Т. П. КОЗИР

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Н.М. ГУБЕНКО