Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2011 р. Справа № 5023/2530/11 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергомаш", Російська Федерація,
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2011
зі справи № 5023/2530/11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергомаш" (далі ТОВ "Газенергомаш")
до відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" (далі ВАТ "Турбогаз"), м. Харків,
про стягнення коштів,
за участю представників сторін:
позивача Соловйова А.О.,
відповідача Зінченка А.М.,
з оголошенням у судовому засіданні 15.11.2011 перерви до 22.11.2011,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Газенергомаш" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ВАТ "Турбогаз" 73 316,24 долара США боргу, 17 324,07 долара США інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 4 977,47 долара США, а всього 95 617,78 долара США, що мотивувало невиконанням відповідачем зобовязань з повної оплати одержаного товару, поставленого за контрактом від 18.06.2007 № К-03/6 (далі Контракт).
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2011 (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено повністю.
Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 509, 525, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" мотивовано невиконанням відповідачем договірних зобовязань з повної оплати одержаного за Контрактом товару.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 (колегія суддів у складі: Істоміна О.А. головуючий суддя, судді Барбашова С.В., Білецька А.М.) рішення місцевого суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції з посиланням, зокрема, на зміст пунктів 3.2, 6.7 Контракту, приписи статті 265 Господарського кодексу України та правила Інкотермс 2000 мотивовано безпідставністю заявлених позовних вимог внаслідок неподання позивачем належних доказів здійснення відповідної поставки: письмового повідомлення про час, місце та порядок поставки; товарно-транспортної накладної тощо.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Газенергомаш" просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
У прийнятті рішення зі справи суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів з дотриманням наведених приписів норм матеріального та процесуального права, встановивши те, що: за умовами Контракту позивач зобовязався поставити продукцію загальною вартістю 1 462 576 доларів США, а відповідач прийняти її та оплатити; відповідач за Контрактом зобовязався сплатити 205 300 доларів США авансу (з урахуванням умов додаткової угоди) та здійснити кінцевий розрахунок у розмірі неоплаченої суми протягом 10-ти банківських днів після поставки обладнання; на виконання Контракту ТОВ "Газенергомаш" у чотири етапи в серпні-жовтні 2007 року поставило ВАТ "Турбогаз" продукцію вартістю 1 462 576 доларів США, яку відповідачем отримано та частково в сумі 1 389 259,76 долара США (з урахуванням суми авансу) оплачено (що підтверджується: відповідними рахунками-фактурами; ввізними митними деклараціями; банківськими відомостями щодо стану розрахунків за Контрактом; актами прийняття-передачі товару за Контрактами, підписаними керівниками позивача і відповідача та засвідченими відбитками печаток підприємств); сторонами неодноразово змінювалися умови Контракту стосовно строку дії Контракту та терміну кінцевого розрахунку відповідача за поставлений товар (03.10.2007, 29.12.2007, 05.12.2008, 28.12.2009); 01.03.2011 позивач звернувся до ВАТ "Турбогаз" з претензією щодо сплати боргу, яку відповідачем залишено без відповіді; борг ВАТ "Турбогаз" перед ТОВ "Газенергомаш" за Контрактом становить 73 316,24 долара США, перевіривши правильність нарахування позивачем суми 3 % річних, -
дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності стягнення з відповідача заявлених позивачем сум основного боргу та 3 % річних.
Водночас місцевий господарський суд з огляду на визначення суми основного боргу в іноземній валюті (доларах США) помилково задовольнив позовні вимоги ТОВ "Газенергомаш" стосовно стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 137 981,07 грн. (еквівалент 17 324,07 долара США за курсом Національного Банку України), оскільки індекс інфляції визначається Державним комітетом статистики України лише для національної валюти України гривні, що свідчить про неправильне застосування ним приписів статті 625 ЦК України у відповідній частині.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції, неправильно застосувавши приписи статей 32, 33, 34, 36, 43 ГПК України, безпідставно вдався до довільної переоцінки згаданих актів приймання-передачі товару, підписаних уповноваженими особами (належність підписів керівникам сторін і відбитків печаток на яких відповідачем не оспорювалися; т.1, а.с. 57-60), не зясувавши ні обставин складання і підписання цих актів, ані підстав для сплати ВАТ "Турбогаз" за Контрактом 1 389 259,76 долара США (що становить 94,99 % від загальної суми Контракту) та причин несплати саме частини вартості однієї з партій товару (як встановлено місцевим судом, з останньою партією відповідачеві поставлено 8 кранів, вартістю 50 466 доларів США за одиницю), а тому й всупереч приписам пунктів 7, 8 частини другої статті 105 ГПК України, не спростувавши висновків суду першої інстанції стосовно отримання товару відповідачем та його часткової оплати, помилково скасував рішення місцевого господарського суду зі справи.
Отже, відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зі справи підлягає скасуванню повністю, а рішення суду першої інстанції має бути скасовано частково з прийняттям нового рішення про відмову позивачеві в стягненні інфляційних втрат. Відповідному перерозподілу підлягають й судові витрати зі справи.
Керуючись статтями 1117, 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергомаш" задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 зі справи № 5023/2530/11 скасувати.
3. Рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2011 зі справи № 5023/2530/11 скасувати в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" 137 981,07 грн. інфляційних витрат, 7 615,66 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У стягненні 137 981,07 грн. інфляційних втрат відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергомаш" 6 235,86 грн. державного мита та 193,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2011 зі справи № 5023/2530/11 залишити без змін.
4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергомаш" 3 117,93 грн. державного мита з касаційної скарги.
5. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Харківської області.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов
Судове рішення № 19339901, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 22.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/2530/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: