Рішення № 19335427, 08.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 рокуСправа № 09/5026/2122/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій", м.Бровари Київської області до малого приватного підприємства "Черкассыпищеспецстрой", м.Черкаси про стягнення 101222,03 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 101222,03 грн., у тому числі 97500,00 грн. боргу з оплати за поставлений товар, 2455,87 грн. інфляційних нарахувань, 1266,16 грн. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами склалися відносини щодо поставки товару (цегли червоної), підтверджені накладною, на суму 97500,00 грн., товар відповідач прийняв, проте оплата за нього не здійснена, тому на підставі ст.530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) покупцю - відповідачу була направлена вимога про оплату поставленого товару, яка отримана ним, але залишена без реагування та оплати.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, ухвала суду, направлена відповідачу за адресою державної реєстрації, повернута поштою з довідкою "за зазначеною адресою не проживає".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відомості про місцезнаходження відповідача, зазначені у позовній заяві, є правильними, підтверджені Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Отже судом належним чином виконаний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання

На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити, пояснила, що вимоги про оплату боргу відповідач отримав, керівник відповідача телефонував про необхідність переговорів з приводу вимоги про оплату боргу, але письмової відповіді та пропозицій не направив, тому прийнято рішення про звернення за захистом до суду.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

На підставі усної домовленості по накладній №32 від 19 лютого 2009 року ТОВ "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій" (позивач у справі) передав МПП "Черкассыпищеспецстрой" (відповідач у справі) продукцію - цеглу червону в кількості 130 тисяч штук на загальну суму 97500,00 грн. (у тому числі ПДВ).

Від відповідача цеглу отримав ОСОБА_2, на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКЕ №468829 від 15 лютого 2009 року, який, згідно даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є керівником МПП "Черкассыпищеспецстрой".

01 квітня 2011 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу №10/260, у якій вимагав протягом семи днів з моменту її отримання сплатити 97000,00 грн. боргу за отриману цеглу. Направлення вимоги підтверджується поштовою квитанцією від 01.04.2011 року.

11 квітня 2011 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу (повторно) №10/286, у якій вимагав протягом семи днів з моменту її отримання сплатити 97000,00 грн. боргу за отриману цеглу. Направлення вимоги підтверджується поштовою квитанцією від 11.04.2011 року.

Відповідач на вимоги не відповів, у встановлений строк заборгованість не сплатив.

Сторони спірних правовідносин є субєктами господарювання, зобовязання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір, як правило, укладається шляхом складання єдиного документу, підписаного сторонами і скріпленого печатками, однак, крім того, договірні відносини між сторонами можуть бути встановлені спрощеним способом - шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє вірогідно установити, що документ виходить від сторони за договором. Письмовою формою договору визнається також підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Правовідносини, що виникли між сторонами, за своєю правовою природою суд вважає господарським договором поставки. Письмовою формою договору поставки, укладеного сторонами, є підтвердження прийняття позивачем до виконання замовлення на товар, про що свідчить наявна у матеріалах справи накладна, яка підтверджує факт передачі позивачем та отримання відповідачем товару. Товар отриманий відповідачем без зауважень щодо його кількості та якості.

Згідно із частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми ЦК України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Дана норма кореспондує з приписами статті 265 Господарського кодексу України.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обовязок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві. Отже зобовязання позивача щодо передачі товару є виконаними з дати вручення товару відповідачу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач не сплатив заборгованість у семиденний термін від пред'явлення першої вимоги, зобов'язання з оплати вартості цегли червоної в сумі 97500,00 грн. є простроченим з 11 квітня 2011 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних нарахувань в сумі 2455,87 грн. за квітень-червень 2011 року, та трьох процентів річних в сумі 1266,16 грн. за період з 11.04.2011 року по 15.09.2011 року позивачем зроблений вірно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 97500,00 грн. боргу, 2455,87 грн. інфляційних нарахувань, 1266,16 грн. три проценти річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1012,23 грн. в рахунок оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 1248,23 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства "Черкассыпищеспецстрой" (м. Черкаси, вул. Чкалова, 12, ідентифікаційний код 14195349) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівний комбінат "Меркурій" (Київська область, м.Бровари, вул. Кутузова, 131, ідентифікаційний код 03391260) - 97500,00 грн. боргу, 2455,87 грн. інфляційних нарахувань, 1266,16 грн. три проценти річних, 1248,23 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 09 листопада 2011 року.