Рішення № 19335389, 09.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року м. ЧеркасиСправа № 17/5026/2081/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 - за довіреністю,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/5026/2081/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сіті»

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 8011,57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сіті»звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 8011,57 грн. заборгованості, з яких: 4 767,60 грн. основного боргу, 197,10 грн. 3% річних, 443,39 грн. інфляційних, 476,76 грн. - 10% штрафу та 2126,72 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобовязань по сплаті орендної плати за договором суборенди № 8-Ум/Ш/1 від 01.09.2009 року.

У судовому засіданні 12.10.2011 року представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити, на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 06.10.2011 року місцезнаходження відповідача: (АДРЕСА_1).

На зазначену адресу відповідача двічі надсилались ухвали суду: від 27.09.2011 року про порушення провадження у справі, від 12.10.2011 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте його представник в судові засідання 12.09.2011 року та 09.11.2011 року не зявився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

В судове засідання 09.11.2011 року представник позивача не зявився, надіслав клопотання від 04.11.2011 року про розгляд справи без його участі.

В судове засідання 09.11.2011 року представник відповідача не зявився, надіслав телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи. В зазначеному клопотанні судом було відмовлено у звязку з його необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору суборенди № 8-Ум/Ш/1 від 01.09.2009 року (а.с.33-41), укладеного між ТОВ «Ріелті-Сіті»(далі-Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі-Суборендар), за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування на строк визначений у даному договорі, на умовах суборенди, без права викупу, частину нежитлового приміщення загальною площею 39,73 м2 , яке розташоване на 1-му поверсі у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.1 договору).

Договір суборенди сторонами підписаний на підставі договору оренди б/н від 12.10.2007 року (а.с.13-22), що укладений між ЗАТ «Модус-плюс»та позивачем -ТОВ «Ріелті Сіті».

Сторони в пункті 1.4. договору погодили, що строк суборенди приміщення встановлюється з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення в суборенду і до кінця строку дії даного договору. Акт прийому-передачі приміщення в суборенду підписаний сторонами 01.09.2009 року (а.с.30).

За правовою природою даний договір є договором найму (оренди) і відповідає вимогам статті 283 Господарського кодексу України та статті 759 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Договором оренди б/н від 12.10.2007 року, що укладений між ЗАТ «Модус-плюс»та позивачем - ТОВ «Ріелті Сіті», передбачено право ТОВ «Ріелті Сіті»передавати обєкт оренди в суборенду.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобовязань по договору № 8-Ум/Ш/1 від 01.09.2009 року позивач передав відповідачу в суборенду частину нежитлового приміщення загальною площею 39,73 м2, яке розташоване на 1-му поверсі у будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення в суборенду від 01.09.2009 року.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами в пункті 3.1. договору обумовлено, що початок нарахування суборендної плати, у будь-якому випадку, починається з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення в суборенду, тобто з 01.09.2009 року.

Сторонами досягнуто згоди, що місячна суборендна плата (як базова-розрахункова) за користування приміщенням становить: 1059,47 грн., крім того ПДВ 211,89 грн., разом - 1271,36 грн. (пункт 3.2. договору).

Також пунктами 3.1.1.,3.1.2 договору встановлена вартість експлуатаційно-сервісних послуг за 1 м2 приміщення, яка становить 13 грн. (за місяць 39,73х13=516,49 грн.), комунальних послуг за 1 м2 - становить 15 грн. (за місяць 39,73х15=595,95 грн.). Тобто, загальна сума платежів, які повинен сплачувати суборендар в місяць, становить: 1271,36+516,49+595,95=2383,80 грн.

Комунальні та експлуатаційносервісні платежі сплачуються щомісячно не пізніше 5го числа поточного місяця.

Також пунктом 3.6. договору встановлено, що відповідач повинен оплатити орендну плату за перший місяць оренди, за остінній місяць оренди та гарантійний платіж протягом 5-ти днів після дати підписання даного договору.

Додатковою угодою від 01.04.2010 року сторони внесли зміни в строк дії договору і домовились про його закінчення - 30.04.2010 року.

Проте відповідач свої зобовязання по сплаті платежів по договору суборенди № 8-Ум/Ш/1 від 01.09.2009 року за період з 01.09.2009 року по 30.04.2010 року в сумі 19070,40 грн. виконав частково, сплативши позивачу лише 14302,80 грн., його заборгованість становить 4767,60 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох відсотків річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 197,10 грн. за період з 01.05.2010 року по 15.09.2011 року, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 443,39 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку 410,03 грн., тому задовольняє позов в частині стягнення інфляційних частково в сумі 410,03 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

Травень 2010 рік4767,6099,4- 28,60

(4767,60*99,4/100=4738,99- 4767,60)

Червень 2010 рік 4767,6099,6 - 19,07

(4767,60*99,6/100=4748,52-4767,60)

Липень 2010 рік4767,6099,8- 9,53

(4767,60*99,8/100=4758,06-4767,60)

Серпень 2010 рік4767,60101,257,21

(4767,60*101,2/100=4824,81-4767,60)

Вересень 2010 рік 4767,60102,9138,26

(4767,60*102,9/100=4905,86-4767,60)

Жовтень 2010 рік4767,60100,523,84

(4767,60*100,5/100=4791,44-4767,60)

Листопад 2010 рік4767,60100,314,30

(4767,60*100,3/100=4781,90-4767,60)

Грудень 2010 рік4767,60100,838,14

(4767,60 *100,8/100=4805,74-4767,60)

Січень 2011 рік4767,60101,047,68

(4767,60*101,0/100=4815,28-4767,60)

Лютий 2011 рік4767,60100,942,91

(4767,60*100,9/100=4810,50-4767,60)

Березень 2011 рік4767,60101,466,75

(4767,60*101,4/100=4834,35-4767,60)

Квітень 2011 рік4767,60101,361,98

(4767,60*101,3/100=4829,58-4767,60)

Травень 2011 рік4767,60100,838,14

(4767,60*100,8/100=4805,74-4767,60)

Червень 2011 рік4767,60100,419,07

(4767,60*100,4/100=4786,67-4767,60)

Липень 2011 рік4767,6098,7- 61,98

(4767,60*98,7/100=4705,62-4767,60)

Серпень 2011 рік4767,6099,6- 19,07

(4767,60*99,6/100=4748,53-4767,60)

Крім того, за змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6.2 договору, згідно з яким у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення платежів відповідач зобовязаний оплатити позивачу всю суму заборгованості враховуючи індекс інфляції за весь термін прострочення плюс неустойку у вигляді пені у розмірі облікової ставки НБУ, встановленої Національним банком України, яка діяла у період прострочення від суми простроченого зобовязання за кожен календарний день проострочення помноженої на чотири.

Суд вважає, що при нарахуванні пені необхідно враховувати вимоги статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” про те, що розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, необхідно враховувати пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже пеню необхідно нараховувати з 01.05.2010 року і припиняється через шість місяців по 01.11.2010 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 2126,72 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку 419,72 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 419,72 грн., в іншій частині позову про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Кількість днівРозмір облікової ставки НБУРозмір пені за 1 день

прострочкиСума пені (грн.)

01.05.2010- 07.06.20104767,603810.2500 %0,0562101,82

(4767,60*38*0,0562/100)

08.06.2010-07.07.20104767,60309.5000 %0,052074,37

(4767,60*30*0,0520/100)

08.07.2010-09.08.20104767,60338.5000 %0,046673,32

(4767,60*33*0,0466/100)

10.08.2010-01.11.20104767,60847.7500 %0,0425170,21

(4767,60*84*0,0425/100)

Також сторони в пункті 6.3 договору встановили, що у випадку затримки здійснення платежів більше ніж на 2 місяці або у випадку, якщо загальна сума боргу перевищує розмір суборендної плати (комунальних платежів, експлуатаційно-сервісних послуг) відповідач виплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто штраф й пеня є різновидами неустойки.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм права, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, крім того, при укладенні договору суборенди № 8-Ум/Ш/1 від 01.09.2009 року сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу й пені у разі невиконання відповідачем умов цього договору, а тому одночасне їх застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Отже враховуючи, що строк затримки здійснення платежів був прострочений відповідачем більше ніж на два місяці, розмір штрафу, з вимогою про стягнення якого звернувся до суду позивач, є арифметично вірним, тому суд задовольняє позов в цій частині і стягує з відповідача 476,76 грн. штрафу.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 6271,21 грн., з яких: 4 767,60 грн. основного боргу, 197,10 грн. 3% річних, 410,03 грн. інфляційних, 476,76 грн. 10% штрафу та 419,72 грн. пені за невиконання зобовязань по договору суборенди № 8-Ум/Ш/1 від 01.09.2009 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 79,85 грн. та 184,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сіті»(м. Київ, вул. Багговутівська, буд.17-21, код ЄДРПОУ 31928017) 4 767,60 грн. основного боргу, 197,10 грн. 3% річних, 410,03 грн. інфляційних, 476,76 грн. - 10% штрафу, 419,72 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 79,85 грн. та 184,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 09.11.2011 року.