Рішення № 19335368, 08.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 рокуСправа № 16/5026/2262/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. при секретарі: Волна С.В., за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю у справі;

відповідача: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_2 - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії відділення ПАТ "Промінвестбанку” до Приватного підприємства "Зрюкін" про стягнення 691 176,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем предявлено позов про стягнення з відповідача, як із поручителя позичальника (третя особа по справі), заборгованості в сумі 691 176,69 грн. з яких: 517 894,73 грн. заборгованості по кредиту, 139 372,30 грн. процентів, 24 300,00 грн. плати за перевірку документів по управлінню кредитними коштами, 9 609,66 грн. пені по кредиту за період з 13.10.2010 року по 12.10.2011 року на підставі договору про іпотечний кредит № 02-32/08 від 14 березня 2008 року та договору поруки № 02-35/08 від 14.03.2008 року, укладеного між учасниками процесу. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи рекомендованим листом, відзиву чи заперечень на позов не надав, свого представника в жодне судове засідання не направив, поважних причин його неявки суду не повідомив.

Явка третьої особи в засідання визнавалася не обов'язковою.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними документами в справі у відповідності до ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України сторони по справі повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

14 березня 2008 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, від імені якого діє керуючий філією "Відділення Промінвестбанку в м. Черкаси" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (далі - Позичальник, третя особа) було укладено договір про іпотечний кредит № 02-32/08, у відповідності до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 600 000,00 грн. на строк до 13 березня 2016 року зі сплатою 15.5 % річних за користування кредитом ( п. 2.1 договору, а.с. 10).

Кредитні кошти видано для придбання нерухомості ( п. 2.5.).

На виконання умов договору Банк перерахував третій особі кошти в сумі 600 000,00 грн., що підтверджується заявами на видачу готівки № 280 від 14 березня 2008 року та № 297 від 17 березня 2008 року ( а.с. 26).

Заперечень з приводу неотримання кредиту Позичальник суду не надав.

Доказів недійсності кредитного договору сторонами у справі не надано.

Кредитний договір укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема до ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк видає позичальнику кредит на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити за нього проценти. Кредитний договір сторонами виконувався.

У відповідності до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов'язання підлягають до виконання належним чином та у встановлений договором строк.

14 березня 2008 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, від імені якого діє керуючий філією "Відділення Промінвестбанку в м. Черкаси" ОСОБА_3, приватним підприємство "Зрюкін" в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 02-35/08, у відповідності до якого приватне підприємство "Зрюкін" (Поручитель) зобов'язався перед банком (Кредитором) відповідати по зобов'язаннях громадянки України ОСОБА_2 ( Позичальник), що витікають з договору про іпотечний кредит № 02-32/08 від 14 березня 2008 року та договорів про внесення змін та доповнень до нього, що укладені між Банком (Кредитором) та ОСОБА_2 (Позичальник) на умовах, викладених в цьому договорі ( п. 2 договору поруки, а.с. 21).

Відповідно до п. 5.1 договору поруки, у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов'язань за договором про іпотечний кредит № 02-32/08 від 14 березня 2008 року та договорів про внесення змін та доповнень до нього, Кредитор має право повідомити про це Поручителя в письмовій формі, у вигляді повідомлення, із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які Поручитель зобов'язаний перерахувати вказані кошти.

06.05.2009 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, від імені якого діє керуючий філією "Відділення Промінвестбанку в м. Черкаси" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір № 02-28-1/09 про зміни та доповнення до договору про іпотечний кредит № 02-32/08 від 14 березня 2008 року в якому були внесені зміни до графіка платежів.

15.09.2009 року було укладено договір № 02-37-3/09 про зміни та доповнення до договору про іпотечний кредит в якому було внесено зміни до графіка платежів і визначено, яку суму на погашення кредиту, процентів та плати за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно сплачує позичальник на користь банку.

Згідно п.п. 3.5, 6.2 договору про іпотечний кредит, при несвоєчасній сплаті Позичальником сум кредиту, а також процентів за користування кредитом, на суму фактичної заборгованості нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

За доводами позивача, третя особа по справі допускає виникнення боргу за кредитом та процентами і станом на 01.09.2011 року прострочена заборгованість по кредиту у позичальника становила 99 829,73 грн., по процентах - 127 825,56 грн. та по платі за перевірку документів по управлінню кредитними коштами в сумі 23 400,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таке ж право передбачено для позивача і умовами кредитного договору, п. 5.3.2. якого передбачає, що банк має право вимагати від позичальника незалежно від настання строку погашення кредиту спати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів та інших грошових зобов'язань за договором у випадках, зокрема, якщо позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту, внесенні плати за кредит, при порушенні графіку платежів, або у разу несплати позичальником більше однієї виплати, що перевищує 5% суми кредиту.

Також договором передбачено, що про необхідність дострокової сплати суми заборгованості за цим договором з вищевикладених підстав банк зобов'язаний письмово повідомити позичальника протягом 5 днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

За доводами позивача, такі повідомлення (вимоги) від 01.09.2011 року № 2714-02/11 та від 01.09.2011 року № 2718-02/11 було вручено і позичальнику і поручителю, про що свідчать їх розписки на вимогах ( а.с. 24-25). За вимогами банк просив протягом 5 днів погасити прострочену заборгованість по кредиту та попередив відповідача та третю особу про те, що у випадку непогашення простроченого боргу банк вимагає достроково погасити кредит у повному обсязі - 669 120,29 грн., з яких 517 894,73 борг по кредиту, 127 825,56 грн. по процентах та 23400,00 грн. борг по платі за перевірку документів.

Вимоги банку про дострокове погашення боргу виконані не були, з чого і виник спір.

Відповідач та третя особа не спростували факту порушення позичальником умов кредитного договору щодо дотримання термінів погашення боргу по кредиту, сплати відсотків та існування простроченого боргу по кредиту та плати за перевірку документів по управлінню кредитними коштами. З цих підстав суд вважає доведеним право позивача вимагати дострокового стягнення боргу по кредиту та простроченого по всіх інших кредитних платежах.

За доводами позивача, станом на 13.10.2011 року заборгованість відповідача по кредиту становить 517 894,73 грн. (видано 600 000,00 і погашено лише 82 105,27 грн.).

У відповідності до ст. 541,543 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

У відповідності до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договором поруки (а.с. 21) (у визначенні поручителя) прямо вказано, що відповідач відповідає перед позивачем на засадах солідарного боржника.

Вибір способу захисту порушеного права належить лише позивачу по справі, а тому він вправі пред'явити позов про стягнення кредитної заборгованості позичальника до самого лише поручителя (відповідача по справі).

Доказів проведення розрахунку по кредиту сторонами у справу не надано, право на дострокове стягнення цієї суми з поручителя позивач суду довів, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 517 894,73 грн. боргу по кредиту.

Як вказано вище, за умовами кредитного договору, за користування кредитними коштами позичальник повинен сплачувати позивачу щомісячно проценти в розмірі 15,5 річних ( п. 2.2.), а за порушення термінів користування кредитом процентна ставка збільшується до 35% (п. 2.7.).

Проценти нараховуються з дати видачі кредиту з каси банку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за період з 20 числа попереднього до 20 числа поточного місяця. При розрахунку процентів застосовується метод "факт-факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та в році. Проценти сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця ( п. 3.2, 3.3.).

За доводами позивача, позичальником допущено виникнення боргу по процентах в загальній сумі 139 372,30 грн. за період з 14.03.2008 року по 12.10.2011 року ( а.с. 27-28), оскільки було нараховано процентів у сумі 309 078,85 грн., а сплачено третьою особою лише 169 706,55 грн.

Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Доказів проведення розрахунку за процентами у справі немає.

У відповідності до п. 6.2. кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та /або процентів, позивач має право нарахувати та стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, за кожний день прострочки.

Така умова договору відповідає ст. 551 ЦК України та ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими передбачено, що пеня встановлюється умовами договору між сторонами, а при стягненні пені її розмір не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

За розрахунками позивача ( а.с. 28-29), за період з 13.10.2010 року по 12.10.2011 року позичальнику нараховано 9 609,66 грн. пені по кредиту із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ. Розрахунок пені зроблено вірно та у відповідності до умов договору. Доказів сплати пені по кредиту у справі немає.

Позивач також просить стягнути на свою користь борг позичальника з оплати за перевірку документів по управлінню кредитними коштами в сумі 24 300,00 грн. Дані вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до п. 3.3. кредитного договору, банк встановлює щомісячну плату за перевірку документів по управлінню кредитними коштами в розмірі 0,15% початкової суми кредиту, що складає 900,00 грн. на місяць (600 000,00 х 0,15%). нарахування цієї суми проводиться банком щомісячно 20-го числа, а сплачується вона позичальником протягом 5-ти банківських днів з часу її нарахування, але не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Дана умова договору є добровільно прийнятим на себе зобов'язанням позичальника, яке підлягає до виконання в силу ст. 526 ЦК та 193 ГК України про виконання зобов'язання належним чином та в установлений договором строк.

За розрахунками позивача, сума боргу позичальника по внесенню плати по управлінню кредитними коштами за період з 20.03.2008 року по 20.09.2011 року становить 24 300,00 грн., бо нараховано було плати 38 700,00 грн., а сплачено лише 14 400,00 грн.

Розрахунок плати за перевірку документів по управлінню кредитними коштами зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору, доказів проведення повного розрахунку за цим платежем у справу не подано.

Як вказано вище, за мовами договору поруки відповідач прийняв на себе зобов'язання, як солідарний боржник, відповідати за зобов'язаннями третьої особи перед позивачем, що витікають із умов договору про іпотечний кредит № 02-32/08 від 14.03.2008 року зі змінами та доповненнями, а саме щодо погашення кредиту в сумі 600 000,00 грн., процентів в сумі 375 245,27 грн. за весь період користування кредитними коштами, процентів із розрахунку 35% річних за неправомірне користування кредитними коштами, плати за перевірку документів по правлінню кредитними коштами з розрахунку 0,15% від початкової суми заборгованості по кредиту, неустойки, збитків, інших грошових зобов'язань (п. 2).

За таких обставин, при виникненні непогашеного боргу за кредитними зобов'язаннями у третьої особи по справі, позивач має право стягнути борг за всіма платежами по кредитному договору із поручителя позичальника.

Оскільки сторонами у справі не подано доказів проведення розрахунку за позовними вимогами, до примусового стягнення із відповідача на користь позивача підлягають 517 894,73 грн. боргу по кредиту ( в т.ч. і достроково), 139 372,30 грн. процентів, 24 300,00 грн. плати за перевірку документів по управлінню кредитними коштами, 9 609,66 грн. пені по кредиту за період з 13.10.2010 року по 12.10.2011 року, а всього - 691 176,69 грн.

Доказів існування спору по розрахунках позовних вимог між сторонами та третьою особою по справі немає. Розрахунки зроблено вірно та у відповідності до обставин справи.

Заперечень проти доводів позивача щодо підстав стягнення заборгованості, відповідачем та третьою особою не висловлено, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути також 6 911,76 грн. державного мита та 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Зроюкін", ідентифікаційний код 14204284, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 33 кв. 264 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Черкаси”, ідентифікаційний код 09354099, м. Черкаси, вул. Леніна, 33, рахунок № 39005901354099 в розрахунковій палаті НБУ --- 517 894,73 грн. заборгованості по кредиту, 139 372,30 грн. процентів, 24300,00 грн. плати за перевірку документів по управлінню кредитними коштами, 9 609,66 грн. пені, 6 911,76 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 10 листопада 2011 року