Рішення № 19334944, 01.11.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2011 р.Справа № 9/50/5022-1252/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Гевка В.Л. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління "Львів-реставрація", вул. Конюшинна, 2Б, м. Львів, 79040

до відповідача Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль,46021

про стягнення заборгованості в сумі 481 594 грн.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 01-14/492 від 19.09.11 р.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони в порядку ст.ст.64,77 ГПК України про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні 01.11.2011р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: Позивач Публічне акціонерне товариство "Львівське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління "Львів-реставрація", вул. Конюшинна, 2Б, м. Львів, звернулося з позовом до відповідача Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль, про стягнення заборгованості в сумі 481 594 грн.00 коп.

Ухвалою господарського суду від 14.09.2011 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 27.09.2011 р. У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.10.2011р. о 14 год. 40 хв. та розгляд справи відкладався на 25.10.2011р. на 16 год. 40 хв. та на 01.11.2011р. у звязку з неявкою представника позивача в судове засідання та неподанням сторонами витребуваних судом документів.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст. 77 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання прибув, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд позов задовольнити. При цьому у відзиві на позовну заяву №0111/513 від 23.09.2011р. та в судовому засіданні зазначає, що підставою виникнення зазначеної суми боргу стало те, що Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, як головним розпорядником коштів, не було здійснено фінансування за виконані роботи з реставрації ратуші міста Бучач Тернопільської області.

Враховуючи зазначене, а також строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України, беручи до уваги те, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, позовні вимоги позивача та заяву відповідача про визнання позову, оцінивши представлені сторонами докази, господарський суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 14 листопада 2006 року між Відповідачем - УКБ Тернопільської облдержадміністрації (Замовник) та Позивачем - ЗАТ «Львів-реставрація»(Підрядник) укладено договір на виконання протягом листопада 2006 року - грудня 2007 року робіт з будівництва, а саме будівельних, монтажних та інших необхідних робіт з реставрації ратуші міста Бучач Тернопільської області, що належить до пам'яток архітектури.

Ціна договору склала 5 950 280,00 грн. із встановленим на 2006 рік обсягом фінансування за рахунок Замовника в розмірі 2 647 000,00 грн. (п. 3.5. Договору).

5 липня 2007 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 із залишенням без змін термінів виконання робіт та обсягом фінансування на 2007 рік у розмірі 980 000,00 грн.

Аналогічну додаткову угоду під №2 також укладено 9 липня 2008 року із обсягом фінансування у розмірі 980 000,00 грн.

Як стверджують сторони у 2009 році додаткові угоди між ними не укладалися, роботи Підрядником не виконувалися з фінансово-економічних причин.

В подальшому 5 листопада 2010 року між УКБ Тернопільської облдержадміністрації та ЗАТ «Львів-реставрація»укладено додаткову угоду №1 до договору підряду від 14.11.2006р., згідно з умовами якої терміни виконання робіт змінилися (листопад 2006 року - грудень 2010 року) та визначено обсяг фінансування на поточний 2010 рік у розмірі 1 166 197,00 грн.

Відповідно до п.п. 5.2., 13.2. Договору від 14.11.2006р. розрахунки між сторонами здійснюються на підставі наданих підрядником актів шляхом безготівкового перерахування грошових коштів. Здавання виконаних підрядником робіт оформлялось Актом встановленої форми (ф. КБ-2в) та довідками про їхню вартість (ф. КБ-3).

Згідно з умовами складених актів ф.КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 Замовником повністю оплачено вартість виконаних робіт у 2006-2008 роках.

Проте, як стверджує позивач на сьогодні відповідач УКБ Тернопільської облдержадміністрації не оплачено виконані у грудні 2010 - травні 2011 році підрядні роботи всього на суму 481 594,00 грн.

Вказане підтверджується представленими суду довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 (завіреними обома сторонами без жодних заперечень) за грудень 2010 року та травень 2011 року з яких вбачається, що підрядник (позивач) свої зобовязання по договору та додаткових угодах виконав на суму 481 594,00 грн.

Зауважень щодо якості виконаних робіт, чи інших недоліків від замовника не надходило.

У 2011р. позивач привів свої установчі документи у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Львівське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління "Львів-реставрація", що підтверджується як Статутом товариства так і поданими виписками з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки про включення до ЄДРПОУ.

Одночасно судом у справі встановлено, що згідно Акту ревізії фінансово-господарської діяльності управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації за 2010р. та з окремих питань за 2008-2009роки Контрольноревізійного управління у Тернопільській області від 25.05.2011 року №05-22/31 виявлено, що ЗАТ «Львів-реставрація»- при виконанні ремонтно-реставраційних робіт ратуші в м. Бучач завищило вартість робіт на загальну суму 33334,0 грн.

Так, встановлено, що в порушення п.3.3.10.1 ДБН Д. 1.1-1-2000, в акті виконаних робіт за грудень 2010 року безпідставно завищено розцінку "Установлення та розбирання зовнішніх металевих трубчастих інвентарних риштувань", що призвело до завищення вартості робіт на суму 9778,0 грн. прямих витрат. Також, виявлено, що в порушення п. 3.1.12 ДБН Д. 1.1-1-2000, в актах форми КБ-2в при розрахунку вартості загальновиробничих витрат (II блок) зайво враховано витрати по відрахуваннях у фонди соціального страхування порівняно з даними бухгалтерського обліку на суму 389,0 грн. Крім того, проведеними під час ревізії контрольними обмірами фактично виконаних реставраційних робіт встановлено завищення робіт із покриття даху мідним листом на 14,87 кв.м. на суму 15896,0 грн.

Проведеними перерахунками зазначених актів, загальна сума завищення будівельних робіт склала 33334,0 грн.

Поряд з цим як вбачається із зазначеного Акту ревізії (ст. 24) в ході ревізії завищена вартість виконаних робіт ЗАТ "Львів-реставрація" на суму 33334,0 грн. усунуто шляхом виконання робіт підрядником. Зазначене підтверджується і поданими підписаними сторонами Актом встановленої форми (ф. КБ-2в) та довідкою про їхню вартість (ф. КБ-3) за травень 2011р.підписані обома сторонами.

Невиконання відповідачем свого обовязку по оплаті виконаних робіт стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

При цьому поданими позивачем доказами, незапереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до Типового положення про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого постановою КМ України №1401 від 06.09.2000р. (яким керується відповідач у своїй діяльності) Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації:

- укладає з будівельними організаціями договори підряду на капітальне будівництво; разом з підрядними організаціями визначає і погоджує ціни на будівництво обєктів відповідно до діючих нормативних актів;

- здійснює розрахунки з підрядниками та іншими організаціями за виконані роботи і послуги;

- перевіряє подані до оплати документи підрядних, постачальних, проектних і інших організацій щодо виконання робіт, поставки продукції та надання послуг;

- розпоряджається коштами, передбаченими у вартості будівництва на виконання основних завдань та функцій замовника, в межах затвердженого в установленому порядку кошторису та інше.

Однак, в порушення умов договору, додаткових угод, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 837,843,854,875, 882 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідач за виконані роботи не розрахувався, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 481 594,00 грн.

Наявність заборгованості у такому розмірі, серед іншого, підтверджується звітом Управління про заборгованість за бюджетними коштами за 2010р., підписаним відповідачем без будь - яких заперечень, актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2011 року та вже згаданими актами форми КБ-2в, КБ-3.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення оплати станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

Крім того у відзивах на позовну заяву від 23.09.2011р. № 01-11/513 та від 01.01.2011р. № 01-14/586, підтриманих в судовому засіданні представником відповідача - Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації позовні вимоги визнає повністю.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В свою чергу ч.1,5 ст. 78 ГПК України передбачено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши вказану заяву відповідача про визнання позову у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому суд приймає його як таке, що подане у відповідності до вимог ГПК України. При цьому судом ознайомлено представника відповідача з наслідками визнання позову в порядку ст.78 ГПК України, а також перевірено його повноваження на вчинення таких дій.

Статтею 4 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

В свою чергу, відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

А тому, оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи, беручи до уваги заяви відповідача про визнання позовних вимог в повному обсязі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю як правомірний та документально підтверджений в установленому законом порядку.

За таких обставин, з огляду на положення Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 481 594,00 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані та визнані відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача у справі та підлягають стягненню в користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль код 04014074, рах. № 35212023000185, (МФО 838012) за кодом програмної класифікації видатків 2751320 "Погашення бюджетної заборгованості спеціального фонду державного бюджету станом на 01 січня 2011р. за програмою 2751870 "Ремонтно-реставраційні роботи памятки архітектури ХVІІІ століття ратуші в м. Бучачі Тернопільської області" на користь Публічного акціонерного товариства "Львівське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління "Львів-реставрація", вул. Конюшинна, 2Б, м. Львів, 79040, ідент. код 02498049 - 481 594 грн. 00 коп. боргу.

3. Стягнути з Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль, код 04014074 на користь Публічного акціонерного товариства "Львівське спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління "Львів-реставрація", вул. Конюшинна, 2Б, м. Львів, 79040, ідент. код 02498049 4815 грн. 94 коп. сплаченого держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8718

СуддяВ.Л. Гевко

Повне рішення складено та підписано 01.11.2011р.