Рішення № 19334866, 27.10.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.11

Справа № 5021/2019/2011.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско», с. Геронимівка, Черкаський район, Черкаська область

до відповідачів: 1. державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Охтирка, Сумська область

2. філії «Хлібна база» державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Ворожба, Білопільський район, Сумська область

про стягнення 246 422 грн. 85 коп. Суддя Гудим В.Д.

Представники сторін:

Від позивача – не з’явився

Від відповідачів – не з’явився

Суть спору: позивач подав позовну заяву в якій просить стягнути з державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного комітету України з державного матеріального резерву 214 371 грн. 40 коп., в тому числі 200 932 грн. 31 коп. заборгованості за надані послуги транспортно-експедиторські послуги відповідно до договору транспортного експедирування № 160311 від 16.03.2011 року, укладеного між позивачем та першим відповідачем, договору транспортного експедирування № 220311 від 22.03.2011 року, укладеного між позивачем та другим відповідачем, 11 148 грн. 33 коп. пені відповідно до п. 3.2. договору, 2290 грн. 76 коп. 3% річних.

Представник відповідачів позовні вимоги визнає частково, зокрема факт наявності заборгованості в сумі 200 932 грн. 31 коп. за надані послуги транспортно-експедиторські послуги визнає, стосовно нарахованої пені відповідно до п. 3.2. договорів в сумі 11 148 грн. 33 коп. заперечує, оскільки відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

26.10.2011року позивач подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог в якому просить суд стягнути з відповідача 246 422 грн. 85 коп., в тому числі 200 932 грн. 31 коп. заборгованості за надані послуги транспортно-експедиторські послуги відповідно до договору транспортного експедирування № 160311 від 16.03.2011 року, укладеного між позивачем та першим відповідачем, договору транспортного експедирування № 220311 від 22.03.2011 року, укладеного між позивачем та другим відповідачем, 43199 грн. 78 коп. пені, 2290 грн. 76 коп. 3% річних.

Сторони в судове засідання не з'явилися.

Відповідач обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Статтею 95 Цивільного кодексу України передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. При цьому, керівник на підставі довіреності діє від імені та в інтересах юридичної особи.

Відповідно до умов укладеного між позивачем та другим відповідачем договору транспортного експедирування № 220311 від 22.03.2011 року позивач взяв на себе зобов'язання за дорученням, за плату і за рахунок другого відповідача організувати та виконати транспортно-експедиторські послуги по перевезенню зернових та олійних культур другого відповідача залізничним транспортом, а також здійснення інших дій, необхідних для виконання зобов'язань по даному договору, а другий відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги.

Договір укладений та підписаний директором філії «Хлібна база» державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного комітету України з державного матеріального резерву, який діє на підставі довіреності № 1248 від 31.12.2010року.

Відповідно до умов укладеного між позивачем та першим відповідачем договору транспортного експедирування № 160311 від 16.03.2011 року позивач взяв на себе зобов'язання за дорученням, за плату і за рахунок першого відповідача організувати та виконати транспортно-експедиторські послуги по перевезенню зернових та олійних культур першого відповідача залізничним транспортом, а також здійснення інших дій, необхідних для виконання зобов'язань по даному договору, а перший відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань за вищезазначеними договорами підтверджується матеріалами справи, зокрема актами про виконання робіт (надання послуг). (а.с.16,18, 25)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі не виконали належним чином зобов’язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати наданих послуг, в зв'язку з чим заборгованість відповідачів перед позивачем складає 200 932 грн. 31 коп. Оскільки другий відповідач не є юридичною особою, позивач просить суд стягнути заборгованість з першого відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Згідно з поданим розрахунком 3% річних складають 2290 грн. 76 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що перший відповідач доказів належного виконання договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг не подав, факт наявності заборгованості в сумі 200 932 грн. 31 коп. визнав, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з першого відповідача 200 932 грн. 31 коп. заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги, 2290 грн. 76 коп. 3% річних правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3.2. вищезазначених договорів, при нездійснення платежів у передбачені договорами строки, клієнт виплачує експедитору пеню в розмірі 4 % від несплаченої суми за кожну добу затримки платежів.

Позивач просить суд стягнути з першого відповідача пеню в сумі 43 199 грн. 78 коп., розрахованої з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Згідно з поданим розрахунком пеня позивачем нарахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (15,5%) від несплаченої суми за кожну добу затримки платежів.

Однак, як вбачається з поданого розрахунку, позивач припустився помилки при розрахуванні пені. Зокрема, розрахунок пені здійснюється за формулою: А (сума боргу) x С (подвійна облікова ставка НБУ за день прострочки) x Д (кількість днів прострочення) : 100. При цьому, подвійна облікова ставка за день рахується наступним чином: 15,5 % - подвійну облікову ставку НБУ (як і зазначено позивачем) потрібно поділити на кількість днів у році, щоб отримати подвійну облікову ставку НБУ за день прострочки, чого позивачем не було зроблено.

Згідно з розрахунком суду, здійсненим за вищезазначеною формулою, загальна сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожну добу затримки платежів за зазначені позивачем періоди складає 11 835 грн. 55 коп. (а.с. 73-75) Позовні вимоги щодо стягнення пені в цій частині, в сумі 11 835 грн. 55 коп. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не подано доказів своєчасної оплати отриманих послуг. В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення пені, зокрема в сумі 31364 грн. 23 коп.( 43199 грн. 78 коп. – 11 835 грн. 55 коп. = 31364 грн. 23 коп.), задоволенню не підлягають за їх необґрунтованістю.

Згідно зі ст. 21 Господарського процесуального кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації).

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору.

Філія «Хлібна база» державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного комітету України з державного матеріального резерву не є юридичною особою, а тому не може бути стороною в судовому процесі, в зв'язку з чим, відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в позові до філії провадження у справі припиняється. Крім того, будь-яких вимог до філії «Хлібна база» державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного комітету України з державного матеріального резерву позивачем не заявлено.

Господарські витрати відносяться на першого відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного комітету України з державного матеріального резерву, вул. Червоноармійська, 11, м. Охтирка, Сумська область (код 00956031) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско», вул. Леніна,1, с. Геронимівка, Черкаський район, Черкаська область (код 32291375) 200 932 грн. 31 коп. заборгованості за надані послуги, 11 835 грн. 55 коп. пені, 2290 грн. 76 коп. 3% річних; 205 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2150 грн. 59 коп. державного мита, видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог – в позові відмовити.

4. В позові до філії «Хлібна база» державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного комітету України з державного матеріального резерву – провадження у справі припинити.

Суддя В.Д.Гудим

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення підписано 28.10.2011 року.