Постанова № 19330708, 16.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 5023/4322/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддівМачульського Г.М.,

Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобар-Асу"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду

від05.09.2011р.

у справі№5023/4322/11

Господарського судуХарківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобар-Асу"

доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова

треті особи1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4

2. Головне управління державного казначейства України в Харківській області

провідшкодування збитків за участю представників

- відповідача:ОСОБА_5 (довіреність від 14.08.2011р.), - В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобар-Асу" (далі-позивач) просило стягнути з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова (далі-відповідач) 18000 грн. збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їх завдано протиправними діями посадових осіб відповідача, що полягали у невизнані податкової звітності, поданої в електронному вигляді за період травень-липень 2010р., у зв'язку з чим він змушений був звернутись за правовою допомогою, плата за яку і складає суму збитків.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2011р. (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2011р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.) вказане рішення суду скасовано, прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Позивач у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін оскаржену постанову суду, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.

Позивач та треті особи не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.04.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір №528ЕЛП про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до відповідача засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

03.05.2010р., а з урахуванням додаткової угоди від 21.08.2010р. - 20.08.2010р. між позивачем та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір про надання послуг адвоката (адвокатських послуг), за умовами якого (п. 2.1) останній бере на себе виконання адвокатських послуг, зокрема: усне та письмове консультування з юридичних питань (п.п. а); складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо (п.п. б); захист інтересів замовника в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та з підпорядкування, а також в судах України (п.п. в); надання адвокатських послуг щодо фактів порушень діючого законодавства та нормативних документів з боку посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова під час не прийняття податкових декларацій ТОВ "Глобар-Асу" з податку на додану вартість за травень-липень 2010 року (п.п. к).

Умовами цього договору також визначено, що за послуги, що зазначені у вказаному пункті договору замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 18000,00 грн. (п.4.1. договору з урахуванням додаткової угоди).

Судами також встановлено, що надані позивачем документи податкової звітності за період травень-липень 2010 року не були визнані відповідачем як податкова звітність, і за скаргою позивача, в якій були викладені факти протиправних дій співробітників відповідача при прийнятті податкової звітності позивача за травень-липень 2010 року, було проведено перевірку та висновком відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України були підтверджені факти, викладені у скарзі, старшого державного податкового інспектора відділу ведення та захисту податкової звітності управління інформації процесів оподаткування ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_6, начальника відділу ведення та захисту податкової звітності управління інформатизації процесів оподаткування ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_7, заступника начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_8 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності.

15.11.2010р. за наказом начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №815 цим особам за допущені порушення було оголошено догану.

На виконання умов договору про надання послуг адвоката, 09.11.2010р. року між замовником позивачем, та виконавцем - ФОП ОСОБА_4 складено акт прийому-передачі виконаних робіт, який заявник, не маючи претензій за виконані роботи до виконавця, визнав підставою для проведення оплати на користь ФОП ОСОБА_4 у сумі 18000,00 грн. Згідно з платіжним дорученням від 09.11.2010р. за №107 позивач перерахував на користь ФОП ОСОБА_4 (далі-третя особа-1) за договором про надання послуг адвоката 18000,00 грн., які за вище вказаних обставин і вважає збитками, які, як він зазначав, були здійснені для відновлення свого порушеного права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що протиправна поведінка та вина відповідача (правопорушника) доведена матеріалами справи, розмір витрат є підтвердженим, що є підставою для відшкодування відповідачем завданих збитків.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, виходив з того, що позовні вимоги є незаконними, оскільки сплачені позивачем 18000,00 грн. за надання адвокатських послуг не є збитками, рівно як і витратами, понесеними на відновлення порушеного права, а причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та витратами, відсутній.

Підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою. При цьому відшкодування шкоди здійснюється за рахунок державного бюджету.

Як також зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 03.10.2001р. №12-рп/2001 у справі №1-36/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

Відтак, відповідно до наведених норм права позов про стягнення збитків саме з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, вже з цих підстав задоволенню не підлягав.

Крім того, із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи вбачається, що укладеною між позивачем та третьою особою-1 угодою від 03.05.2010р. не встановлювалась оплата за надання адвокатських послуг у звязку із порушенням, що полягало у неприйнятті податкової звітності за травень-липень 2010 року.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відсутні підстави вважати, що сплачені за угодою від 03.05.2010р. кошти відносяться до реальних збитків, тобто до витрат, які позивач мусив зробити для відновлення свого порушеного права.

Так, цим судом встановлено, що між зобовязаннями за зазначеними договорами та наслідками у вигляді сплати 18000 грн. відсутній безпосередній причинний звязок.

Такі висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на фактичних обставинах справи, встановлених цим судом, та не спростовуються доводами, викладеними у касаційній скарзі позивача.

Згідно частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З врахуванням наведених норм права та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, суд касаційної інстанції погоджується з його висновками про те, що витрати позивача не є збитками в силу вищевказаних норм, оскільки не вбачається, що вони були понесені безпосередньо внаслідок вказаний дій посадових або службових осіб відповідача, а тому не вбачається, що вони були необхідними для відновлення прав позивача, відтак, відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між вказаними діями щодо неприйняття податкової звітності, та вказаними витратами у розмірі 18000 грн.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобар-Асу" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду 05.09.2011р. у справі Господарського суду Харківської області №5023/4322/11 без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.М. Уліцький