Ухвала суду № 1931833, 11.03.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 березня 2008 року м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Боймиструк С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до Управління МВС України в Рівненській області

про зобов'язання вчинення певних дій та стягнення невиплачених сум,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1. звернувся з позовом до Управління МВС України в Рівненській області про скасування наказів відповідача № 173 від 17 вересня 2005 року та № 217 дск від 15 грудня 2006 року про позбавлення його допуску до державної таємниці.

Вказує, що цими наказами зупинено нарахування йому 20% до посадового окладу за таємність і також просить стягнути з УМВС цю невиплачену суму з 17 вересня 2005 року по 1 лютого 2008 року.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вона не відповідає вимогам ст..106 КАС України, в зв'язку з чим і була залишена без руху та позивачу надано термін для усунення недоліків. Зокрема позивачу було запропоновано подати позовну заяву оформлену відповідно до вимог ст..106 КАС України, уточнити та обгрунтувати суму стягнення, а також сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач платежу УДК у м. Рівне, р/р 31414537700002, ЄДРПОУ: 22586331, ГУ ДКУ у м. Рівне, МФО 833017, , код платежу 22090100 та надати до матеріалів позову оригінал та копію квитанції сплати судового збору.

Однак, ухвалу суду ОСОБА_1. не виконав, а направив до суду заяву, в якій роз'яснює судді, що відповідно до ч.1 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» службовці за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин, від сплати державного мита звільняються.

Крім того, пропонує суду витребувати у відповідача довідку про розмір нарахування йому 20% від посадового окладу до заробітної плати в умовах режимних обмежень кожного місяця з 17 вересня 2005 року по 1 лютого 2008 року.

Позивач не є службовцем, в розумінні ЗУ «Про державну службу», не отримував заробітну плату та не перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Трудові відносини регламентується КЗпП України.

Служба в органах внутрішніх справ регламентується Порядком проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114.

Згідно ст..12 цього Порядку особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством, а не зарплату.

Позивач відповідно до ст..19 ЗУ «Про міліцію», отримує грошове забезпечення працівника міліції, яке встановлюється Кабінетом Міністрів України…

Отже, на позивача дія ч.1 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» не поширюється.

Згідно п.22 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, з поданих до суду заяв, скарг і за видачу ним копій документів мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 1 статті 3 Декрету "Про державне мито".

Примітка. До позовних заяв, за які справляється державне мито, відносяться, зокрема, позови про присудження відповідної суми грошей…

Відповідно до п. 33 цієї ж інструкції, до позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

Розмір вимоги майнового характеру позивачем не визначений та не оплачений судовим збором.

Пропозиція позивача, щодо витребування у відповідача довідки про розмір нарахування йому 20% від посадового окладу до заробітної плати в умовах режимних обмежень кожного місяця з 17 вересня 2005 року по 1 лютого 2008 року могла б бути розцінена судом як клопотання, в разі відсутності інших недоліків позову, та не можливості отримання таких відомостей самим позивачем, однак про це в позові не зазначається, отже позивач має можливість отримати довідку про розмір грошового утримання та вирахувати розмір стягнення, а не перекладати цей обов'язок на суд в порушення вимог ст.10 та 11 КАС України про рівність всіх учасників процесу, змагальність та диспозитивність.

За таких обставин , оскільки фактично вимоги суду не виконано, позов слід повернути позивачу.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.3 ст.108, п.2. ч. 4 ст. 160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління МВС України в Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій та стягнення невиплачених сум - повернути позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.6 ст. 108 КАС України, залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який постановив ухвалу.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

Ухвала чинності не набрала

Суддя: С.В.Боймиструк