Рішення № 19318143, 31.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.11 Справа № 14/168/2011

За позовом

Українськоросійського товариства з обмеженою відповідальністю “ГІДРОТЕХ ІНЖИНІРІНГ”, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 104 900 грн. 47 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,дов. б/н від 17.11.2010;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 01-026-1021 від 16.05.11

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 104 900 грн. 07 коп. , в тому числі: борг у сумі 74 536 грн. 42 коп., 3% річних в сумі 6 431 грн. 82 коп., інфляційні нарахування в сумі 23 932 грн. 23 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 23.09.11 та доповненнями до відзиву від 28.10.11 проти позову заперечує посилаючись на наступне.

29.01.08 між сторонами у справі був укладений договір № 027/1-209, на виконання умов якого позивачем на користь відповідача виконані певні роботи, які прийняті відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт за серпень і жовтень 2008 року на суми 26192,56 грн. і 23327,50 грн. відповідно.

В той же час, відповідач зазначає, що 02.03.09 позивач передав відповідачу обладнання на суму 25016,36 грн., але умовами договору не передбачений порядок оплати поставленого обладнання.

Тобто, строк оплати обладнання сторонами визначений не був, у звязку з чим у відповідача не виникло право вимоги заборгованості за поставлене обладнання в сумі 25016,36 грн. Також відповідач вказує, що безпідставним є нарахування 3% річних та інфляційних на суму заборгованості за поставлене обладнання. Крім цього, відповідачем наданий контррозрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Між сторонами у справі був укладений договір № 027/1-209 за умовами якого позивач зобовязався виконати роботи, а відповідач прийняти та оплатити їх на умовах договору.

Відповідно до п. 2.3 договору оплата відповідачем робіт за договором здійснюється на підставі актів приймання-здачі виконаних робіт (форма Р-2 або інші) в строк до 15 числа місяця наступного за звітним.

На виконання умов договору, позивач виконав певні роботи для відповідача на загальну суму 49 520 грн. 06 коп., відповідач прийняв від позивача виконані роботи, доказом чого є підписані сторонами акти № 1 за серпень 2008 року та № 2 за жовтень 2008 року.

Строк оплати робіт за актом № 1 сплинув 15.09.08, а за актом №2 15.11.08, але відповідачем оплата здійснена не була, у звязку з чим залишилась заборгованість на вказану суму.

Також між сторонами було підписано накладну № 000000597 від 02.03.09 на передачу позивачем відповідачу лабораторних приборів та реактивів за договором № 027/1-209 на суму 25 016 грн. 36 коп. Кінцевий строк оплати згідно п. 2.3 договору за накладною сплинув 15.04.09.

Оскільки відповідачем вказана сума не оплачена, залишилась заборгованість у розмірі 25 016 грн. 36 коп.

У звязку з тим, що відповідачем не була погашена заборгованість за договором, позивач звернувся до суду із даним позовом за яким просить стягнути з відповідача борг у сумі 74 536 грн. 42 коп., а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 6 431 грн. 82 коп., інфляційні нарахування в сумі 23 932 грн. 23 коп.

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав вказаних у відзиві та доповненнях до відзиву, які були наведені вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між Відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (відповідач у справі) та Українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю «ГІДРОТЕХ ІНЖИНІРІНГ»(позивач у справі) був укладений договір № 027/1-209 від 29.01.08 за умовами якого відповідач як замовник передає, а позивач як виконавець приймає на себе виконання пусконалагоджувальних робіт установок дозування реагентів, визначення режимів дозування і технічне супроводження оброблення циклу зворотного водопостачання УКО стана 3000.

Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт за договором складає 97 869 грн. 56 коп. і включає вартість: робіт за кошторисом у сумі 72 241 грн. 20 коп., реагентів у сумі 25 628 грн. 36 коп.

Відповідно до п. 7.1 договору цей договір вступає в силу з момент у його підписання сторонами і діє до 31.12.08.

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 889 ЦК України, замовник зобовязаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановленому ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав на користь відповідача певні підрядні роботи, які були прийняті останнім без доповнень та зауважень, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі приймання виконаних робіт №1 за серпень 2008 року на суму 26192 грн. 17 коп. і № 2 за жовтень 2008 року на суму 23327 грн. 50 коп.

Згідно п. 2.3 договору оплата робіт за договором здійснюється на підставі підписаних актів приймання - здачі виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача в строк до 15 числа місяця наступного за звітним.

Тобто, оскільки акт № 1 був підписаний за серпень 2008 року, то і звітним слід вважати саме серпень 2008 року, у звязку з чим оплата виконаних робіт повинна бути здійснена відповідачем до 15 вересня 2008 року. Відповідачем оплата у визначений строк здійснена не була. В той же час, оскільки акт № 2 був підписаний за жовтень 2008 року, то оплата повинна бути здійснена до 15 листопада 2008 року, що відповідачем зроблено не було.

Виходячи з наведених вище обставин справи слід зазначити, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи за актами № 1 і № 2 в загальній сумі 49 520 грн. 06 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4254 грн. 55 коп. за період з 16.09.08 по 25.08.11 та інфляційних нарахувань в сумі 16352 грн. 27 коп. за той же період, нарахованих за невиконання грошового зобовязання в сумі 49 520 грн. 06 коп. слід зазначити наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

Тобто, позивачем 3% та інфляційні нараховані правомірно, але інфляційні нарахування на суму заборгованості 26192,56 грн. за заявлений період складають 9032 грн.12 коп., а на суму заборгованості 23327 грн. 50 коп. 7063 грн. 87 коп.

Виходячи з наведеного позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань слід задовольнити частково в сумі 16095 грн. 99 коп. Разом з цим, 3% річних нараховані вірно, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в сумі 4254 грн. 37 коп.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за накладною в сумі 25 016 грн. 36 коп., інфляційних нарахувань в сумі 7579 грн. 96 коп. і 3% річних в сумі 2177 грн. 45 коп., нарахованих позивачем на прострочення оплати вказаної суми заборгованості слід зазначити наступне.

Як вказано вище, між сторонами укладений підрядний договір на виконання певних робіт, оплата за які здійснюється відповідачем на підставі актів виконаних робіт. В той же час, в вартість виконаних робіт включається і вартість реагентів і лабораторного обладнання.

Позивачем до стягнення заявлена сума за поставлену продукцію згідно видаткової накладної № 000000597 від 02.03.09 в сумі 25 016 грн. 36 коп., але умовами договору поставка продукції та обладнання не передбачена.

Також сторонами у договорі не був передбачений порядок оплати поставленого обладнання, умовами договору передбачалося лише виконання відповідачем певних робіт та прийняття і оплата цих робіт позивачем.

Як вбачається із вказаної накладної, підставами поставки зазначений договір № 027/1-209 від 29.01.08, але як було наведено вище договір не передбачає поставку обладнання. Крім цього, відповідно до п. 7.1 договору строк його дії закінчився 31.12.08, у звязку з чим поставка за вказаною накладною не може стосуватися підрядного договору. Разом з цим, доказів продовження дії договору позивачем надано не було.

Виходячи з наведеного, доводи позивача за позовом, заявою про збільшення позовних вимог та запереченнями є необґрунтованими та відхиляються судом як такі, що суперечать матеріалам справи.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 25 016 грн. 36 коп., інфляційних нарахувань в сумі 7579 грн. 96 коп. і 3% річних в сумі 2177 грн. 45 коп. слід відмовити.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 49 520 грн. 06 коп., інфляційні нарахування у сумі 16095 грн. 99 коп., 3% річних в сумі 4254 грн. 37 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,82,84,86 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, б.4, код 05441447, на користь:

- Українсько - російського товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОТЕХ ІНЖИНІРІНГ», м. Дніпропетровськ, вул. Прогресивна, б.6, кв. 89 (поштова адреса м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б.45 «б»), код 30166282, борг у сумі 49 520 грн. 06 коп., 3% річних в сумі 4 254 грн. 37 коп., інфляційні нарахування в сумі 16 095 грн. 99 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 698 грн. 70 коп., витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу в сумі 157 грн. 15 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 03.11.2011.

Суддя Т.А.Василенко