Рішення № 19317876, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/26526.09.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Державного комунального підприємства «Братислава»

про стягнення 16550,35 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов.№ До7/2011/04/22-21 від 22.04.11 р.);

Від відповідача: не з'явився;

У судовому засіданні 26 вересня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Державного комунального підприємства «Братислава»(далі відповідач) 16550,35 грн., з яких 14005,05 грн. борг за спожиту теплову енергію, 1988,25 грн. інфляційні збитки та 557,05 грн. відсотків річних за договором №230431 від 28.02.05р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.09.2011р.

Ухвалою суду від 05.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 26.09.2011р. у звязку з незявленням представника відповідача.

У судовому засіданні 26.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №18458 від 05.07.2011р.

Відповідач у судове засідання повноважного представника не направив, відзиву на позов не надав та про причини незявлення суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що відповідач із клопотанням про відкладання розгляду справи не звертався, незявлення його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а подані матеріали є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

28.02.2005р. позивачем - акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (за договором - енергопостачальна організація) та державним комунальним підприємством «Братислава»(за договором - споживач), був укладений договір №230431 (надалі - договір №230431) на постачання теплової енергії, предметом якого є постачання теплової енергії у гарячій води на умовах передбачених договором, та своєчасна оплата споживачем вартості спожитої енергії.

Обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків, умови припинення подачі енергії встановлені сторонами в додатках до договору №230431.

Відповідно до п. 5.1. договору №230431 та звертання-доручення до нього, визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом та по приладах обліку згідно договірних навантажень.

Згідно п. 5 додатку №4 до договору №230431, споживач щомісячно з 12 до 15 числа отримує від МВРТ-6, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який підписує та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

На виконання договору позивач, в період з 01.12.2009р. по 01.06.2011р. поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 14005,05 грн., що підтверджується даними показників приладів обліку, за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення взятих зобовязань, вартість поставленої теплової енергії у визначені договором строки не оплатив і на момент звернення з позовом до суду за відповідачем по договору №230431 існує заборгованість в сумі 14005,05 грн.

Відповідач одержання від позивача теплової енергії у обсягах, обумовлених сторонами, в тому числі в додатку № 1 до договору №230431 не спростовував.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Факт постачання позивачем відповідачу за період з 01.12.2009р. по 01.06.2011р. теплової енергії в обсягах, передбачених додатком №1 до договору №230431 від 28.02.05р., підтверджується обліковими картками, відомостями обліку за вказаний період, підписаними представниками відповідача та іншими матеріалами справи.

Пунктом 2 додатку №4 до договору визначено, що споживач виконує сплату до початку розрахункового періоду з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Позивач наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобовязань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 14005,05 грн.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити факт повної оплати вартості одержаної енергії покладається саме на відповідача.

Доказів здійснення оплати вартості спожитої енергії повністю та в установлені договором строки відповідач не надав.

Враховуючи те, що наявні у справі докази підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач обставин доведених позивачем не спростував, господарський суд вважає підтвердженим факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем по договору №230431 від 28.02.05р. за період з 01.12.2009р. по 01.06.2011р. в сумі 14005,05 грн.

За невиконання договірних зобовязань позивач просить суд стягнути з відповідача 1988,25 грн. інфляційних втрат та 557,05 грн. річних, обрахованих за період з 01.12.2009р. по 01.07.2011р.

Відповідно до ст. ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, встановлений ст. 625 ЦК України. Застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок сум інфляційних втрат та річних, наведений позивачем, вимогам діючого законодавства відповідає, в звязку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з Державного комунального підприємства «Братислава»інфляційних втрат в сумі 1988,25 грн., та 557,05 грн. річних, також є обґрунтованою.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 165,50грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 25, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Братислава» (04210, м. Київ, вул. Мате Залки, 5; код ЄДРПОУ 21618508) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5. код ЄДРПОУ 00131305) 14 005 (чотирнадцять тисяч пять) грн. 05 коп. основного боргу, 1988 (одна тисяча девятсот вісімдесят вісім) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 557 (пятсот пятдесят сім) грн. 05 коп. відсотків річних, 165 (сто шістдесят пять) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.11 р.