Рішення № 19317699, 03.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/38903.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сандро»

До Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

Простягнення 107830,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Дроздович О.С.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 90000,00грн. заборгованості за оренду, 13672,81грн. вартості послуг з опалення приміщення, 4157,58грн. вартості використаної електроенергії, а всього 107830,39 грн. заборгованості за договором оренди № 1 від 01.01.2011р.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандро»та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено договір оренди № 1.

Відповідно до умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 226 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Факт передачі приміщення орендарем орендодавцю, підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2011р.

Згідно п.5.1. договору відповідач зобовязувався здійснювати плату за користування нежитловим приміщенням у промірі 15000 грн. без ПДВ за місць на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Відповідно до п.5.3. договору відповідач зобовязувався по внесенню орендної плати за користування приміщенням з моменту підписання акту прийому передачі приміщення та до моменту повернення приміщення орендодавцю.

Згідно п.5.4. договору вартість послуг телефонного звязку, спожитої електроенергії не входять в орендну плату, і сплачуються з моменту підписання акту прийому-передачі обєкта орендарем відповідно до договорів, укладених ним з відповідними підприємствами, що надають такі послуги.

Відповідач в порушення вимог договору не здійснив сплату вартості за користування орендним приміщенням за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р.

Орендна плата за користування приміщенням за період з 01.01.2011р. по 31.06.2011р. складає 90000 грн., про що були виставлені орендодавцем та не оплачені орендарем: рахунки № 1 від 01.01.2011р. на суму 15000 грн., № 2 від 01.01.2011р. на суму 15000 грн., № 3 від 01.01.2011р. на суму 15000 грн., № 4 від 01.01.2011р. від 15000 грн., № 5 від 01.01.2011р. на суму 15000 грн., № 6 від 01.01.2011р. на суму 15000 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Укладений договір є договорами оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 5.1 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату до 5-го числа поточного місяця.

Проте відповідач свого обовязку зі спати орендних платежів належним чином не виконав у звязку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з 01.01.2011р. по 31.06.2011р. становить 90 000грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 90 000 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Вимога позивача про стягнення з відповідача, на підставі п.5.4. договору, вартості за надані послуги з опалення приміщення в розмірі 13672,81 грн. та 4157,58 грн. вартості використаної електроенергії не задовольняється судом, оскільки договором оренди № 1 не передбачено зобовязання відповідача сплачувати позивачу вартість послуг з опалення та електроенергії.

Згідно п.5.4. договору вартість послуг телефонного звязку, спожитої електроенергії і опалення не входять в орендну плату, і сплачуються з моменту підписання акту прийому-передачі обєкта орендарем відповідно до договорів, укладених ним з відповідними підприємствами, що надають такі послуги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення орендної плати.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення орендної плати в розмірі 90000 грн., в частині стягнення вартості з опалення приміщення та електроенергії суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (02232, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНДРО»(01601, м. Київ, вул., Мечнікова, 3, код ЄДРПОУ 30970639) 90000 (девяносто тисяч) грн. орендної плати, 900 (девятсот) грн. державного мита та 196 (сто девяносто шість) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено:14.11.2011р.