Рішення № 19317659, 15.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/42215.11.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Орнер-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодорінвест"

про розірвання договору поставки товару та стягнення грошових коштів

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 дов. № б/н від 02.03.2010 р.

від відповідача не зявився

в судовому засіданні 15.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Орнер-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодорінвест"про розірвання договору поставки товару та стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином зобовязаннь передбачених договором поставки № 20-11/08 від 20.11.2008 року щодо поставки товару позивачу.

20.10.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/422, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 15.11.2011 року.

15.11.2011 року в судове засідання зявився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

20.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Орнер-Трейд" (надалі позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодорінвест"(надалі відповідач, постачальник) було укладено договір поставки товару № 20-11/08 від 20.11.2008 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупця товар, відповідно до специфікації, що є додатком № 1 до Договору, а покупець зобовязався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату.

Згідно п. 2.1 Договору, поставка товару здійснюється у термін сорок днів з моменту оплати вартості замовленого товару.

Проте в порушення умов Договору, відповідач передбачені Договором зобовязання щодо поставки оплаченого позивачем товару не виконав.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору та стягнення грошових коштів в розмірі 2616200,00 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 653 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки розірвання договору, зокрема відповідно до ч. 5 цієї статті, якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням його умов однією із сторін, інша сторона може вимагати відшкодування, спричинених розірванням договору збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає невиконання відповідачем зобовязань, передбачених Договором істотним порушенням Договору, у звязку з чим дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору поставки № 20-11/08 від 20.11.2008 року та стягнення грошових коштів в сумі 2616200,00 грн., перерахованих позивачем в якості передплати, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати поставки товару № 20-11/08 від 20.11.2008 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Орнер-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодорінвест".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодорінвест"(04205, м. Київ, просп. Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 36025370) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Орнер-Трейд" (03067, м. Київ, вул.. Гарматна, 4, код ЄДРПОУ 35211842) 2616200,00 грн. перерахованих позивачем грошових коштів, 25585 (двадцять пять тисяч пятсот вісімдесят пять),00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 17.11.2011