Рішення № 19317293, 09.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.11 р. Справа № 29/224

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолия-Юг”, м.Ялта, АР Крим

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна та торгова корпорація „Міра”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 13692,96грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю,

від відповідача: не з”явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Магнолия-Юг”, м.Ялта, АР Крим (далі Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна та торгова корпорація „Міра” м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 13692,96грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки будівельних матеріалів №1/П/КР від 01.04.2008р. щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки будівельних матеріалів №1/П/КР від 01.04.2008р., видаткової накладної № РН-0000021 від 24.04.2008р., № 3 від 27.02.2009р., № 9 від 17.04.2009р., претензії № 24 від 20.04.2009р., акту звірки від 20.09.2009р., правоустановчих документів.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.1, 2, 12, 49, 54-57 Господарського процесуального Кодексу України.

04.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано наступні документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Позивача, довідку про адресу та рахунки Позивача, розрахунок заборгованості, належним чином засвідчені копії податкових накладних, довідку казначейства, акт звірки взаємних розрахунків від 28.10.2011р.

Представник Позивача у судове засідання 09.11.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не зявився, через канцелярію суду 09.11.2011р. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, та просить суд розглянути справу без представника відповідача.

До початку судового засідання надано до суду усне клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Магнолія-Юг” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна та торгова корпорація „Міра” м.Донецьк (Покупець) було укладено договір поставки будівельних матеріалів №1/П/КР (далі-Договір), відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується поставити електрообладнання, спецодяг, будівельний інвентар, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити, у відповідності до виставлених рахунків, за згодою сторін.

Згідно п.2.1 Договору загальна сума Договору складає 300000 грн., в тому числі НДС 20%.

Покупець на підставі рахунків, які Постачальник виставляє, здійснює оплату продукції в національній валюті України, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника, або іншим засобом, які не заборонені законодавством, за згодою сторін (п.2.2.Договору).

У пункті 6.1 Договору сторони зазначили, що Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє протягом дванадцяти місяців, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обовязків за цим Договором.

На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка Відповідачу на загальну суму 29650,74грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000021 від 24.04.2008р., № 3 від 27.02.2009р., № 9 від 17.04.2009р. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 24 від 20.04.2009р. з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 29 650,14грн.

Оплата здійснена не була. Проте, листом № 4 від 08.06.2009р. Позивачу надана відповідь, про те, що Відповідач підтверджує заборгованість у сумі 29 650,14 грн. та зазначає, що заборгованість буде погашена в строк до 01.09.2009р.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення частини суми основного боргу за видатковими накладними № 3 від 27.02.2009р. на суму 6320,11грн., № 9 від 17.04.2009р. на суму 7372,85 грн.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки будівельних матеріалів №1/П/КР від 01.04.2008р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 29 650,14грн. Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що ним прийнято рішення про часткове стягнення суми основної заборгованості у розмірі 13 692,96 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 13 692,96 грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна та торгова корпорація „Міра”, м.Донецьк

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення заборгованості.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолия-Юг”, м.Ялта, АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна та торгова корпорація „Міра”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 13692,96грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна та торгова корпорація „Міра” (вул.Артема, 60, м.Донецьк, 83000, ЄДРПОУ 25605804, р/р 26005959676213 в ДФ ПУМБ, м.Донецьк, МФО 335537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолія-Юг” (98600, вул.Ломоносова/Кирова, 25/90, ЄДРПОУ 34556998) заборгованість у розмірі 13 692,96 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна та торгова корпорація „Міра” (вул.Артема, 60, м.Донецьк, 83000, ЄДРПОУ 25605804, р/р 26005959676213 в ДФ ПУМБ, м.Донецьк, МФО 335537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолія-Юг” (98600, вул.Ломоносова/Кирова, 25/90, ЄДРПОУ 34556998) державне мито в розмірі 136,93грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 09.11.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.11р.