Рішення № 19317101, 17.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

17.11.2011

Справа №5002-5/4828-2011

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Птахокомбінат» (м.Сімферополь, вул. Железнодорожна,1) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кухти Василя Михайловича (95048, м. Сімферополь, а/с2745)

До відповідача – Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул.. Толстого,15)

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя М.П. Гаврилюк

Представники:

Від позивача – Кухта В.М. – арбітражний керуючий.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Птахокомбінат» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кухти Василя Михайловича, звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача, Сімферопольської міської ради, в який просить суд зобов’язати відповідача прийняти від Відкритого акціонерного товариства «Птахокомбінат» у власність територіальної громади без додаткових умов гуртожиток, розташований за адресою м. Сімферополь, тупик Желєзнодоожний,1, який включає: літер А - основна будівля, літер Б – сарай, літер В – сарай, літер Г – сарай, літер Д. – навіс, літер Ж. – вбиральня, №1-4 – споруди, 1 – мощення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо безумовної передачі об’єктів житлового фонду та комунальної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади, Сімферопольською міською радою 23 березня 2011 року прийнято рішення №112 «Про дачу згоди на передачу в комунальну власність територіальної громади м. Сімферополя гуртожитку по Железнодорожному тупику,1», згідно до якого позивач повинен передати зовнішні мережі електро-, тепо-, газо-, водопостачання та водовідведення у встановленому законодавством порядку відповідним експлуатуючим установам до передачі гуртожитку в комунальну власність за рахунок підприємства.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією, доказом чого є поштове повідомлення з підписом уповноваженого представника відповідача від 09 листопада 2011 року, причини нез’явлення до суду не відомі.

Суд вважає за можливим розглядати справу за відсутністю відповідача у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у матеріалах справи документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши арбітражного керуючого, суд -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до Декрету Кабінету міністрів України № 51-93 від 17.05.1993 року «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» та Указу Президента України № 66 від 19.01.1995 року «Про прискорення приватизації майна агропромисловому комплексу», на підставі наказу Фонду майна АР Крим № 342 від 26.03.1996 року шляхом перетворення з орендного підприємства «Птахокомбінат» засновано Відкрите акціонерне товариство «Птахокомбінат».

Актом приймання-передавання державного майна, який є додатком до наказу Фонду майна АР Крим № 342 від 26.03.1996 року, у власність ВАТ «Птахокомбінат» був переданий гуртожиток (інв. № 10.023, 1960 року будівництва, балансова вартість 6111 грн.), розташований за адресою: м. Сімферополь, тупик Железнодорожний , 1.

Постановою господарського суду АР Крим від 15 листопада 2010 року у справі №2-619/3402-2010 Відкрите акціонерне товариство «Птахокомбінат» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на шість місяців.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року припинені повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Горюна В.В. та призначено ліквідатором Товариства арбітражного керуючого Кухту В.М.

31 травня 2011 року за вих. № 151 арбітражний керуючий Кухта В.М. звернувся до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з проханням прийняти у комунальну власність гуртожиток, розташований за адресою м. Сімферополь, тупик Железнодорожний, 1, який включає: літер А - основна будівля, літер Б- сарай, Літер В - сарай, літер Г - сарай, літер Д - навіс, літер Ж - вбиральня, № 1-4 -споруди, 1- мощення.

Дане звернення було залишено без задоволення.

06 липня 2011 року Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя за вих.. № 09-06/1676 повідомило арбітражного керуючого Кухту В.М.,, що рішенням 12 сесії шостого скликання Сімферопольської міської ради № 112 "Про дачу згоди на передачу в комунальну власність територіальної громади м. Сімферополя гуртожитку по Железнодорожному тупику, 1", ВАТ «Птахокомбінат» повинен передати зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення у встановленому законодавством порядку відповідним експлуатуючим установам до передачі гуртожитку в комунальну власність.

Позивач просить суд зобов’язати відповідача прийняти від Відкритого акціонерного товариства «Птахокомбінат» у власність територіальної громади без додаткових умов гуртожиток, розташований за адресою м. Сімферополь, тупик Желєзнодоожний,1, який включає: літер А - основна будівля, літер Б – сарай, літер В – сарай, літер Г – сарай, літер Д. – навіс, літер Ж. – вбиральня, №1-4 – споруди, 1 – мощення.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

У зв'язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який є значно відмінний від статусу боржника. Зокрема, у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута (абз.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон).

Відповідно до положень вказаного Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, перелічені у частині 1 статті 25 Закону, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Тобто правосуб'єктність ліквідатора визначена в Законі, внаслідок чого він позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені положеннями Закону та виходять за межі його компетенції.

Таким чином, виходячи з аналізу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання має визначатися нормами Закону.

Такими випадками, відповідно до частини 9 ст.30 Закону, є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. На цій підставі суд приходить до висновку про відсутність у ліквідатора обов’язку за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута здійснити капітальний ремонт житлових будинків.

Опосередкованим доказом такого висновку є також чітке законодавчо визначене призначення коштів з єдиного рахунку боржника в ліквідаційній процедурі, а саме згідно ч.7 ст.30 Закону ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі - основний рахунок. Згідно з приписами Закону кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на даний основний рахунок боржника і з цього основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону, та проводяться такі виплати: поточні комунальні і експлуатаційні платежі; інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов'язання, які не пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов’язок органів державної влади та місцевого самоврядування діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Пунктом 7 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995р. № 891 передбачено, що якщо підприємства, установи чи організації передають відомчий житловий фонд в комунальну власність протягом фінансового року, утримання його забезпечується на договірних засадах з підприємствами, установами чи організаціями, а в разі їх банкрутства, зміни форми власності або ліквідації – за рахунок наявних коштів відповідних державних адміністрацій або виконкомів відповідних рад. У разі потреби порушується питання про вишукання коштів з державного бюджету.

Зі змісту наведеної норми слідує, що у разі визнання боржника банкрутом об'єкти житлового фонду та комунальної інфраструктури, які належать банкруту на праві власності або повного господарського відання безумовно передаються до комунальної власності відповідних територіальних громад без будь-яких умов, тобто у тому стані та з тими недоліками, які є на час прийняття.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких названий і такий спосіб, як примусове виконання обов’язку в натурі.

На підставі викладено суд приходить до висновку, що Сімферопольською міською радою безпідставно не здійснюються заходи щодо прийняття до комунальної власності гуртожитку, а як наслідок необхідність зобов’язання останньої прийняти це майно у комунальну власність територіальної громади м.Сімферополя.

Тим самим суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають покладанню на відповідача.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 18 листопада 2011 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Сімферопольську міську раду (95000, м. Сімферополь, вул.Тостого,15) прийняти від Відкритого акціонерного товариства «Птахокомбінат» (м.Сімферополь, вул. Железнодорожна,1, код ЄДРПОУ 00424021) у власність територіальної громади без додаткових умов гуртожиток, розташований за адресою м. Сімферополь, тупик Желєзнодоожний,1, який включає: літер А - основна будівля, літер Б – сарай, літер В – сарай, літер Г – сарай, літер Д. – навіс, літер Ж. – вбиральня, №1-4 – споруди, 1 – мощення.

3. Стягнути з Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул.Тостого,15) (м. Білогірськ, вул. Садова,2а, р/р 26004301301243 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ОКПО 3348175) на користь Відкритого акціонерного товариства «Птахокомбінат» (м.Сімферополь, вул.Железнодорожна,1, код ЄДРПОУ 00424021) державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.