Рішення № 19316945, 17.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

17.11.2011Справа №5002-29/4307-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» (98433, Бахчисарайський р-н, с. Віліно, вул. Леніна, буд. 128, код ЄДОПОУ 36551352)

до відповідача Приватного підприємства «Київське торгове обєднання» (95015, м. Сімферополь, прт. Кірова, 1, код ЗКПО 36228401)

про стягнення 63 336,00 грн.

суддя О.І. Башилашвілі

представники:

від позивача ОСОБА_1. представник, довіреність б/н від 14.02.2011 р;

від відповідача не зявився;

суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача приватного підприємства «Київське торгове обєднання» заборгованості за договором поставки товару в сумі 63 336,00 грн., з яких 50 000,01 грн. сума основного боргу, 5812,04 грн. - штраф та 7523,96 грн. упущена вигода, а також просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем при подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 78 поставки товару від 16.12.2009 р., укладеного між сторонами по справі, в частині своєчасності та повноти оплати переданого відповідачеві товару на суму 96515,36 грн., в зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 50000,01 грн., що підтверджується підписами відповідальної особи відповідача на прийомку товару та печаткою у видаткових накладних, що стало причиною звернення позивача до суду із позовом.

Крім того, позивач заявив до стягнення штрафні санкції у вигляді штрафу за невиконання умов договору та упущену вигоду.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.10.2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 24.10.2011 року брав участь тільки повноважний представник позивача, який заявив заяву про зменшення позовних вимог та зміну предмету позову, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 50000,01 грн., 10 % штрафу у розмірі 5812,04 грн., а також додатково стягнути 3 % річних в сумі 990,41 грн., пеню в сумі 4536, 80 грн., інфляційні втрати в розмірі 1150,00 грн., а також судові витрати. До вказаної заяви позивач додав розрахунок штрафних санкцій та докази спрямування заяви відповідачеві.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.10.2011р. суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

Крім того, позивач в судовому засіданні 24.10.2011р. усно відмовився від вимоги про стягнення з відповідача 15 % збитків (упущеної вигоди), що передбачено договором.

У судовому засіданні 08.11.2011 року позивач надав письмову заяву про відмову від вимоги щодо стягнення 15 % збитків у розмірі 7523,96 грн., долучену судом до матеріалів справи, вирішення питання щодо прийняття її до розгляду перенесено судом на наступне судове засідання. В частині інших позовних вимог з урахуванням уточнення позивач наполягав. Крім того, позивач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи Картки рахунку 361 ТОВ «Агрофірма Крим Вино», яке судом задоволено.

У судове засідання 17.11.2011р. позивач надав заяву в порядку статті 22 ГПК України про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 4536,80грн. і просить стягнути з відповідача 3900,80грн. пені за період з березня 2011р. по серпень 2011р. В решті заявлених позовних вимог, з урахуванням уточнення від 24.10.2011р. позов підтримав у повному обсязі.

Судом прийнято до розгляду дану заяву позивача та заяву від 08.11.2011р. щодо відмови останнього від позовних вимог про стягнення 7523,96грн. збитків.

Відповідач у судове засідання жодного разу не зявився, про причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Слід зазначити, що судом був спрямований запит до електронної бази даних АРМ ЄДР для отримання даних про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно отриманий спеціальний витяг, з якого вбачається, що Приватне підприємство «Київське торгове обєднання» зареєстровано в реєстрі як юридична особа з місцезнаходженням, вказаним у позовній заяві.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2009р. між приватним підприємством «Київське торгове обєднання» (далі покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» (далі постачальник) укладений договір поставки №78 (далі договір, а.с. 10-12).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2010р., а в частині виконання зобовязань до повного їх виконання сторонами за договором (п. 5.1 договору).

Згідно п. 1.1 договору, постачальник згідно умов даного договору зобовязується поставить, а покупець прийняти і оплатити вино (далі товар) в кількості, за найменуваннями і цінах, відмічених в накладних (товарно-транспортних або товарини), які виписуються на кожну окрему партію товару. Найменування і ціна на товар зазначається в специфікації, складеній сторонами, яка є невідємним додатком до даного договору. Асортимент товару визначається при отриманні товару і зазначається у супровідних документах.

Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі специфікацій і вказується в накладних на кожну партію товару і містить в собі податок на додану вартість, встановлюється в гривнах. Ціна товару є договірною і після прийомки товару покупцем є обовязковою для оплати. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, сторони дійшли згоди, що товар передається з відстрочкою платежу 35 календарних днів.

Пунктом 2.3 договору сторони обумовили, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 35 календарних днів з дня отримання товару.

У виконання умов договору ТОВ «Агрофірма Крим Вино» поставило ПП «Київське торгове обєднання» товар на загальну суму 96515,36грн.

Факт поставки товару на суму 96515,36грн. підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи (а.с. 14-77).

Товар відповідачем отриманий, про що свідчить підпис в графі «прийняв» та печатка підприємства відповідача.

Однак відповідач порушив взяті на себе договірні зобовязання в частині своєчасності та повноти оплати товару, поставлений товар оплатив частково, в сумі 46515,35грн., що підтверджується карткою рахунку №361 за період з 01.11.2009р. по 07.11.2011р., решта товару на суму 50000,01грн. залишилась несплаченою.

Підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2011р. свідчить про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 54394,15грн. (а.с. 13)

Оскільки заборгованість відповідачем не погашається у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, за умовами договору, позивач поставив за товарно-транспортними накладними відповідачеві товар на умовах сплати його відповідачем з відстрочкою в 35 днів з моменту прийому кожної окремої партії товару, тобто строк виконання грошового зобовязання відповідача перед позивачем по кожній з накладних окремо, сплив.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 50000,01грн.

Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості за договором поставки №78 від 16.12.2009р. в сумі 50000,01грн. є обґрунтованим, підтверджується документально, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5812,04 грн. штрафу.

Відповідно до розділу 7.4 договору поставки покупець, який прострочив оплату по договору більше ніж на 10 днів, крім пені повинен оплатити за час прострочення штраф у розмірі 10 % від простроченої суми.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, при наявності факту прострочення виконання відповідачем свого обовязку більш ніж на 10 днів, вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 5812,04грн. є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Також, уточнивши позовні вимоги, позивач просить стягнути з відповідача 1150,00грн. інфляційних втрат за період з березня 2011р. по вересень 2011р. та 990,41грн. 3% річних за період з 01.03.2011р. по 30.09.2011р.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що розрахунок проведено вірно (а.с. 102).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання по сплаті за поставлений товар, то у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обовязок сплатити 1150,00грн. інфляційних втрат за період з березня 2011р. по вересень 2011р. та 990,41грн. 3% річних за період з 01.03.2011р. по 30.09.2011р.., тому дані позовні вимоги теж підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем до стягнення заявлена сума пені в розмірі 4536,80грн. Уточнивши позовні вимоги щодо стягнення суми пені, позивач зменшив її розмір та просить суд стягнути з відповідача на його користь 3900,80грн. пені за період з 01.03.2011р. по 31.08.2011р.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.3 договору, за прострочку оплати вартості товару за цим договором, покупець зобовязаний виплатити постачальнику штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як свідчать матеріали справи, згідно розрахунку, позивач нарахував суму пені в межах шестимісячного строку, за період з 01.03.2011р. по 31.08.2011р., з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, в розмірі 3900,80грн., тобто у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору та чинного законодавства, тому дані вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач, заявляючи позов, просив суд стягнути з відповідача 7523,96грн. збитків, нарахованих в розмірі 15% від суми боргу, у відповідності до п. 7.5 договору.

В процесі розгляду справи, позивач заявою від 08.11.2011р. просив суд прийняти відмову позивача від позову в цій частині в порядку ст. 22, п. 4 ст. 80 ГПК України, вказавши, що наслідки відмови від позову йому відомі (а.с. 112).

Відповідно до п. 4 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, суд враховуючи, що позивачу відомі наслідки припинення провадження у справі в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України, та така відмова не суперечить законодавству та не порушує інтереси інших осіб, суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі в цій частині.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову ТОВ «Агрофірма Крим Вино» від позову в частині стягнення 15 % збитків у розмірі 7523,96 грн.

2. Провадження у справі в частині стягнення 7523,96грн. збитків припинити.

3. Прийняти заяву ТОВ «Агрофірма Крим Вино» про зменшення позовних вимог від 17.11.2011р.

4. Позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Київське торгове обєднання» (95015, м. Сімферополь, прт. Кірова, 1, код ЗКПО 36228401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» (98433, Бахчисарайський р-н, с. Віліно, вул. Леніна, буд. 128, код ЄДОПОУ 36551352) 50000,01грн. заборгованості, 5812,04грн. штрафу, 990,41грн. 3% річних, 1150,00грн. інфляційних втрат, 3900,80грн. пені, 618,53грн. державного мита та 230,48грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.