Рішення № 19316334, 03.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2011Справа №5002-25/3884-2011 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор-Магістраль», вул. Здолбунивська, 7-д, м. Київ, 02081

до відповідача Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу «Моспромбуд», вул. 18 км Судацького шосе, м. Алушта, 98500

про стягнення 347410,10 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1, дов. №б/н від 05.01.11, представник

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор-Магістраль» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу «Моспромбуд», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 347410,10 грн., у тому числі 282659,95 грн. сума основного боргу, пеня в сумі 28893,27 грн., 3% річних в сумі 11290,91 грн., 1130,00 грн. збитків від інфляції, 19786,19 грн. штрафу, 3437,60 грн. державного мито, 212,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати за договором підряду №14 від 14 серпня 2008 року.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27 вересня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів в порядку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 13 жовтня 2011 року внесені виправлення, в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалу господарського суду АР Крим від 09 вересня 2011 року щодо зазначення належного предмета спору, а саме: «про стягнення 347410,10 грн.».

Відповідач жодного разу у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю " „Вектор-Магістраль" (підрядник) та Дочірнім підприємством акціонерного товариства закритого типу "Моспромстрой" (замовник) 14 серпня 2008 року був укладений договір підряду № 14, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами виконати роботи з влаштування постійних анкерів у кількості 161 штук, відповідно до проектно-кошторисної документації, умов цього договору, технічних умов на об'єкті: будівництво елінгів для зберігання маломірних плавучих засобів та збільшення можливостей ЖРКМЗ «Рибаче» і передати їх замовнику у встановлений строк, за винятком робіт, на виконання яких замовником буде укладено прямі договори з іншими виконавцями.

Відповідно до п. 8.2 договору замовник перераховує підряднику аванс в сумі: 300 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання договору. Протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту виконання першого анкеру (першого та контрольного нагнітання цементного розчину) замовник перераховує підряднику другий авансовий платіж: 327753,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Остаточні розрахунки між підрядником і замовником після завершення всього об'єму робіт проводяться протягом 10 банківських днів з дати підписання акта здачі - приймання виконаних робіт (п. 8.5 договору).

Згідно з п.3.4.2. договору підряду підрядник має право залучати для виконання спеціальних робіт, надання послуг спеціалізовані будівельні організації (субпідрядників).

На виконання даних робіт ТОВ „Вектор-Магістраль” (замовник) 31 липня 2008 року уклав договір підряду № 31/8910/2008К з ЗАТ „Планета-Буд” (підрядник), за умовами якого підрядник зобовязався за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами виконати роботи з влаштування постійних анкерів у кількості 161 штук, відповідно до проектно-кошторисної документації, умов цього договору, технічних умов на обєкті: будівництво елінгів для зберігання маломірних плавучих засобів та збільшення можливостей ЖРКМЗ „Рибаче” і передати їх Замовнику у встановлений строк, за винятком робіт, на виконання яких Замовником буде укладено прямі договори з іншими виконавцями (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору замовник перераховує підряднику аванс в сумі: 478758,00 грн. з урахуванням ПДВ: протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання договору замовник перераховує підряднику перший авансовий платіж: 50 відсотків від вартості матеріалів, що становить з урахуванням ПДВ: 156564,00 грн.; 7 відсотків від вартості робіт, що становить з урахуванням ПДВ: 69298,00 грн.; 100 відсотків коштів на перебазування, що становить з урахуванням ПДВ: 25200,00 грн.; всього першого авансового платежу з урахуванням ПДВ: 251062,00 грн.; протягом 5 банківських днів з моменту виконання першого анкеру (першого та контрольного нагнітання цементного розчину) перераховує підряднику другий авансовий платіж: 23 відсотки від вартості робіт, що становить з урахуванням ПДВ: 227696,00 грн.

Остаточні розрахунки між підрядником і замовником після завершення всього об'єму робіт проводяться протягом 10 банківських днів з дати підписання акта здачі - приймання виконаних робіт (п. 8.5 договору).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14 лютого 2011 року, справа №53/10, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2011 року, встановлено наступне.

На виконання договору підряду № 31/8910/2008К ЗАТ «Планета-буд» виконало роботи на суму 1567682,40 грн., однак, ТОВ «Вектор-Магістраль» оплатив послуги надані ЗАТ «Планета-Буд» за вказаним вище договором частково, лише на суму 1285022,45 грн., у звязку із чим, за ТОВ «Вектор-Магістраль» в результаті неналежного виконання умов договору № 31/8910/2008К сформувала заборгованість перед ЗАТ «Планета-буд» в сумі 282659,95 грн.

Між ЗАТ «Планета-Буд» (первісний кредитор) та ТОВ «Будстандартінженірінг» (новий кредитор) 01.09.2009 укладено договір відступлення права вимоги № ВПВ-282, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги, належне первісному кредитору за договором від 31.07.2008 № 31/8910/2008К між первісним кредитором і ТОВ «Вектор-Магістраль» (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору відступлення права вимоги за передане право вимоги до боржника за основним договором (ТОВ «Вектор-Магістраль») новий кредитор сплачує первісному кредитору суму 282659,95 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14 лютого 2011 року, справа №53/10, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2011 року, позовні вимоги ТОВ «Будстандартінженірінг», щодо стягнення з ТОВ «Вектор-Магістраль» суми заборгованості за договором № 31/8910/2008К задоволені частково; стягнуто з ТОВ «Вектор-Магістраль» на користь ТОВ «Будстандартінженірінг» 282659,95 грн., пені в сумі 28893,27 грн., 3% річних в сумі 11290,91 грн., 1130,00 грн. збитків від інфляції, 19786,19 грн. штрафу, 3437,60 грн. державного мито, 212,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог в задоволені відмовлено.

В матеріалах справи є документи, які свідчать про відкриття виконавчого провадження Державною службою Дарницького районного управління юстиції у місті Києві на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 27 квітня 2011 року на примусове виконання рішення по справі №53/10, (лист №44748 від 15.09.2011; постанова про арешт коштів боржника від 02.09.2011).

Відповідно до частини 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Обов'язок підрядника виконати роботи на свій ризик означає, що він не може відмовитись від прийняття на себе певних негативних наслідків, які виникають при підрядних роботах. Так, він не має права на отримання винагороди у разі випадкової загибелі предмету підряду до передачі замовнику або коли роботи неможливо закінчити у силу непередбачуваних обставин (так званий ризик неможливості закінчення роботи). На нього покладається ризик випадкового знищення або пошкодження власного матеріалу. Подорожчання матеріалу, яке відбулося після укладення підрядного договору, зміни податкового законодавства, випадкове пошкодження або погіршення результатів робот також може породжувати негативні наслідки, які мають покладатися на підрядника. Підрядник також несе ризик невиконання субпідрядником договірних зобов'язань.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна роботи складається з двох показників. Перший - витрати підрядника, а другий - плата за виконану ним роботу. До витрат підрядника відносяться вартість матеріалу, устаткування та інших засобів, оплата субпідрядникам та власним робітникам. Друга частина - це безпосередня винагорода підрядника за результат виконаної роботи.

З матеріалів справи вбачається, що роботи, які зазначені в пункті 1.1. договору підряду № 14 від 14 серпня 2008 року, а саме: роботи з влаштування постійних анкерів у кількості 161 штук на об'єкті: будівництво елінгів для зберігання маломірних плавучих засобів та збільшення можливостей ЖРКМЗ «Рибаче» були за допомогою субпідрядника виконані, у звязку із чим, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, що понесені ним для організації та проведення робіт по договору підряду № 14.

Відповідно до пункту 4.4. договору №14, остаточна вартість робіт визначається за фактичними обсягами виконаних робіт з урахуванням фактичних витрат (у тому числі на консервацію робіт), ринкових цін та правовідносин сторін.

Пунктом 8.1. договору № 14 встановлено, що замовник забезпечує безперервне фінансування будівництва обєкту у відповідності до графіка виконаних робіт та перераховує кошти в безготівковій формі, в національній валюті на розрахунковий рахунок підрядника.

Однак, позивач в позовній заяві зазначає, що належного фінансування з боку замовника не відбувалось, що і послужило приводом для звернення з позовом до суду про примусове стягнення з замовника суми заборгованості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобовязання вчасно, суду не надав.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з пункту 11.5 Договору підряду № 14 у випадку порушення погоджених строків оплати робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки, але не більше 10 % від загальної суми договору.

Пунктом 11.5 Договору підряду № 14 встановлено, що за порушення строків оплати робіт більше 30 днів замовник сплачує підряднику додатковий штраф у розмірі 7 % від суми несплачених коштів.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 347410,10 грн.

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 08 листопада 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу «Моспромбуд» (вул. 18 км Судацького шосе, м. Алушта, 98500, ідентифікаційний код 25127894, р/р 2600754065 у РБ «Аваль» м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Магістраль» (вул. Здолбунивська, 7-д, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код 35757912, р/р 26007032871091 у Харківському відділені КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) заборгованість в сумі 347410,10 грн., у тому числі 282659,95 грн. сума основного боргу, пеня в сумі 28893,27 грн., 3% річних в сумі 11290,91 грн., 1130,00 грн. збитків від інфляції, 19786,19 грн. штрафу, 3437,60 грн. державного мито, 212,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу «Моспромбуд» (вул. 18 км Судацького шосе, м. Алушта, 98500, ідентифікаційний код 25127894, р/р 2600754065 у РБ «Аваль» м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Магістраль» (вул. Здолбунивська, 7-д, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код 35757912, р/р 26007032871091 у Харківському відділені КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 3 474, 10 грн. державного мита.

4.Стягнути з Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу «Моспромбуд» (вул. 18 км Судацького шосе, м. Алушта, 98500, ідентифікаційний код 25127894, р/р 2600754065 у РБ «Аваль» м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Магістраль» (вул. Здолбунивська, 7-д, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код 35757912, р/р 26007032871091 у Харківському відділені КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.