Вирок № 19301553, 25.11.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-38/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2011 Печерський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Тарасюк К. Е.

секретаряЛітвіновій О.І., Степанишиній Н.О.,

Протасенко М.М., Зененко В.Р.,

Лященко А.М., Миронюк О.А.,

за участі прокурораМєнчица С.Є., Панова В.Є.,

захисника ОСОБА_1,

та представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта повна вища, одруженого, працюючого президентом «Міжнародного благодійного фонду просвітителів слов`янських рівноапостольних Кирила та Мефодія», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, такого, що не має судимості, відповідно до ст. 89 КК України, та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., уродженки м.Києва, українки, громадянки України, освіта повна вища, не заміжньої, маючої неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5, шляхом зловживання довірою, заволодів чужим майном в особливо великих розмірах, яке належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6, шляхом зловживання довірою, заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах, яке належить ОСОБА_9, за наступних обставин.

У невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці, ОСОБА_5, зловживаючи довірою, переконав свою знайому ОСОБА_7, що він хоче зробити покупку, вартість якої буде складати один мільйон доларів США, яку насправді робити не збирався, та попросив у останньої позичити йому 250000 доларів США. При цьому, ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_7, що поверне гроші через місяць, з дня отримання вказаних грошей, які насправді повертати не збирався.

23.03.2007 року, в невстановлений слідством час, ОСОБА_5 знаходячись в приміщенні магазину „ІНФОРМАЦІЯ_4”, що розташований по АДРЕСА_5, отримав від ОСОБА_10, яка діяла від імені ОСОБА_7 на підставі договору доручення №01/07 від 08.03.2007 року, грошові кошти у розмірі 250000 доларів США. Зловживаючи довірою ОСОБА_7, ОСОБА_5 заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_7, а саме: грошовими коштами в розмірі 250000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину складало 1262500 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, після чого, залишив місце вчинення злочину. В подальшому зобовязання не виконав, а вказані гроші використав на свої власні потреби.

Крім того, в невстановлений слідством день та час ОСОБА_5, дізнавшись про намір продажу знайомої ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_6, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, яке належить останній, вступив у попередню змову із ОСОБА_6

У подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_9, завірили останню, що можуть допомогти у продажі її квартири АДРЕСА_6, після чого гарантували надійне перерахування виручених від продажу вищевказаної квартири грошових коштів у Канаду, де ОСОБА_9 на той час проживала, не маючи наміру виконувати взяті зобов`язання.

06.07.2009 року в невстановлений слідством час, ОСОБА_9, вважаючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за допомогою своїх звязків допоможуть переслати їй грошові кошти в Канаду, знаходячись в приміщенні Агенства нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_8» за адресою: м. Київ, вул. Липська, 19/7, після продажу вищевказаної квартири, передала їм грошові кошти в сумі 57000 доларів США. Після цього ОСОБА_5 повторно, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_6, шляхом зловживання довірою, заволоділи чужим майном, що належить ОСОБА_9, а саме грошовими коштами в розмірі 57000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину складало 434 910 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, після чого залишили місце вчинення злочину. В подальшому, зобовязання не виконали, а вказаними грошовими коштами розпорядилися на власний розсуд.

Крім того, в невстановлений слідством день та час ОСОБА_5, дізнавшись від знайомого ОСОБА_8 про виникнення у нього питань із земельними ділянками в Бородянському районі Київської області, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, яке належить останньому, створив у ОСОБА_8 оманливу впевненість, що зможе допомогти йому вирішити ці питання, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов`язання.

02.11.2009 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_5, знаходячись за адресою: АДРЕСА_7, переконавши ОСОБА_8 у правильності своїх дій, та останній вважаючи, що ОСОБА_5 допоможе йому у вирішенні земельних питань, які у нього склались, передав ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 20000 доларів США. Після цього, ОСОБА_5 повторно, шляхом зловживання довірою, заволодів чужим майном, що належить ОСОБА_8, а саме грошовими коштами в розмірі 20000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину складало 159860 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром. Після чого ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину і в подальшому зобовязання не виконав, а вказані гроші використав на свої власні потреби.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав і пояснив, що потерпілу ОСОБА_7 він бачив лише один раз. На той період у нього був офіс в Академії правових наук по вул. П.Орлика, 3 біля Верховного Суду України, де він працював радником директора Інституту законодавства Верховної Ради України ОСОБА_20, а також на вул.Трьохсвятительській, 8-а у м.Києві. Приблизно в 2006р. до нього звернувся ОСОБА_11 з «пані ОСОБА_12», яка була лікарем потерпілої ОСОБА_7, з проханням допомогти останній зробити висновок експертизи Академії правових наук, що нібито у ОСОБА_7 все правильно по документам, з метою в подальшому вирішення її судових справ з колишнім чоловіком в Європейському суді. Він відповів, що для цього йому потрібно подивитись документи. Через деякий час до нього зателефонувала ОСОБА_7, яка на той момент перебувала в Америці, і повідомила, що до нього приїде її референт і принесе документи. Він зустрічався із ОСОБА_10, яка приходила від ОСОБА_7, та отримував від неї документи, про що розписався в розписці ОСОБА_10. Оскільки для надання висновку необхідний був депутатський запит, він звернувся по допомогу до знайомого депутата ОСОБА_14, який такий запит зробив. В той момент, коли ця експертиза робилась, до нього звернулась протилежна сторона, людина від колишнього чоловіка ОСОБА_7 ОСОБА_15, з проханням вести справи останнього. Наприкінці березня 2007р. прилетіла ОСОБА_7, зателефонувала йому і призначила зустріч в її магазині «ІНФОРМАЦІЯ_4» на АДРЕСА_11. В ході цієї зустрічі ОСОБА_7 поцікавилась, коли буде закінчений висновок експертизи, а він, в свою чергу повідомив, що ці послуги платні, як і її представницькі інтереси в Європейському суді, на чому вони розійшлись. Коли висновок експертизи був готовий, він зателефонував «пані ОСОБА_12», на що остання сказала йому віддавати висновок, а ОСОБА_7 свої питання надалі буде вирішувати сама і не хоче, щоб він її справу супроводжував. Оригінал цієї експертизи він ОСОБА_7 не надав, оскільки не побачив для себе перспектив, та звернувся до адвокатів ОСОБА_15 з пропозицією їм допомогти. Після цього з боку ОСОБА_7 почались погрози в його бік, які реалізувались через сфабриковану проти нього кримінальну справу. Ніяких грошей в сумі 250 тис. доларів США у ОСОБА_7 він не позичав, розписок не писав. Щодо потерпілої ОСОБА_9 пояснив, що з її матір`ю ОСОБА_9 він був знайомий протягом тривалого часу, знав як впливову поважну жінку, через яку у 2008 році познайомився з її донькою ОСОБА_9, яка проживала в Канаді. На той момент йшла реєстрація створеного ним Міжнародний благодійний фонду апостолів Кирила та Мефодія, у чому йому допомагала ОСОБА_9 ОСОБА_9 часто приходила до нього у гості, в подальшому на неї було також оформлено доручення на представництво інтересів фонду в Канаді. ОСОБА_9 звернулась до нього з проханням допомогти ОСОБА_9 із продажем квартири, оскільки у той були проблеми в БТІ, а саме, з дарчою на квартиру, що дісталась ОСОБА_9 від покійної тітки. З цією метою він з ОСОБА_9 ходив до керівництва БТІ, які відмовили у допомозі. Весною 2009р. ОСОБА_9 знов приїхала на Україну та повідомила, що в неї виходить з оформленням документів та продажем квартири. 06.07.09р. йому знов зателефонувала ОСОБА_9 і попросила бути присутнім при продажі її квартири. Він приїхав до офісу агенції «ІНФОРМАЦІЯ_8» на вул.Липській у м. Києві разом з ОСОБА_6, яка йому «як дочка». Остання просто опинилась поруч. Вони прибули з метою, щоб ОСОБА_9 не обдурили. В офісі ОСОБА_6 дійсно допомагала ОСОБА_9 рахувати гроші від продажу квартири. Ці гроші в сумі 57 тис. доларів США ОСОБА_9 потім поклала в свою білу сумочку, яку він в подальшому тримав, коли остання підписувала документи. Цю сумочку він віддав ОСОБА_9 ще в офісі, в цей момент ОСОБА_6 вийшла вже на вулицю, перша. Того ж дня вони втрьох поїхали до його знайомого банкіра ОСОБА_13. Коли вони приїхали до банку, було приблизно 17.00 год., закінчення робочого часу. ОСОБА_13 надав ОСОБА_9 консультацію, як їй бути з переведенням цих грошей, вона сказала, що ще подумає, і вони пішли. ОСОБА_13 дав візитку ОСОБА_9. З ОСОБА_6 вони попрощались біля банку, а він з ОСОБА_9 поїхали до нього в офіс на вул. Трьохсвятительську, де поклали ці гроші в шафу в його кабінеті, який був під охороною. Потім ОСОБА_9 поїхала до бабусі, попередньо попросивши його не казати нічого матері про продаж квартири. В кінці липня ОСОБА_9 забрала гроші, повідомивши, що в неї є можливість їх переказати. Потім ОСОБА_9 знов зателефонувала, повідомила, що в неї нічого не вийшло, і попрохала знов залишити гроші в нього. Він не знав, скільки там була сума, але погодився. Гроші в пакеті він знов поклав у шафу в своєму кабінеті. Через тиждень ОСОБА_9 улетіла в Канаду, сказавши, що гроші їй поки не потрібні, і він може ними користуватись до кінця року. Потім він займався проектом з канадською компанією по уранових родовищах, представником якої в Ванкувері хотів зробити ОСОБА_9. Коли у вересні 2009р. канадська делегація від компанії приїздила до України, вони зустрічались в готелі «Прем`єр Палац», куди була запрошена і мати ОСОБА_9 ОСОБА_9 Тоді остання вперше познайомилась з ОСОБА_6. Однак, підписати контракт не вийшло. В листопаді 2009р. ОСОБА_9 приїхала на Україну. 17.11.09р. він зустрічався з нею поблизу її дому, тоді ОСОБА_9 вперше сказала, щоб він повернув гроші. Він погодився. Але у жовтні 2009р. він вклав ОСОБА_9 гроші в свій земельний бізнес, на купівлю комбайнів в Чехії, які не приїхали, до того ж почалась світова криза, тому не зміг їх повернути. Потім ОСОБА_9 приїхала з мамою до його офісу і вимагали повернення грошей. Він повідомив, що не зможе їм повернути гроші зараз, та погодився підписати договір позики на суму 57 тис. доларів США. Бланк договору він роздрукував зі свого комп`ютера, підписав і віддав ОСОБА_9 Договір на суму позики у 88 тис. доларів США з`явився після приходу до його офісу в патріархії карного розшуку разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_9, коли він перебував у відрядженні. Тоді ж з`явились претензії ОСОБА_9 до ОСОБА_6. Проте, такий договір він ніколи не підписував, вважав його підробкою. Він не мав на меті обманути ОСОБА_9, але не зміг вчасно повернути гроші, оскільки в грудні 2009р. попав в аварію, тому його бізнес був паралізований. Щодо потерпілого ОСОБА_8, пояснив, що мав гарні стосунки з другом останнього ОСОБА_13. У 2009 році до нього звернувся ОСОБА_13 з проханням допомогти ОСОБА_8, який разом зі своїм партнером придбали 47 га землі в Бородянському районі Київської області, дали за це великі гроші, але землю їм не додали. В офіційні органи ОСОБА_8 боявся звертатись, побоюючись питань джерела походження таких коштів в нього. Він погодився допомогти ОСОБА_8, домовившись, що останньому або повернуть його гроші, або додадуть землі, тоді він віддячить грошима на його фонд. Вони підписали із ОСОБА_8 договір про співпрацю. Потім вони на суму 20 тис. доларів США підписали із ОСОБА_8 договір займу, останній передав йому ці гроші. Він повідомив ОСОБА_8, що за ці гроші він найме гарну адвокатську компанію для вирішення його питань, але цього не зробив. Гроші вклав в свій бізнес, з яким мав певні проблеми. Він не хотів обманювати ОСОБА_8, тому підписав із ним всі договори, які є у справі, і прохав почекати. Погодився повернути ОСОБА_8 20 тис. доларів США. Стверджував що не мав шахрайських намірів на заволодіння грошима ОСОБА_9 та ОСОБА_8. Гроші потерпілої ОСОБА_7 не брав взагалі.

Підсудна ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала, і пояснила, що з ОСОБА_5 вона знайома з дитинства, він є другом її батьків. З потерпілою ОСОБА_9 вона познайомилась у липні 2008 році, коли повернулась із довготривалого відрядження, де вона працювала спеціалістом з фінансових питань посольства України в Кореї, і оформлювалась до кадрового резерву МЗС України. Оскільки офіс Міжнародного благодійного фонду, який очолював ОСОБА_5, знаходився по вул. Трьохсвятительській, 8-а у м.Києві, поруч з МЗС, який вони між собою називали «патріархія», вона часто відвідувала його. Штатним працівником фонду вона спочатку не була, допомагала на громадських засадах, виконуючи функції фінансового директора, а після звільнення з МЗС почала працювати в фонді офіційно. Там же вона познайомилась із ОСОБА_9, яку ОСОБА_5 представив, як представника фонду в Канаді. В подальшому, вона пару разів бачила ОСОБА_9 в цьому офісі. Від юриста фонду ОСОБА_24 вона дізналась про те, що ОСОБА_9 збирається продати свою квартиру, яка при цьому показала їй довідку БТІ на вказану квартиру. Від ОСОБА_5 їй стало відомо, що з квартирою ОСОБА_9 виникли якійсь проблеми з оформленням, і потрібна допомога. Оскільки в неї на той момент був вільний час, вона погодилась на таку пропозицію. Для цього вона зверталась за консультаціями до нотаріусів, юристів. Потім деякий час вона була не обізнана подіями продажу ОСОБА_9 квартири, оскільки ОСОБА_5 повідомив, що необхідності в її допомозі не має. В липні 2009р. їй зателефонував ОСОБА_5 і попросив підійти до агенції нерухомості по вул. Липській у м.Києві та бути присутньою при продажі ОСОБА_9 квартири з метою забезпечення безпеки останньої. ОСОБА_5 сказав, «щоб бачили, що ОСОБА_9 не одна». Оскільки на той момент вона проживала на цій вулиці, їй було недалеко, вона погодилась. Вони зустрілись разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 поблизу будівлі агенції нерухомості та піднялись в офіс. Там їх чекали брокер, власниця агенції, покупець і нотаріус. Вони познайомились. Хтось дав їй почитати договорів купівлі-продажу, який мала укладати ОСОБА_9, оскільки вона хоч і не є юристом, проте у своїй практиці зустрічалась з такими договорами. Ознайомившись з договором, вона повідомила ОСОБА_9, що там все добре. Покупець дістав гроші, разом з яким вона особисто їх перерахувала. При цьому підтвердила, що загальна сума грошей від продажу, яка передавалась того дня ОСОБА_9, складала 57 тис. доларів США, частина з яких була в доларах, а частина в євро. Гроші вона поклала на стіл та вийшла в іншу кімнату. В цей момент ОСОБА_9 сіла підписувати договір. Хто взяв гроші зі столу, вона не бачила. Коли вона повернулась, ОСОБА_5 повідомив, що все закінчилось, і вони втрьох з ОСОБА_9 вийшли на вулицю. ОСОБА_5 запропонував поїхали до «Укрсоцбанку», який знаходився в районі станції метро «Республіканський стадіон», та в якому працював їх знайомий ОСОБА_13, з метою отримання консультації щодо переведення ОСОБА_9 грошей у Канаду, на що вони погодились. ОСОБА_13 проконсультував ОСОБА_9, як можна відправити гроші до Канади. Після чого вони втрьох вийшли на вулицю, ОСОБА_5 підвіз їх з ОСОБА_9 до метро. Куди ОСОБА_9 поїхала та куди поділа гроші, їй не відомо. Потім вона допомагала ОСОБА_9 купувати квиток до Канади, а також відкривати картку в доларах США, оскільки ОСОБА_9 була громадянкою Канади, а для цього потрібна була довідка з ЖЕКу. Коли остання у вересні 2009р. поїхала закордон, вона вела з нею неодноразові телефонні переговори з приводу канадської делегації, яка мала приїхати на Україну. Коли ця делегація приїхала, ОСОБА_9 також приїхала на запрошення фонду. Вони зустрічались, ОСОБА_5 представляв канадській делегації ОСОБА_9, як представника фонду в Канаді, велись переговори щодо підписання проекту-контракту в рамках міжурядової програми. Під час зустрічі з канадською делегацію в готелі «Прем`єр Палац», вона познайомилась з мамою ОСОБА_9 - ОСОБА_9, яка також була запрошена. При цьому вона передала останній свою візитку. Потім вони не бачились. Знаходячись в Канаді, ОСОБА_9 їй неодноразово телефонувала і просила покласти на картку грошові кошти для представництва, але вона їй повідомляла, що до фінансових питань представництва вона відношення не має, і передасть інформацію ОСОБА_5. Їй також було відомо, що ОСОБА_9 та ОСОБА_5 відкривали в «Альфабанку» спільну картку. Електронна переписка з ОСОБА_9 також була, але вона стосувалась виключно питань представництва фонду в Канаді, а не повернення останній грошей за квартиру. Коли ОСОБА_9 повернулась з Канади, вона разом з ОСОБА_5 приїжджали до ОСОБА_9 додому, про що вони розмовляли між собою їй відомо, тому що вона перебувала у машині, а розмова була на вулиці. Наприкінці листопада 2009р. ОСОБА_9 із мамою прийшли в «патріархію», де мали розмову з ОСОБА_5 в іншій кімнаті. Про що вони спілкувались, їй не відомо. ОСОБА_5 потім поїхав, а ОСОБА_9 з мамою залишились у нього в кабінеті. Вони забрали ключі, казали, що вони залишаться і звідси нікуди не підуть. ОСОБА_9 з мамою зачинились в кабінеті ОСОБА_5, а вона забрала речі і пішла. На початку грудня 2009р. до них в «патріархію» прийшли працівники міліції, які висунули обвинувачення, що ОСОБА_5 разом з нею заволоділи грошима ОСОБА_9 з продажу квартири, що вона категорично заперечує. Коли вона задавала питання ОСОБА_5, що у нього сталось з ОСОБА_9, він відповідав, що сам розбереться.

Потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що з ОСОБА_5 вона познайомилась на дні народженні її матері ІНФОРМАЦІЯ_5, якого ОСОБА_21 представив як радника митрополита Київського патріархату УАПЦ ОСОБА_22 та як радника Аргентинського митрополита. ОСОБА_5 також надав візитну картку радника ОСОБА_22. Час від часу, коли вона була в Києві, ОСОБА_5 дзвонив та поздоровляв з релігійними святами, запрошував відвідати церковні служби. В травні 2008 року ОСОБА_5 запросив її в офіс патріархії УАПЦ на Трьохсвятительській 8а, біля Михайлівського собору. Під час зустрічі останній повідомив, що організовує Міжнародний благодійний фонд слов'янських просвітителів рівноапостольних Кирила та Мефодія, який буде допомагати хворим дітям та займатись благодійницькою діяльністю. Оскільки вона тривалий час проживала Канаді, де існує велика українська діаспора, ОСОБА_5 запропонував їй представляти інтереси його фонду у Канаді. З цією метою 15.09.08р. він оформив на неї довіреність на представництво інтересів його фонду у Канаді. В лютому 2009 року від неї та матері ОСОБА_5 дізнався, що в її власності є однокімнатна квартира по АДРЕСА_6, яку вона успадкувала за договором дарування від своєї тітки, зробила ремонт та має намір її продати. Він зразу ж відгукнувся допомогти з продажем квартири, запропонувавши знайомого брокера та сказавши, що самі гроші від продажу можна надійно покласти в сейф в патріархії на Трьохсвятительській 8а. 20.05.09 р. в офісі агентства нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_8» по Липській 19/7 між нею та покупцем квартири ОСОБА_17 була підписана попередня угода та оговорені інші умови головної угоди. 06.07.09 р. їй зателефонувала брокер ОСОБА_18 та повідомила, що покупець готовий укладати основний договір в другій половині дня. Через деякий час зателефонував ОСОБА_5, якому вона повідомила, що вагається щодо пропозиції свого брокера, але він вмовив її, запропонувавши відразу ж свої послуги щодо забезпечення її безпеки та безпеки грошових розрахунків за квартиру, а також перерахунку грошей від продажу їй на банківський рахунок. ОСОБА_5 також повідомив, що для більшої надійності під час грошових розрахунків, він приїде разом з ОСОБА_6, яка є фінансовим директором його фонду. З останньою вона вперше познайомилась влітку 2008р. в офісі ОСОБА_5. Вважаючи останнього віруючою і порядною людиною, вона погодилась і призначила брокеру час укладання угоди. Приблизно о 15.00 год. вона, зустрівшись з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поблизу агентства нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_8» по Липській 19/7, увійшли в офіс. Справа від входу в кімнату за довгим столом у самому кінці стола, протилежному входу, сидів покупець ОСОБА_17, поряд з яким сів ОСОБА_5 та ОСОБА_6. В кімнаті ще знаходились директор агентства ОСОБА_25, брокер ОСОБА_18 Навпроти ОСОБА_6 на столі стояв прилад для перевірки грошових купюр на фальшивість. Їй, в свою чергу, було запропоновано сісти на вільний стілець за приставним невеличким столиком зліва від входу. Через деякий час приїхав нотаріус, який роздав надруковану копію договору купівлі-продажі для попереднього ознайомлення. Поки нотаріус готувала всі необхідні документи та друкувала зі свого комп'ютера договори купівлі-продажі на бланках, відбувся грошовий розрахунок. Покупець ОСОБА_17 поклав гроші на стіл перед собою, гроші взяв ОСОБА_5 та передав їх ОСОБА_6. Остання їх перерахувала, просвітила кожну купюру на приладі, перевірила за курсом НБУ чи вся сума в еквіваленті 57 000 доларів США є в наявності в доларах США та евро, та підтвердила це присутнім. Після цього ОСОБА_6 записала на папері формату A4 скільки грошових купюр передано в евро та в доларах США, загорнула гроші в цей папір і поклала їх в портфель ОСОБА_5, з яким він прийшов до офісу та постійно тримав біля свого стільця. Вона цьому не заперечувала, оскільки довіряла ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Після цього вона підписала договір купівлі-продажу та розрахувалася за нотаріальні послуги. Потім вона разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли на вулицю та поїхали до «Укрсоцбанку» до їхнього знайомого банкіра ОСОБА_13. Останній надав їй свою візитку, але повідомив, що вже пізно (було близько 18.00 год.), і для перерахунку грошей їй в Канаду на банківські рахунки йому потрібен час та її банківські реквізити. Почувши це, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відразу запропонували покласти гроші в сейф до патріархії УАПЦ на Трьохсвятительській 8а та повернутись до банку в інший день за необхідною інформацією, на що вона, не маючи ніяких підозр, погодилася. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підвезли її до метро, а самі поїхали. 02.09.09р. вона відлітала в Канаду і того ж дня ОСОБА_5 з ОСОБА_6 відкрили їй банківську картку Альфа-банк VISA EURO, яка є додатковою до основного банківського рахунку за №НОМЕР_9 та картки ОСОБА_5 в цьому ж банку. Вони запевнили її, що поклали частину грошових коштів в євро за продану квартиру, та відразу після прильоту до Канади вона буде мати повний доступ до своїх грошей і зможе їх зняти. Однак, коли вона прилетіла до Канади, на цій картці Альфа-банк VISA EURO було «0» коштів. Про це вона відразу повідомила ОСОБА_6 у телефонній розмові. 05 та 06.09.09р. ОСОБА_6 написала їй електронні листи, де вказувала, що її грошові кошти були помилково зараховані на особисту картку ОСОБА_5, а не на їх спільний рахунок, додаткову картку до якого вона мала. ОСОБА_6 запевнила, що гроші їй надійдуть найближчим часом, але вони так і не надійшли. Протягом наступних двох місяців вона кожен день телефонувала ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на їхні телефони, але або не могла з ними зв'язатись, або чула різного виду відмовки. Тоді в неї закрадались підозри, і вона подзвонила ОСОБА_13, який повідомив, що після їх зустрічі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 взагалі з ним не спілкувались, і він вважав, що вона вже давно отримала свої гроші. Вона виїхала до України. 17.11.09р. вона зустрілась з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в офісі патріархії, де повідомила, що хоче забрати свої грошові кошти за продану квартиру з сейфу. ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_6 вперше зазначив, що її грошей нема в сейфі, а він вклав їх у якийсь свій ювелірний бізнес в Харкові, і що він поїде наступного дня і привезе їх. ОСОБА_5 також повідомив, що вони щойно відкрили з ОСОБА_6 на неї додаткову картку в «Альфа-Банку» VISA USA № НОМЕР_1, щоб перерахувати її грошові кошти за квартиру в доларах США. Маючи надію повернути свої гроші, вона пішла з ОСОБА_5 до «Альфа-Банку», де заповнила заяву щодо оформлення цієї додаткової картки. При цьому, вони домовились з ОСОБА_5 зустрітися в банку 20.11.09 р., куди він мав принести всі її гроші за квартиру. 18.11.09р. вона зустрічалась з ОСОБА_6 в «Альфа-Банку», де остання за вказівкою ОСОБА_5, як від власника основного рахунку, сплатила 14 доларів США за виготовлення її додаткової картки, поставивши свій підпис на квитанції про оплату. 20.11.09 р. ОСОБА_5 в банку не було. Цього ж дня ОСОБА_5 під`їхав до її будинку, де вона проживала, і почав виправдовуватись. Вона відповіла, що хоче отримати свої кошти, та вони домовилися про зустріч в понеділок 23.11.09 в його офісі в 12 годин дня, де ОСОБА_5 повинен був віддати їй всі належні кошти в еквівалентному розмірі 57 000 доларів США. В призначений день та час вона та її мати прибули до офісу патріархії. ОСОБА_5 запросив їх в свій кабінет. Він сказав, що грошей знову нема, але вони обов'язково будуть найближчим часом. Ніякої довіри до останнього в них вже не було, і вони почали наполягати на укладені договору з метою повернення забраних ним коштів в нотаріальній конторі. Почувши це, ОСОБА_5 зразу ж сказав: «а для чого нам цей нотаріально посвідчений договір, у мене є ось цей договір на 2 арк.». ОСОБА_5 витягнув зі шкафчика свого столу договір і поклав на стіл перед ними. Оскільки в неї на той момент паспорту не було, її мати від її імені уклала цей договір, оскільки мала від неї довіреність на право підпису в усіх інстанціях та питаннях, щодо квартири АДРЕСА_6. ОСОБА_5 кажучи, що «він вище грошей», зобовязувався повернути не тільки суму в 57 000 доларів США, але і проценти за те, що він без її відома та згоди майже 5 місяців користувався її коштами, тобто повернути загальну суму 88 000 доларів США. Цю суму назвав сам ОСОБА_5. Її мати власноручно заповнила всі свої паспортні дані та іншу необхідну за договором інформацію, ОСОБА_5 поставив свій підпис та зробив копію договору на своєму копіювальному пристрої. Оригінал договору залишився в них. При цьому ОСОБА_5 казав, що гроші привезе з Харкова до 25.11.09р., на що мати повідомила, що вона нікуди не піде з патріархії та буде чекати його повернення з Харкова з грошима в цьому ж кабінеті. ОСОБА_5 покинув офіс, в якому залишились вони і ОСОБА_6, з часом остання пішла, залишивши їх. ОСОБА_5 ще повертався увечері, поспішно зібрав якісь папки та папери, і пішов. Біля першої години ночі за ними приїхав колега її матері, який відвіз їх додому та порадив написати заяву в правоохоронні органи, оскільки було зрозуміло, що гроші їм ніхто не поверне. 24.11.09р. вони звернулись із заявою про злочин до ОВС. Потім вона ще двічі бачила ОСОБА_5 в готелі «Національ», який зустрічей уникав. Стверджувала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6, заволодівши її грошима, з самого початку не збиралися їх повертати і не повернули до цього часу. Послалась на наявність попередньої змови підсудних на вчинення злочину, оскільки ОСОБА_6 весь час знаходилась при всіх подіях, допомагала ОСОБА_5 її обманювати та зловживати її довірою, виконувала у злочині активну функцію.

Потерпілий ОСОБА_8 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що у нього є знайомий ОСОБА_13, який разом із ним працював в «Укрсоцбанку», який розташований за адресою: АДРЕСА_7. На даний час ОСОБА_13 знаходиться в США. У нього є декілька ділянок землі, які знаходяться в Бородянському районі, Київської області, які оформлені під ОЗГ. Рішеннями суду було винесено Мирову угоду, згідно якої він мав право переоформити вказані ділянки землі на своє ім`я. Вказана процедура тривала на протязі тривалого часу. При одній із розмов із ОСОБА_13, останній йому повідомив, що у нього є знайомий ОСОБА_5, який йому може допомогти у цих питаннях. При знайомстві із останнім, в жовтні 2009р., ОСОБА_5 відрекомендувався радником Митрополита Української автокефальної православної церкви Київської патріархії. Крім того, ОСОБА_13 казав йому, що ОСОБА_5 є дуже порядною і «впливовою» людиною, який є знайомим його батька генерала СБУ. Це справило на нього велике враження довіри цій людині. При розмові із ОСОБА_5 він розповів йому, що саме йому потрібно. Останній, вислухавши його, сказав, що це взагалі «не питання» для нього та він легко його може вирішити. При цьому ОСОБА_5 попросив позичити йому гроші в сумі 20 тис. доларів США, на що він погодився. При цьому, щоб якось убезпечити себе, він запропонував ОСОБА_5 укласти якийсь договір, на що той погодився і привіз свій бланк договору, який був у нього в автомобілі. Ознайомившись із ОСОБА_13 зі змістом цього договору, який був не позики, а беззворотньої допомоги, він відмовився по ньому працювати та запропонував укласти договір на своєму бланку, на що ОСОБА_5 не заперечував. 02.11.2009 р. в приміщенні «Укрсоцбанку», який розташований за адресою: м. Київ, вул.Ковпака, 29, о 14.47 год. він зняв зі свого рахунку грошові кошти у розмірі 20000 доларів США. Того ж дня приблизно о 16.00 год. до банку приїхав ОСОБА_5, з яким вони уклали договір позики, згідно якого він передав ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 20 тис. доларів США. Стверджував, що вказана сума не була винагородою за вирішення ОСОБА_5 його питання, а була виключно позикою останньому. Після отримання грошей, останній повідомив йому, що до Нового року все оформить, або через 2 місяці, тобто 02.01.10р., поверне гроші. В призначений період ОСОБА_5 грошей не повернув, зобов`язань не виконав. При одній із зустрічей, яка відбулась 11.03.2010 року в приміщенні готелю «Україна», який розташований по вул. Інституцькій в м. Києві, він попросив ОСОБА_5, щоб він підписав додаткову угоду до вищевказаного договору, про те, що той йому зобовязаний повернути кошти до 30.03.2010 року, на що той погодився. При зустрічі, яка відбулась з ОСОБА_5 18.03.2010 року, останній підписав додаткову угоду до договору позики, згідно якого, у разі не повернення йому позичених коштів, той оплатить штраф у розмірі 50% від суми позики. Після 30.03.10р. він постійно телефонував ОСОБА_5, але той уникав відповідей щодо повернення грошей. В результаті, він звернувся з заявою до міліції. На даний час ОСОБА_5 грошей йому не повернув, у його питаннях не допоміг.

З письмових показань потерпілої ОСОБА_7, які надійшли кур`єрською поштою з Франції (Париж), причина неявки якої була визнана судом поважною, вбачається, що на початку 2007 року через спільних знайомих вона познайомилася з ОСОБА_5 та його компаньйоном ОСОБА_11, яких їй представили, як досвідчених юристів або адвокатів, з рекомендаціями, які характеризували їх як порядних та чесних людей. Під час декількох зустрічей ОСОБА_5 та ОСОБА_11 розповідали, що вони ведуть справи в Європейському суді, а тому дуже часто там бувають. Оскільки у неї на той момент було декілька судових справ, вона звернулася до ОСОБА_5 та ОСОБА_11 за порадою щодо можливих шляхів вирішення її справ у суді. Нею були передані ОСОБА_5 та ОСОБА_11 деякі копії документів для вивчення і надання пропозицій щодо можливих шляхів розв'язання її проблем у суді. Жодних порад або пропозицій від них не надійшло, вони мотивували це відсутністю вільного часу та значною зайнятістю. У процесі особистого спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_11 справляли враження порядних та забезпечених людей. Під час однієї зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_5 повідомили, що вони збираються зробити покупку приблизною вартістю 1 млн.доларів США. Однак, для здійснення покупки їм не вистачає 250 тис. доларів США. Зі слів ОСОБА_5 та ОСОБА_11, оформлення кредиту є достатньо довгою та економічно не прийнятною для них процедурою. У зв'язку з цим, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 запитали, чи не може вона надати їм в борг зазначену суму строком один місяць. Через місяць з ОСОБА_5 та ОСОБА_11, з їх слів, повинні були розрахуватися їх боржники, і цих грошей вистачило б, щоб віддати їй борг. Вона погодилася дати їм в борг суму в 250 000 доларів 23.03.07р. в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_11. За декілька днів до зазначеної дати ОСОБА_11 під час телефонної розмови повідомив, що за грошима приїде ОСОБА_5 та напише розписку про отримання грошей. Для того, щоб вона могла заздалегідь підготувати розписку, ОСОБА_11 повідомив їй адресу ОСОБА_5: АДРЕСА_8, та свою адресу: АДРЕСА_9. Оскільки в цей день вона не могла бути присутня в м. Києві, тому попросила свою довірену особу, секретаря-референта, ОСОБА_10, передати грошову суму ОСОБА_5 та взяти від нього розписку, яка б засвідчувала факт передачі грошових коштів. Напередодні, вона уклала з ОСОБА_10 договір доручення №01/07 та передала їй свої особисті гроші в сумі 250 тис.доларів США. Зазначеним договором вона уповноважила ОСОБА_10 передати ОСОБА_5 зазначені грошові кошти. Пізніше, зі слів ОСОБА_10, їй стало відомо, що 23.03.07р. вона передала ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 250000 доларів США, купюрами номіналом «100 доларів США». В заздалегідь підготовленій на своєму особистому комп'ютері розписці, ОСОБА_10 вказала, що гроші отримані ОСОБА_5 від магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», а не від ОСОБА_7 особисто, а також вписала до розписки прізвище, ім'я, по-батькові ОСОБА_5, як одержувача грошей, та дописала рукописним текстом «Деньги передала ОСОБА_10 23\03\2007». Після чого ОСОБА_5 розписався на даному документі особисто. 10.04.07р. вона відправила ОСОБА_5 листа з вимогою повернути отримані ним в борг кошти якомога швидше, не пізніше 23.04.07р., оскільки такий строк повернення боргу був оговорений лише усно. В розписці ОСОБА_10 забула зазначити термін повернення грошових коштів. Таким чином, вона за Цивільним кодексом України надіслала вимогу повернути гроші заздалегідь. Після цього вона стала очікувати на телефонний дзвінок ОСОБА_5, однак останній не зателефонував. На її дзвінки ОСОБА_5 також не відповідав. Вона почала шукати ОСОБА_5 через своїх знайомих, але це не дало жодного результату: зустрічі ОСОБА_5 уникав, на телефонні дзвінки не відповідав. Крім того, їй стало відомо, що ОСОБА_5 схожим способом взяв гроші в борг у багатьох людей та не повернув їх. На сьогоднішній день ОСОБА_5 борг в сумі 250 тис. доларів США не повернув та, виходячи з його поведінки, наміру повертати їх у нього не було ніколи. Вважала наявними в його діях ознаки шахрайства. (т.8 а.с. 35-38).

Свідок ОСОБА_13 показав, що з ОСОБА_5 він познайомився навесні 2009 р. на діловій зустрічі, в ході якої останнього представили як радника митрополита ОСОБА_22. З часом він познайомився з ОСОБА_6, яку ОСОБА_5 йому представив, як свою доньку. Вони разом проживали на АДРЕСА_10. ОСОБА_5 часто звертався до нього за консультаціями, як до фахівця у банківській сфері, та був знайомий з його батьками. Потім він познайомив з ОСОБА_5 свого товариша ОСОБА_8, який мав проблемні питання по оформленню землі, та з якими ОСОБА_5 обіцяв йому допомогти. При цьому останній гроші за таке не брав, сказавши ОСОБА_8, що той зможе його віддячити, коли вирішиться питання. При цьому ОСОБА_5, в свою чергу, позичив у ОСОБА_8 гроші в сумі 20 тис. доларів США, які не повернув. Договір між ними підписувався у жовтні 2009р. та повинен був бути виконаний через 2 місяці, проте за спливом строку ОСОБА_5 своїх зобов`язань не виконав. Вони періодично зустрічались втрьох із ОСОБА_8 і ОСОБА_5, і останній обіцяв, що все владнає, або перепише договір. ОСОБА_5 неодноразово підписував продовження договору займу із ОСОБА_8, з метою відтягнути час. В лютому 2010р. він поїхав на стажування до Америки і протягом 7 місяців з періодичністю у 5-7 днів постійно телефонував ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з проханням врегулювати питання з ОСОБА_8 та повернути йому гроші, проте у відповідь чув лише обіцянки. При цьому, коли ОСОБА_5 не брав слухавку, він телефонував ОСОБА_6 і вона протягом 15 хв. знаходила останнього, після чого повідомляла, що треба ще трішки почекати. Потім ОСОБА_5 взагалі перестав виходити з ним на зв`язок. Пояснив, що коли він перебував в Америці, через його рідних, знайомих та друзів його розшукували працівники міліції по заяві ОСОБА_9 По цьому випадку пояснив, що приблизно влітку 2009р. йому зателефонував ОСОБА_5 з проханням, чи може він проконсультувати жінку громадянку Канади, розумово відсталу доньку його доброї знайомої, яка померла, з приводу грошового переказу закордон. ОСОБА_5 сказав, що ця жінка продала квартиру і хоче перевести гроші в сумі приблизно 50 тис. євро закордон. Він погодився, і вони домовились про зустріч того ж дня о 17.00 год. Потім був ще дзвінок ОСОБА_5, який питав, чи можна залишити ці гроші в банку, а він їх наступного дня забере, на що він відповів відмовою. У призначений час, до нього за місцем роботи до «Укрсоцбанку» по вул.Ковпака, 29 у м.Києві приїхав ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9. При цьому у ОСОБА_5 був із собою портфель, а у ОСОБА_9 папка. Він завів їх в свій кабінет на третьому поверсі, і коли почав спілкуватись з ОСОБА_9 побачив, що вона повністю адекватна людина. Він спитав у ОСОБА_9 чи є вона громадянкою Канади, чи має рахунок у британському банку, чи буде декларувати ці гроші, в якій валюті буде відкривати рахунок у банку, тощо. ОСОБА_9 також задала йому ряд питань. Він надав їй свою візитівку, написав мобільний телефон, ОСОБА_9 повідомила, що подумає та передзвонить. При цьому він звернув увагу на поведінку ОСОБА_6, яка була збуджена, розлючена, в процесі його розмови з ОСОБА_9 постійно схилялась до ОСОБА_9, шепталась, казала їй що і як треба зробити. Це йому не сподобалось, оскільки така поведінка була для ОСОБА_6 не характерною. Після чого ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пішли. Коли він прощався з ОСОБА_9 та пожав їй руку, він порадив їй не довіряти людям, лише своєму банкіру та адвокату. Приблизно в січні 2010р. йому зателефонувала ОСОБА_9 та спитала, чи перевів їй гроші ОСОБА_5. На його здивування, чому вона з цим питанням телефонує йому, ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_5 мав перевести їй гроші через їх суміний рахунок, відкритий в Україні, проте цього не зробив. Він пояснив ОСОБА_9, що нічого про це не знає, як і про їх сумісні картки в банку. Через 5 хв. він зателефонував ОСОБА_5, який пояснив, що там все нормально, щоб він не переживав. Стверджував, що в їх телефонних розмовах з ОСОБА_6, остання була обізнана як про факт заборгованості ОСОБА_5 перед ОСОБА_8, так і про те, що гроші ОСОБА_9 знаходяться у ОСОБА_5. Вона казала, що вони вирішують питання з приводу переводу ОСОБА_9 грошей.

Крім того, винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів по епізодам відносно потерпілої ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також разом із ОСОБА_6 по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_9 повністю підтверджується наступними доказами у справі, дослідженими у в судовому засіданні:

1. По епізоду шахрайського заволодіння майном потерпілої ОСОБА_7 23.03.07р.:

- З оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_10 на досудовому слідстві, які остання підтримала в своїй власноручній заяві до суду, вбачається, що в 2002 р. вона влаштувалась на роботу до ТОВ „Лак” в якості секретаря-референта. Комерційним директором даного товариства була ОСОБА_7 За час своєї роботи вона зарекомендувала себе з позитивної сторони, тому ОСОБА_7 почала довіряти їй. Вона виконувала різного роду роботу. В березні 2007 р. під час відвідування за місцем мешкання ОСОБА_7, так як їй потрібно було в неї підписати деякі документи, між ними відбувалася розмова, в ході якої ОСОБА_7 надала їй бланк договору, прочитавши який їй стало відомо, що ОСОБА_7 надає в борг гроші ОСОБА_5 на загальну суму 250000 доларів США. Хто такий ОСОБА_5, вона раніше не знала, так як з ним ніколи не зустрічалася і в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_4” ніколи його не помічала. Після прочитання договору доручення №01/07 вона попросила ОСОБА_7 більш детально її поставити до відома з цього приводу. ОСОБА_7 повідомила, що надасть їй гроші на загальну суму 250тис.доларів США, які вона повинна в подальшому передати ОСОБА_5 в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_4”, що розміщений за адресою АДРЕСА_11. Після цих слів їй ОСОБА_7 надала пакет в середині якого знаходились гроші в сумі 250 тис.доларів США (25 пачок по 10000 доларів у кожній). Перед тим, як отримати гроші між нею та ОСОБА_7 був підписаний договір доручення, згідно якого остання доручала їй передати вказані гроші ОСОБА_5 Отримавши гроші від ОСОБА_7 та копію договору і номер мобільного телефону ОСОБА_5, вона разом із водієм, який на той момент перебував поруч із будинком АДРЕСА_13, поїхала до магазину „ІНФОРМАЦІЯ_4”. Водій, який її відвозив до магазину нічого з даного приводу не знав, так як вона його не ставила до відома. Прибувши до магазину вона піднялася до свого службового кабінету, де в сейф і положила гроші, які надала їй ОСОБА_7 Зателефонувавши на номер мобільного телефону, який їй надала ОСОБА_7, вона так і не змогла звязатися з ОСОБА_5, так як телефон перебував постійно відключений. Після цього, вона передзвонила ОСОБА_7 і поставила її до відома з даного приводу, на що та надала їй інший номер, якого вона вже не памятає. При цьому та повідомила, що відповість на її телефонний дзвінок ОСОБА_11, який зі слів ОСОБА_7 володіє даною ситуацією і допоможе їй знайти ОСОБА_5 22.03.2007р. вона зателефонувала ОСОБА_11, в результаті чого дізналася від останнього про те, що ОСОБА_5 наступного дня прийде до неї в магазин та забере гроші, які надала їй ОСОБА_7 Наступного дня, 23.03.2007 р., приблизно о 13 год., коли вона перебувала в своєму службовому кабінеті, що розташований на 5 поверсі магазину „ІНФОРМАЦІЯ_4”, їй по внутрішньому телефону подзвонив начальник охорони магазину ОСОБА_16. Під час розмови із останнім їй стало відомо про те, що до неї прийшов чоловік. Так як до неї повинен був прийти лише ОСОБА_5, вона, взявши розписку, яку напередодні набрала на своєму компютері, спустилася на перший поверх магазину. Але перед цим вона попросила піднятися до неї на поверх начальника охорони ОСОБА_16 для того, щоб гроші знести вниз у його присутності. В холі першого поверху магазину вона помітила чоловіка віком приблизно 50 років, середньої тіло будови, волосся коротке із сивиною, обличче овальної форми, був одягнутий в брюки темного кольору та сорочку світлого кольору. Помітивши даного чоловіка, вона переконалася, що його ніколи раніше не бачила. Підійшовши до нього вона відрекомендувалася йому як ОСОБА_7, на що той показав їй свій паспорт громадянина України. Переконавшись у тому, що даний громадянин дійсно є ОСОБА_5, вона попросила його пройти до малого залу, що знаходиться на першому поверсі магазину. Момент, коли даний чоловік показував їй паспорт, бачив також начальник охорони, а саме ОСОБА_16 Перебуваючи в залі ОСОБА_5 запитав, скільки грошей ОСОБА_7 надала їй для того, щоб вона передала йому. На його запитання вона повідомила, що в неї є 25 пачок стодоларовими банкнотами США, які згідно договору доручення їй надала ОСОБА_7 для того, щоб вона передала йому їх. Не показуючи розписки ОСОБА_5, яку надрукувала на своєму компютері, вона попросила останнього своєю рукою написати їй розписку, але ОСОБА_5 відмовився, посилаючись на те, що забув взяти із собою окуляри, тому погано бачить і не може її написати. Тоді ж вона надала останньому розписку, яку надрукувала сама. До того моменту, як вона надала ОСОБА_5 розписку, то там вже своєю рукою було вписано ручкою: „ОСОБА_5”. Після того, як вона надала йому розписку, ОСОБА_5 поставив там свій підпис, під яким вона дописала своєю рукою про те, що вона особисто передала гроші та поставила дату передачі грошей. Прізвище чоловіка, якому вона передала гроші, вона писала в більш спокійній ситуації, тобто у себе в кабінеті, тому написала одним почерком, а коли передавала, то спішила, тому нахил почерку трохи змінила, в результаті чого той відрізняється від попереднього. ОСОБА_5 після підписання розписки перерахував у її присутності та присутності начальника охорони магазину пачки із грошима. Отримавши гроші, ОСОБА_5 копію розписки у неї не просив. Попрощавшись із нею ОСОБА_5 вийшов із магазину та пішов у невідомому для неї напрямку. Згодом, їй стало відомо, що ОСОБА_5 шляхом обману заволодів грішми ОСОБА_7, так як той їх так і не повернув останній. (т.5 а.с.31-40)

- З оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_16 на досудовому слідстві, як останній підтримав у своїй заяві до суду, вбачається, що в березні 2007 р., ОСОБА_7 поїхала по своїх особистих справах за кордон, тому він та інші охоронці перебували більшість часу в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_4”, комерційним директором якого являється особа, яку вони охороняють. 23 березня 2007 р., коли він перебував в „ІНФОРМАЦІЯ_4”, секретар-референт, яка також працює в цьому ж магазині, ОСОБА_10 поставила його до відома про те, що до неї повинен прийти чоловік. Під час їх спільної розмови ОСОБА_10 прізвище або будь-які інші анкетні дані людини, яка повинна підійти до неї, не говорила. Того ж дня приблизно о 13 год., коли він виходив із службового кабінету, охоронець магазину поставив його до відома про те, що чоловік, який представився ОСОБА_5 та стояв біля входу в магазин, запитував у нього про ОСОБА_10 Дізнавшись про це, він попросив його поставити до відома з даного приводу секретаря референта. Після того, як ОСОБА_10 була повідомлена про відвідувача, вона під час телефонної розмови із ним попросила його зайти до її службового кабінету. Піднявшись на пятий поверх магазину, він зайшов до офісного приміщення, де його вже очікувала ОСОБА_10 Помітивши його, остання взяла зі столу паперовий пакет, і вони направились на перших поверх магазину. Коли він супроводжував ОСОБА_10, він зрозумів, що в неї в пакеті знаходяться гроші, помітивши їх там. Зійшовши на перший поверх він помітив чоловіка віком приблизно 45-50 років, середнього зросту, худорлявої тіло будови, волосся із сивиною, обличче овальної форми. Підійшовши разом із ОСОБА_10, остання привіталася з ним, і вони пройшли до малого залу магазину, який знаходиться з правої сторони від центрального входу. Даний чоловік представився ОСОБА_10, як ОСОБА_5. В той момент він зрозумів, що ОСОБА_10 повинна даному чоловіку передати гроші, тому він попросив одного із охоронців магазину, а саме ОСОБА_19, постояти при вході до малого залу для того, щоб не пропускати туди сторонніх особі. В той момент, коли ОСОБА_10 розмовляла із цим чоловіком, він стояв поруч. В ході розмови даний чоловік запитав у ОСОБА_10, яка сума знаходиться в пакеті, який вона принесла. На дане запитання остання повідомила, що в сумці знаходиться двадцять пять пачок, в кожній з яких перебуває по сто стодоларових банкнот. З цих слів йому стало відомо, що там перебуває 250000 доларів США. Після цього, чоловік, якому ОСОБА_10 показала паперовий пакунок, відкрив його та перерахував пачки з грошима, також той вибірково візуально передивився та переконався в тому, що в кожній пачці стодоларові банкноти. На прохання ОСОБА_10 до даного чоловіка написати розписку про те, що той дійсно отримав дану суму грошей, останній відмовився це робити, мотивуючи свою відмову тим, що в нього поганий зір, тому він не бачить. Після цих слів ОСОБА_10 надала йому розписку, яку принесла із собою. Чоловік дав згоду поставити свій підпис на даній розписці. Так, як не було що підложити під аркуш паперу, на якому вже був надрукований текст розписки, він підійшов до каси магазину, де взяв журнал. Принісши журнал, він надав ОСОБА_10, яка підставила його під низ розписки для того, щоб було зручно писати, і попросила чоловіка, якому передала гроші, поставити свій підпис. Даний чоловік, взявши в руки журнал, на якому лежала розписка поставив на ньому свій підпис. В той момент, коли той розписувався, на нього будь-якого фізичного чи психічного тиску ніхто не чинив. Який зміст був даної розписки, він повідомити не міг, тому що не дивився в текст. З якою метою ОСОБА_10 передавала гроші, він повідомити також не міг, тому що його з даного приводу до відома ніхто не ставив. ОСОБА_5, прізвище якого йому стало відомо пізніше, отримавши від ОСОБА_10 гроші, попрощався з ними і направився на вихід з магазину „ІНФОРМАЦІЯ_4” та пішов по тротуарі вниз по вулиці в сторону Європейської площі.(т.5 а.с.72-75);

- Аналогічні за змістом показання надав свідок ОСОБА_19 на досудовому слідстві, які на підставі ст. 306 КПК України були оголошені в судовому засіданні, приймаючи до уваги заяву свідка до суду. (т.5 а.с.76-78);

- З оголошених на підставі ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_20 на досудовому слідстві вбачається, що він працює на посаді директора Інституту законодавства Верховної Ради України. Приблизно у 2007 році хтось із працівників Кабінету Міністрів України, хто саме він вже не памятає, його познайомив з гр. ОСОБА_5 і представили як радника Київського Митрополита (Київського патріарху). ОСОБА_5 запропонував від імені Митрополита ідею створення центру церковного права в Україні, для удосконалення правових засад для урегулювання міжконфесійних відносин. Для того, щоб ОСОБА_5 міг безперешкодно попадати до приміщення Інституту законодавства ВРУ та працювати у відповідному напрямі, користуватися відповідною літературою інституту, останньому було видано посвідчення радника директора на громадських засадах (на безоплатній основі). Однак, після того ОСОБА_5 досить рідко з`являвся у приміщенні їхнього інституту. Після того, як він виявив, що вказаний проект не розвивається, ним було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_5 та 01.06.2009 року було видано відповідний наказ. Після цього, він ОСОБА_5 не бачив, і у працівників інституту не вдалось вилучити раніше видане тому посвідчення. Щодо спілкування з ОСОБА_5 може сказати, що він багато обіцяв працювати, але постійно його обманював та роботу не виконував. Щодо проведення експертиз, може сказати, що будь-які експертизи їхнім інститутом проводяться лише за запитами народних депутатів України, органів виконавчої влади, у виключних випадках. Крім того, їх відповіді не мають обовязкової юридичної сили для судів та інших органів влади. Щодо проведення експертиз щодо розлучення гр. ОСОБА_7 зі своїм чоловіком (громадянином США), то ніякі запити від народних депутатів України, інших органів влади та окремих громадян до інституту не надходили, тому експертиза не проводилась. Як у подальшому відбувались події з цього приводу йому не відомо. Він допускає, що ОСОБА_5 міг використовувати видане йому посвідчення в своїх цілях, як і використовувати його ім`я та ім`я Інституту у своїх цілях (т.4 а.с.10-15).

- листом зав.відділу Інституту законодавства України Верховної Ради України ОСОБА_26 №22/202-1-25 від 29.04.10р., в якому знайшла підтвердження інформація, наведена свідком ОСОБА_20 (т.3 а.с. 126);

- даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_10 і ОСОБА_5, під час якої ОСОБА_10 повністю підтримала свої показання (т.6 а.с.2-5);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_16, під час якої останній повністю підтримав свої показання. (т.6 а.с.24-28);

- даними протоколу огляду предметів (розписки) від 26.04.2010 року (т.6 а.с.40)

- висновком почеркознавчої експертизи №233 від 17.05.2010 року, згідно якої досліджуваний підпис виконаний від імені гр. ОСОБА_5 у розписці від 23.03.2007 року, ймовірно виконаний ОСОБА_5 (т.6 а.с.46-52);

- речовим доказом по справі: розпискою від 23.03.2007 р. (т.6 а.с.56);

2.По епізоду шахрайського заволодіння майном потерпілої ОСОБА_9 06.07.09р.:

- Свідок ОСОБА_9 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що через свого знайомого ОСОБА_21 у своєму службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_5 вона познайомилась з ОСОБА_5, який надав їй візитку радника митрополита Київського патріархату УПЦ ОСОБА_22, сказав, що займається церковними справами, деякий час проживав в Аргентині. Потім вони почали підтримувати з ОСОБА_5 приятельські стосунки. Останній казав, що займається створенням Міжнародного благодійного фонду слов`янський просвітителів рівноапостольних Кирила та Мефодія, та буде займатись благодійною діяльністю. Одного разу ОСОБА_5 запросив її на зустріч з канадійцями до готелю «Прем`єр Палац», де познайомив з ОСОБА_6, яку представив як дочку своїх знайомих, які загинули в автокатастрофі. Під час їх спілкування в готелі ОСОБА_6 повідомила, що раніше працювала у посольстві України в Кореї, а хоче працевлаштуватись у посольство України в Канаді, але для цього потрібно 50 тис. доларів США. Вона здивувалась цим, сказавши, що це дуже значна сума і працевлаштуватись можна і в Україні. Ніхто з канадської делегації тоді не підійшов, тому свідок вважала, що це була спланована вигадка ОСОБА_5 в ланцюгу його злочинного плану. В лютому 2009р. ОСОБА_5 дізнався від неї про те, що у власності її доньки є однокімнатна квартира по АДРЕСА_6, яку вони збирались продати. Щодо обставин пропозицій допомоги ОСОБА_5 у продажі цієї квартири, а також щодо укладання 06.07.09р. договору купівлі-продажу цієї квартири, передачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грошей в сумі 57 тис. доларів США її донькою, тощо надала показання, аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_9 Доповнила, що коли ОСОБА_9 відлетіла до Канади, то звідти електронним листом для ОСОБА_6 вона вислала необхідні реквізити, куди необхідно було перерахувати її гроші, отримані від продажу квартири. Час йшов, а перерахунку не було. Тоді вони з ОСОБА_9 вирішили, що їй необхідно повернутись на Україну та самій зайнятись перерахуванням своїх грошей. Коли ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_9 повернулась, він зателефонував їй, був здратований, кажучи, що ОСОБА_9 вимагає повернення грошей, а не переказу. Вона йому відповіла, що гроші мають бути повернуті дочці до останнього центу, на що ОСОБА_5 сказав, що поверне, навіть, з відсотками, коли повернеться з Харкова 23.11.09р. В цей день вони з донькою о 12.00 год. прийшли до патріархії на вул. Трьохсвятительську, 8-а у м.Києві. ОСОБА_5 їх зустрів, завів до свого кабінету, повідомивши, що гроші він не привіз. Вона повідомила на це, що їй відомо від ОСОБА_6, що цього літа вона відпочивала на Мальті, ОСОБА_5 з ОСОБА_6 знімають дві квартири у центрі м.Києва, ніде фактично не працюючи, тому у неї є всі підстави вважати, що вони обікрали її доньку. При цьому, ОСОБА_6 сиділа у сусідній кімнаті, куди двері були відчинені, і все чула. ОСОБА_5 обіцяв поїхати знов до Харкова і привезти гроші 25.11.09р. Вона повідомила, що хотіла б йому вірити, адже вони знаходяться у «святих стінах», але запропонувала укласти про це договір у нотаріуса. У відповідь на це ОСОБА_5 запропонував укласти свій варіант договору на двох аркушах, який дістав із шухляди свого столу. Враховуючи те, що вона мала з собою паспорт, а також довіреність на дії від імені доньки, вона власноручно заповнила текст договору. Інформація відносно ОСОБА_5 була вже надрукована в його тексті. Останній також запропонував зазначити суму 88 тис. доларів США, до якої входили і відсотки за користуванням ОСОБА_9 грошима в сумі 57 тис. доларів США. Потім ОСОБА_5 підписав це договорів, зробив з нього копію на ксероксі, не запропонувавши зробити другий примірник екземпляру. Потім вказаний оригінал договору в неї був вилучений працівниками міліції. Вони повідомили, що залишаться в його офісі, доки він не привезе грошей. По обставинах перебування їх в цьому офісі, залишення його та подальші дії потерпілої, свідок надала показання аналогічні потерпілій ОСОБА_9 Стверджувала, що зі слів хазяйки квартири по вул. Круглоуніверситетській у м.Києві, в якої ОСОБА_5 орендував житло, їй відомо, що ОСОБА_5 з ОСОБА_6 жили подружжям. В кінці грудня 2009 р. вона попросила ОСОБА_21 переговорити з ОСОБА_5, щоб він повернув гроші. Їй відомо, що останній зустрічався з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, який обіцяв, що все поверне з дня на день. На її погляд ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сплановано, планомірно вводили її та доньку в довіру, щоб шахрайським шляхом заволодіти грошима останньої, не маючи на меті з самого початку їх повертати. Свідок зазначила, що останні протягом декількох років займаються спільною злочинною діяльністю, пов`язаною з заволодінням шахрайським шляхом коштами фізичних та юридичних осіб без виконання будь-яких зобов`язань, навівши обставини на підтвердження своєї позиції.

- Свідок ОСОБА_21 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що з ОСОБА_5 він познайомився приблизно в 1999-2000 р.р., коли ще працював у Військовому апеляційному суді Центрального регіону України. Приблизно у 2003-2004 р.р., коли він працював у Верховному Суді України на посаді помічника судді, він познайомився із гр. ОСОБА_9, яку знав як порядну та віруючу людину. ОСОБА_5 часто відвідував ВСУ та спілкувався із суддями як релігійний діяч. ОСОБА_5 представлявся радником Української Православної церкви та роздавав відповідні візитні картки, чим викликав довіру до себе. Він познайомив ОСОБА_5 з ОСОБА_9, які між собою дуже часто спілкувались. Приблизно влітку 2009 року, при спілкуванні із ОСОБА_9, остання повідомила йому, що ОСОБА_5 декілька тижнів тому допомагав її дочці ОСОБА_9 продавати квартиру. При цьому, вона повідомила, що ОСОБА_5 отримав кошти за квартиру та пообіцяв ОСОБА_9 переслати кошти у Канаду за допомогою своїх зв`язків, оскільки перевозити грошові кошти готівкою молодій дівчині було небезпечно. Вона також зазначила, що кошти за квартиру знаходяться у ОСОБА_5, який з незрозумілих причин їх не повертає. Оскільки він їх познайомив, ОСОБА_9 попросила його поспілкуватись із ОСОБА_5, щоб той швидше переправив кошти у Канаду до її дочки. Через деякий час, він зустрівся із ОСОБА_5 та запитав його про кошти ОСОБА_9, на що той повідомив, що підстав хвилюватися немає, затримка є чисто технічною, що він відкриває чи відкрив банківську картку на ім`я ОСОБА_9, що дозволить перерахувати кошти у найближчий час. Ця зустріч відбувалась в готелі «Україна» по вул.Шовковичній у м. Києві в одному з кафе, на якій були присутня і помічниця ОСОБА_5 - ОСОБА_6. Остання чула їх розмову, оскільки сиділа поруч. ОСОБА_5 попросив його заспокоїти ОСОБА_9 та запевнив, що у найближчий час ця проблема буде вирішена. Він передав ОСОБА_9 слова ОСОБА_5, будучи на 100% впевненим, що так воно і буде. Через деякий час до нього знову звернулась ОСОБА_9, яка плакала та казала, що ОСОБА_5 кошти не перерахував, пояснивши, що вклав їх у бізнес та просила якимось чином вплинути на ОСОБА_5, оскільки вона вважає, що той не має наміру повертати кошти, і що він їх привласнив. Після того, він зв`язався із ОСОБА_5, який повідомив, що це непорозуміння, але після цього останній змінив номер телефону, та він його знайти не зміг.

- Свідок ОСОБА_17 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що коли він підшукував по оголошенням собі квартиру, то познайомився з брокером ОСОБА_7, яка в подальшому йому в цьому допомагала. На початку літа 2009 року вона знайшла для нього квартиру АДРЕСА_6. Всі подальші переговори купівлі продажу проводило агентство, де працює ОСОБА_7. 06.07.09р. під час укладання договору купівлі продажу були присутні наступні особи: він, продавець ОСОБА_9, його брокер ОСОБА_7, директор її агентства ОСОБА_27, брокер зі сторони продавця, нотаріус, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яких ОСОБА_9 представила, як своїх довірених осіб. ОСОБА_5 ще надавав якусь візитку, що було пов»язано з якимось благодійним чи релігійним фондом, але точно не пам»ятає. Він передавав гроші в сумі 57000 доларів продавцю ОСОБА_9, а вона передала їх ОСОБА_6 для перерахунку. Чи брав гроші ОСОБА_5, не пам`ятав, як і те, хто забирав гроші з офісу та куди клав, оскільки він був зайнятий оформленням документів та перевіряв правильність їх оформлення. Будь-яких зауважень не було, угода була підписана, всі розійшлись.

- Свідок ОСОБА_28 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що з 2004р. вона працює нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Попередньо, до 06.07.2009 р. їй зателефонували з агентства нерухомості “ІНФОРМАЦІЯ_8” і запропонували здійснити оформлення договору купівлі-продажу квартири. 06.07.2009 року в офісному приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_8» за адресою: м. Київ вул. Липська, 19/7 нею, після перевірки паспортів сторін у договорі, було здійснено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу № 1455 від 06.07.2009 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_17 щодо кв. АДРЕСА_6. В указаному договорі ОСОБА_9 виступала продавцем, а ОСОБА_17 являвся покупцем. Договір був підготовлений нею завчасно за наданням відповідних документів. Підписання договору відбулось 06.07.2009 року о 16 год. 10 хв. в приміщенні офісу “ІНФОРМАЦІЯ_8” за адресою вул. Липська, 19/7, в м. Києві за участю обох сторін договору, а також були присутні ОСОБА_27 (директор агентства ).Розрахунки між продавцем та покупцем вказаного договору відбувалась не при ній. Чи були на угоді підсудні, не пам`ятала.

- Свідок ОСОБА_27 підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що працює на посаді директора ТОВ АН «ІНФОРМАЦІЯ_8» за адресою: м. Київ, вул. Липська, 19/7. До їх агентства звернувся ОСОБА_17 з проханням підбрати йому однокімнатну квартиру. 06.07.2009 року в їхньому агентстві відбувалося укладання та підписання угоди купівлі продажу квартириАДРЕСА_6 між продавцем ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_23. Вартість цієї квартири становила 57000 доларів США, які ОСОБА_17 за згодою продавця ОСОБА_9 передав її довіреним особам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що були присутні з нею та сиділи поруч з покупцем. Останні брали в руки вказані гроші, рахували та клали у якийсь кульок. Хто саме з них виходив з грошима із офісу, вона не бачила. Стверджувала, що продавець ОСОБА_9, яка сиділа навпроти переговорного столу на стільці біля тумби, в руки гроші взагалі не брала.

- даними протоколів очних ставок між свідком ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час якої ОСОБА_9 повністю підтвердила свої показання. (т.2 а.с.1-4; т.4 а.с.67-72)

- даними протоколів очних ставок між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час якої ОСОБА_9 повністю підтвердила свої показання (т.2 а.с.9-51)

- даними протоколу очної ставки між потерпілою ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_17, під час якої вони підтвердили свої покази. (т.2 а.с.56-59);

- даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_17 та обвинуваченим ОСОБА_5 під час якої ОСОБА_17 повністю підтвердив свої показання, а ОСОБА_5 відмовився давати показання (т.2 а.с.60-62);

- даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_28 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час якої ОСОБА_28 повністю підтвердила свої показання, а ОСОБА_5 відмовився їх надавати. (т.2 а.с.63-65);

- даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_17 та обвинуваченою ОСОБА_6 під час якої ОСОБА_17 повністю підтвердив свої показання, а ОСОБА_6 відмовилася їх надавати. (т.2 а.с.66-68);

- даними протоколу очної ставки між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_6, під час якої ОСОБА_9 повністю підтвердила свої показання, а ОСОБА_6 відмовилася їх надавати. (т.2 а.с.69-72);

- даними протоколу повторної очної ставки між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час якої ОСОБА_9 повністю підтвердила свої показання, а ОСОБА_5 відмовився їх надавати.(т.2 а.с.74-91);

- даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_27 та обвинуваченим ОСОБА_5, під час якої ОСОБА_27 повністю підтвердила свої показання, а ОСОБА_5 відмовився їх надавати.(т.2 а.с.99-102);

- даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_27 та обвинуваченою ОСОБА_6, під час якої ОСОБА_27 повністю підтвердила свої показання, а ОСОБА_6 відмовилася їх надавати.(т.2 а.с.103-106);

- даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_28 та обвинуваченою ОСОБА_6, під час якої ОСОБА_28 повністю підтвердила свої показання, а ОСОБА_6 відмовилася їх надавати. (т.2 а.с.107-109);

- даними протоколу очної ставки між потерпілою ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_27, під час якої вони підтримали свої показання.(т.4 а.с.60-66);

- висновком почеркознавчої експертизи №22 від 30.03.2010 року, згідно якої досліджуваний підпис у графі «/ОСОБА_5/» на аркуші із текстом який починається словами «СТОРОНА 1 також підтверджує…» та закінчується словами: «… ПІДПИСИ СТОРІН»: /ОСОБА_5/ - виконаний ОСОБА_5. (т.1 а.с.207-212);

- висновком комплексної експертизи документів №19/7-75 від 10.06.2010 року, згідно якої рукописні записи на першій та другій сторінках наданого на дослідження договору від 23.11.09р., ймовірно, нанесені за допомогою однієї шарикової ручки (т.3 а.с.136-141);

- листом керуючого справами Київської патріархії Української православної церки №207 від 20.04.10р. Єпискова Вишгородського, з якого вбачається, що ОСОБА_5 Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України ОСОБА_22 від 30.06.06р. №60 звільнений з посади голови Патріаршої фундації, інших посад не займав і не займає в структурі УПЦ Київського Патріархату (т.4 а.с. 17);

- листом референта Патріархії Української Автокефальної Православної церкви від 28.05.10р., з якого вбачається, що ОСОБА_5 ніколи не являвся їх працівником та до церви жодного відношення не має (т.4 а.с. 37);

- речовим доказом, вилученим у гр-ки ОСОБА_9 згідно протоколу виїмки від 01.02.2010 року: договір від 23.11.2010 року з ОСОБА_5 на 2-х арк. (т.3 а.с. 142);

- речовими доказами, вилученими у нотаріуса ОСОБА_28 згідно протоколу виїмки від 23.03.2010 р., а саме: нотаріально завірена копія договору купівлі продажу квартири від 06.07.2009 р. на 1-му арк.; нотаріально завірена копія договору дарування квартири від 30.07.2008 р. на 1-му арк.; нотаріально завірена копія витягу з Державного реєстру правочинів за № 6308746 на 1-му арк.; нотаріально завірена копія витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна за № 23994300 на 6-ти арк.; нотаріально завірена копія заяви гр.-ки ОСОБА_23 від 06.07.2009 р. на 1-му арк. (т.1 а.с.133-144);

- речовим доказом, вилученим з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно протоколу виїмки від 29.03.2010 р.: електронним листом переписки на адресу електронної скриньки: ІНФОРМАЦІЯ_7, який роздруковано на аркуш паперу формату А-4 (т.1 а.с.147-149);

- речовим доказом: мобільним телефоном «Samsung» imei НОМЕР_2, вилученим у гр. ОСОБА_9, згідно протоколу виїмки від 13.05.2010р., та переданим їй на зберігання, на який з номеру мобільного телефону ОСОБА_6 їй було направлено смс з адресою електронної скриньки: ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.3 а.с.194,195);

- речовими доказами, вилученими у гр. ОСОБА_9, згідно протоколу виїмки від 18.05.2010р.: візитними картками на ім`я ОСОБА_5 і ОСОБА_6, банківська картка «Альфа-Банку» №НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_9 із персональним пін-кодом на неї, листи зі змістом електронної переписки між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (т.3 а.с.198-205);

- речовим доказом, вилученими у гр. ОСОБА_9, згідно протоколу виїмки від 29.07.2010р.: банківською карткою «Альфа-Банку» №НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_9 в Євро валюті, на яку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали перерахувати її гроші (т.3 а.с.209-212);

- речовими доказами, вилученими у ПАТ «Альфа-банк» згідно протоколу виїмки від 03.08.2010р., які складають банківську таємницю по клієнту ОСОБА_5 та двох додаткових рахунків останнього та ОСОБА_9 (т.3 а.с.228-241);

3.По епізоду шахрайського заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8 02.11.09р.:

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_8, під час якої останній повністю підтвердив свої показання. (т.6 а.с.157-159);

- даними протоколу виїмки та огляду у гр. ОСОБА_8 документів від 30.06.2010р. (т.6 а.с.152-153)

- висновком почеркознавчої експертизи № 377 від 27.07.2010р., згідно якого:

·Досліджуваний підпис виконаний від імені ОСОБА_5 в договорі №1 позики грошей від 02.11.2009 року виконаний ОСОБА_5;

·Досліджуваний підпис виконаний від імені ОСОБА_5 в додатковій угоді до договору №1 позики грошей від 02.11.2009 року від 11.03.2009 року виконаний ОСОБА_5;

·Досліджуваний підпис виконаний від імені ОСОБА_5 в додатковій угоді до договору №1 позики грошей від 02.11.2009 року від 18.03.2009 року виконаний ОСОБА_5;

·Досліджуваний підпис виконаний від імені ОСОБА_5 в додатковій угоді до договору №1 позики грошей від 02.11.2009 року від 11.03.2009 року, біля графи зі словами «… ПОЗИКОДАВЦЮ штраф у…» виконаний ОСОБА_5;

·Вирішити питання чи виконаний підпис від імені ОСОБА_5 в договорі про спільну діяльність від 18.03.2009 року гр. ОСОБА_5, чи іншою особою не є можливим. (т.6 а.с.164-176);

- речовими доказами, вилученими у ОСОБА_8, а саме: прибутко-видатковим касовим ордером та чеком від 02.11.09р., додатковою угодою до договору №1 від 11.03.10р., додатковою угодою до договору №2 від 18.03.10р., договором №1 позики грошей від 02.11.09р., договором про спільну діяльність від 18.03.09р. (т.6 а.с.155-156, 180-185)

Посилання підсудної ОСОБА_6 на відсутність у неї умислу на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами потерпілої ОСОБА_9, оскільки вона вела з останньою переговори виключно щодо перерахування їй грошей, як представнику Міжнародного благодійного фонду ОСОБА_5 в Канаді, та не була обізнана про інше, судом визнається неправдивими і такими, що спрямовані на створення надуманого алібі підсудною з метою уникнення кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, виходячи з наступного:

-потерпіла ОСОБА_9 категорично заперечувала, що була представником фонду в Канаді, зазначивши, що ніяких наказів про прийняття її на роботу (т.1 а.с. 94) вона не бачила, її підписів на них не має, як і відміток у її трудовій книжці та інших доказів цього, передбачених законодавством України. До того ж, станом день видачі цього наказу ОСОБА_5 у фонді не працював, що підтверджується записами з його трудової книжки (т.3 а.с.79);

-наявна у матеріалах справи нотаріальна довіреність від 15.09.2008р., яким президент Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд Просвітителів Слов`янських Рівноапостольних Кирила і Мефодія» ОСОБА_5 вповноважує ОСОБА_9 (громадянку Канади) представляти інтереси фонду (т.2 а.с. 130-131), на думку суду не може бути визнаний доказом вказаного факту, на якому ОСОБА_6 створює своє алібі, оскільки згідно відомості в трудовій книжці ОСОБА_5 почав працювати у вказаному фонді лише з 30.09.08р. (т.3 а.с.79), тобто на момент надання довіреності в нього не було відповідних повноважень;

-наявна у матеріалах справи додаткова картка VISA USD за № НОМЕР_1, яка була відкрита ОСОБА_5 та ОСОБА_6 нібито на перерахування потерпілій ОСОБА_9 грошей у доларах США в Канаду (з версії ОСОБА_6 для потреб представництва фонду, з версії ОСОБА_5 для повернення частини грошей від продажу квартири 06.07.09р.), - була відкрита підсудними 17.11.09p., хоча згідно наказу президента МБО ОСОБА_5 №9-09 ОСОБА_9 нібито була звільнена з посади 09.11.09р. за невідповідність займаній посаді, невиконання функцій і обов`язків керівника Представництва (т.1 а.с. 93). Вказане свідчить про те, що відкриваючи картку для ОСОБА_9 в доларах після її «звільнення», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 хотіли продовжити створювати у неї враження їх наміру повернути її грошові кошти, а ніяк не для перерахування коштів для представництва Фонду «не працюючому представнику», як про це стверджує ОСОБА_6.

Посилання захисту на факт перерахування на додаткову картку ОСОБА_9 в ПАО «Альфа-Банк», що була відкрита в Євро на ОСОБА_5, з рахунком в 4365,37 євро (т. 3 а.с. 238), які знімались потерпілою в Канаді (т.7 а.с. 135), як часткове погашення зобов`язань перед ОСОБА_9, а відтак, на відсутність у підсудних умислу на заволодіння грошима потерпілої шахрайським шляхом в момент їх заволодіння, - не можуть прийматись судом до уваги, як докази відсутності складу злочину в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки, як пояснила потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні, вказані грошові кошти перераховувались не як частина повернення їй грошей з продажу її квартири, якими шахрайським шляхом заволоділи підсудні, а як грошові кошти, що були витрачені нею на консультації у юристів по питанням Представництва фонду в Канаді, а також на легалізацію нею документів Представництва фонду в Канаді, які вона цілеспрямовано використовувала саме на такі потреби. (т.7 а.с. 132-133), а також як компенсація попередньо понесених нею витрат на легалізацію Представництва, внесення змін до статуту фонду в Україні, тощо (т.7 а.с.127-131, 134). Перерахування цих коштів ОСОБА_9 в Євро саме на послуги Представництва фонду в Канаді підтвердили також і підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні.

Щодо твердження підсудної ОСОБА_6 про те, що вона при укладенні договору продажу квартири ОСОБА_9 06.07.09р. виконувала лише функцію підтримки, не мала наміру заволодіти грошима потерпілої, і не перебувала у попередній змові на таке з ОСОБА_5, то суд визнає їх неправдивими і такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_6 кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки спростовується показаннями потерпілої ОСОБА_9, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_21 в суді. Крім того, сама підсудна ОСОБА_6 підтвердила, що особисто ОСОБА_9 не просила її звертатись до нотаріусів за консультаціями по продажу її квартири і навіть про це не знала, а також не просила бути присутньою при укладанні договору купівлі-продажу квартири, рахувати гроші та їхати з нею у банк. На угоду її запросив ОСОБА_5.

Оцінюючи викладене, приймаючи до уваги сукупність здобутих доказів по епізоду щодо потерпілої ОСОБА_9, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 перебувала у попередній змові з ОСОБА_5 на вчинення злочину, була обізнана про всі деталі його вчинення, своїми діями допомагала зловживати довірою потерпілої, в подальшому створювала у останньої постійне враження правдивості наміру виконання перед нею ОСОБА_5 зобов`язань по поверненню її грошей, ведучи переписку, відкриваючи картки, тощо, що свідчить про те, що ОСОБА_6 з усією повнотою виконувала об`єктивну сторону інкримінованого їй складу злочину разом з ОСОБА_5, а тому не може бути виправдана, а повинна бути притягнута до кримінальної відповідальності.

Позиція захисника про те, що ОСОБА_8, займаючись лихварством, надавав суму в 20 тис. доларів США ОСОБА_5 з метою роздачі хабарів посадовцям за вирішення його питань є цілком надуманою, оскільки повністю не узгоджується з позицією ОСОБА_5 в судовому засіданні, який пояснював, що вказану суму ОСОБА_8 йому позичив і він не пов`язує ці гроші з тими послугами, які він намагався йому надати по земельних питаннях. (т.8 а.с. 18)

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.09р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковано як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання. На думку суду, обставини усвідомлення підсудними своїх дій, а також їх бажання привласнити отримані шляхом зловживання довірою гроші, ще в момент заволодіння ними, потерпілої ОСОБА_9, та аналогічно самим ОСОБА_5 щодо грошей потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, знайшли своє підтвердження всіма здобутими і вище викладеними доказами по справі, а відтак, посилання захисту на цивільно-правовий характер відносин між підсудними та ОСОБА_9, а також між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 є безпідставними.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що винність підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю, а їх умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 190 ч.4 КК України як шахрайство заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, повторно (ОСОБА_5).

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання підсудним, судом не встановлено.

Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, їх позицію в ході досудового і судового слідства, те, що збитки потерпілим не відшкодовані, кількість вчинених ОСОБА_5 злочинних епізодів, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, при цьому судимість погашена, оголошувався у розшук під час слідства, хоча і приймаючи до уваги те, що ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікарів нарколога і психіатра підсудні не перебувають, ОСОБА_5 задовільно характеризується за місцем проживання, а ОСОБА_6 позитивно за місцем реєстрації, працюють в Міжнародній благодійній організації «Благодійний фонд Просвітителів слов`янських рівноапостольних Кирила і Мефодія» ОСОБА_5 президентом, а ОСОБА_6 фінансовим директором на громадських засадах, де характеризуються позитивно, ОСОБА_6 має малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., яку виховує без батька, а також враховуючи похилий вік ОСОБА_5, його стан здоров`я, який має ряд хронічних захворювань, однак вони не перешкоджають його перебуванню у місцях ув`язнення, згідно Акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №260 від 12.07.11р. ОСОБА_5 на даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.9 а.с. 1-3), суд дійшов висновку про те, що виправлення підсудних не можливо без ізоляції від суспільства і їм необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_9 цивільний позов на суму 57 тис. доларів США матеріальних збитків, якими шахрайськими діями незаконно заволоділи ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також на суму 57 тис. доларів США моральної шкоди (т. 7 а.с. 54-55), то суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню. Так, враховуючи те, що розмір матеріальної шкоди був визначений цивільним позивачем тільки в іноземній валюті, розмір стягнення у гривневому еквіваленті не був уточнений представником потерпілої в судових дебатах, то суд вважає за необхідне стягнути вказану суму матеріальних збитків - 57 тис. доларів США у повному обсязі солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки розмір таких збитків, понесених потерпілою ОСОБА_9, знайшов своє підтвердження в ході судового слідства всіма наведеними вище доказами у справі. Разом з тим, в частині позовних вимог на відшкодування моральної шкоди, то суд дійшов висновку про наявність певної міри глибини душевних страждань, які були понесені ОСОБА_9 в результаті злочинних дій щодо неї з боку підсудних, а тому вважає за можливе їх задовольнити частково на суму 16 тис. грн., які також стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 на суму 250 тис. доларів США матеріальної шкоди (т.5 а.с.24), що складається з суми грошових коштів, якими шахрайським шляхом незаконно заволодів ОСОБА_5, суд вважає необхідним відмовити, оскільки такі позовні вимоги потерпілої були задоволені рішенням Печерського районного суду м.Києва від 18.06.08р., яке набрало законної сили. (т.6 а.с. 90-91)

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_8, який був уточнений ним в судовому засіданні на суму 239790 грн. матеріальних збитків, то суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню. Так, суд вважає, що стягненню з ОСОБА_5 підлягає сума 159860 грн. (еквівалент 20 тис. доларів США), яка була заявлена потерпілим ОСОБА_8 на досудовому слідстві (т.6 а.с. 148) і підтримана ним до початку судового слідства у справі (т. 7 а.с. 61), оскільки такий розмір матеріальної шкоди був визнаний і підсудним ОСОБА_5 в ході розгляду справи в суді, і знайшов своє підтвердження в ході судового слідства здобутими доказами по справі. Разом з тим, в задоволенні решти позовних вимог, що складає штраф на суму 79930 грн., суд вважає необхідним відмовити, оскільки вони були заявлені потерпілим у новому цивільному позові, заявленому ОСОБА_8 наприкінці судового слідства, в порушення вимог ч.3 ст. 28 КПК України.

З метою забезпечення цивільного позову та конфіскації майна, суд вважає необхідним майно підсудних, на яке постановами слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві накладено арешт, а саме:

- на майно підсудного ОСОБА_5:

oквартиру АДРЕСА_12;

o автомобіль «Ford» (1995р.), бежевого кольору, д.н. НОМЕР_6, №куз.НОМЕР_5;

oремінь, який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві (квитанція №102612) та ланцюжок із хрестиком з металу жовтого кольору, який передано на зберігання до фінансової частини Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві (квитанція №001887)

- на майно підсудної ОСОБА_6:

oквартиру АДРЕСА_3;

oавтомобіль «Mercedes - Benz» (2006р.), чорного кольору, д.н. НОМЕР_7, №куз.НОМЕР_8, -

залишити під арештом.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі за проведення експертиз відповідно до ст.93 КПК України покласти на засуджених.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу слід змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту та утримувати її у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, і призначити йому покарання у виді 6 /шести/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обраховувати з 12 червня 2010 року.

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України, і призначити їй покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обраховувати з дня її затримання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_9 на відшкодування матеріальних збитків від злочину 57000 /п`ятдесят сім тисяч/ доларів США та на відшкодування моральної шкоди 16000 /шістнадцять тисяч/ грн. 00 коп. В решті позову відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальних збитків від злочину 159860 /сто п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят/ грн. 00 коп. В решті позову відмовити.

В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 відмовити повністю.

Майно підсудних, на яке постановами слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві накладено арешт, а саме:

- на майно підсудного ОСОБА_5:

oквартиру АДРЕСА_12;

o автомобіль «Ford» (1995р.), бежевого кольору, д.н. НОМЕР_6, №куз.НОМЕР_5;

oремінь, який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві (квитанція №102612) та ланцюжок із хрестиком з металу жовтого кольору, який передано на зберігання до фінансової частини Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві (квитанція №001887)

- на майно підсудної ОСОБА_6:

oквартиру АДРЕСА_3;

oавтомобіль «Mercedes - Benz» (2006р.), чорного кольору, д.н. НОМЕР_7, №куз.НОМЕР_8, -

з метою забезпечення цивільних позовів та конфіскації майна, залишити під арештом.

Речові докази по справі:

- оригінал розписки від 23.03.2007 р.; договір від 23.11.2010 року з ОСОБА_5 на 2-х арк.; нотаріально завірена копія договору купівлі продажу квартири від 06.07.2009 р. на 1-му арк.; нотаріально завірена копія договору дарування квартири від 30.07.2008 р. на 1-му арк.; нотаріально завірена копія витягу з Державного реєстру право чинів за № 6308746 на 1-му арк.; нотаріально завірена копія витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна за № 23994300 на 6-ти арк.; нотаріально завірена копія заяви гр-ки ОСОБА_23 від 06.07.2009 р. на 1-му арк.; електронний лист переписки на адресу електронної скриньки: ІНФОРМАЦІЯ_7, який роздруковано на аркуш паперу формату А-4; візитні картки на ім`я ОСОБА_5 і ОСОБА_6, банківська картка «Альфа-Банку» №НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_9 із персональним пін-кодом на неї, листи зі змістом електронної переписки між ОСОБА_9 та ОСОБА_6; банківська картка «Альфа-Банку» №НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_9 в Євро валюті; документи, вилучені в ПАТ «Альфа-банк», які складають банківську таємницю по клієнту ОСОБА_5, та по двох додаткових рахунках останнього та ОСОБА_9; прибутко-видатковим касовий ордер та чек від 02.11.09р., додаткова угода до договору №1 від 11.03.10р., додаткова угода до договору №2 від 18.03.10р., договір №1 позики грошей від 02.11.09р., договір про спільну діяльність від 18.03.09р., - які приєднані до матеріалів кримінальної справи, залишити у матеріалах справи;

- мобільний телефон «Samsung» imei НОМЕР_2 потерпілої ОСОБА_9, який переданий їй на зберігання, залишити на зберіганні у останньої.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ДНДЕКЦ МВС України (р/р 31255272210705, Код 25574630, Банк: ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу «за експертні роботи») судові витрати за проведення судово-почеркознавчої та комплексної експертизи документів у розмірі 2433 грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві (р/р 351160002000466, Код 25575285, Банк: ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу «за проведення експертизи») судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 1095 грн. 25 коп. та (р/р 31253272210699, ЗКПО 25575285, Банк: ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу «за проведення експертизи») за проведення судово-почеркознавчих експертиз у розмірі 2166 грн. 59 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді арешту до вступу вироку в законну силу залишити без зміни, і утримувати його під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту та утримувати її у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя К. Е. Тарасюк