Рішення № 19297444, 25.07.2011, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 2-704/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"25" липня 2011 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі:головуючого судді Казана І.С. при секретарі Кафтан О.Ю.,

із участю:позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, яке вони набули у період шлюбу з 23 жовтня 1976 року до часу його припинення за рішенням суду від 09.06.2011 року, хоча останніх п'ятнадцять років сторони спільно не проживали та спільного господарства не вели. За час спільного проживання подружжя набуло наступне майно: квартиру по АДРЕСА_1, дачний будинок АДРЕСА_2 та цегляний гараж по АДРЕСА_3 За час окремого проживання позивач придбав автомобіль ВАЗ-2107 та приватизував земельну ділянку по АДРЕСА_4, а тому вважає, що відповідач ОСОБА_2 не може претендувати на дане майно, оскільки воно було придбане виключно за кошти позивача. За даних обставин просить суд відійти від принципу рівності часток подружжя та залишити йому дачний будинок АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 800кв.м. по АДРЕСА_4 та автомобіль ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_1, а відповідачу виділити майно, зокрема: квартиру АДРЕСА_1 та цегляний гараж АДРЕСА_3

У судовому засіданні ОСОБА_1 у підтримання позовних вимог посилався на обставини, викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 позов по суті визнала та пояснила, що не заперечує проти такого поділу майна.

Заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.10.1976 року, а згідно рішення місцевого Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.06.11р. шлюб розірвано.

За час зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 вартістю 85719грн.; дачний будинок АДРЕСА_2 вартістю 69327грн.; цегляний АДРЕСА_3 вартістю 14048грн.

Із пояснень позивача, що не заперечила відповідач, за час окремого проживання впродовж часу, коли сторони спільного господарства не вели та не підтримували подружніх відносин, ОСОБА_1 придбав автомобіль ВАЗ-210700-20 2009 року випуску вартістю 30048,45грн. та приватизував земельну ділянку площею 800кв.м. по АДРЕСА_4 вартістю 79664,00грн.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Відповідно до ст. 71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

У судовому засіданні позивач наполягав на залишенні йому в особистій власності дачного будинку, земельної ділянки по АДРЕСА_4 та автомобіля ВАЗ 210700-20 із реєстраційним номером НОМЕР_1, усього на загальну суму 179039,45грн. Відповідач позов визнала повністю; не заперечувала залишити їй квартиру АДРЕСА_1 та цегляний АДРЕСА_3 на загальну суму 99767грн. Судом не встановлено підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, а тому визнання позову ОСОБА_2 не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1. Оскільки відповідач не заперечила придбання останнім автомашини та земельної ділянки, тому суд не вдається до правового режиму даного майна, що відповідно до ст. 60 СК України є майном спільної сумісної власності чоловіка та дружини, набуте ними за час шлюбу, що є продовженням загальної норми ч. 3 ст. 368 ЦК України і не могло б бути особистою власністю чоловіка, відповідно, - позивача у цивільній справі, чи інших осіб, що випливає із змісту ст. ст. 57, 58, 62 СК України.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясувати джерело і час його придбання.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ст. 47 регламентує, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до Цивільного закону України сторони є субєктами права приватної власності, де в тому числі регламентовано право використовувати належне майно; власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків; захист права власності здійснюється судом.

Тому і суд прийшов до висновку про необхідність поділу майна подружжя таким чином, як наполягав позивач і не заперечила відповідач, оскільки така позиція ґрунтується на матеріалах цивільної справи та вимогах закону; позов є підставний і такий, що підлягає задоволенню повністю виходячи із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства, аналізуючи пояснення сторін, подані суду матеріали.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України та згідно зі ст. 129 ч. 3 п. 9 Конституції України основною засадою судочинства є обовязковість рішень суду.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, 1954 року народження, який зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 право особистої власності на майно:

-на дачний будинок АДРЕСА_2 Львівської області, - загальною площею 69кв.м., житловою 39,0кв.м. (реєстраційний номер майна 33842356, номер запису 123 в книзі 3);

-на земельну ділянку площею 800кв.м. по АДРЕСА_4 (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ №362337);

-на автомобіль ВАЗ 210700-20 із реєстраційним номером НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2).

Визнати за ОСОБА_2, 1957 року народження, котра зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 право особистої власності на майно:

-на квартиру АДРЕСА_1, - загальною площею 66,8кв.м., житловою 42,7кв.м. (реєстраційний номер майна 33842179, номер запису 25 в книзі 32);

-на цегляний АДРЕСА_3 Львівської області 1985 року побудови (технічний паспорт Самбірського МБТІ від 14.04.2011р.).

Зобовязати Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації перереєструвати квартиру АДРЕСА_1 та провести належну реєстрацію цегляного гаражу АДРЕСА_3 в цілому за ОСОБА_2

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня його проголошення.

Даний примірник рішення виготовлений в нарадчій кімнаті та має силу оригіналу.

Суддя