Рішення № 19286865, 29.09.2011, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 2-255/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 року. Смт. Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Токарської І.С.,

при секретарі Матвійчук Н.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_2,

третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, ОСОБА_5 примусового виконання Головного управління юстиції у Волинській області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3, про виключення майна з опису та звільнення з-під арешту, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, ОСОБА_5 примусового виконання Головного управління юстиції у Волинській області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3, про виключення майна з опису та звільнення з-під арешту. Мотивував свій позов тим, що на підставі свідоцтва про право власності №87 від 30 грудня 1999 року, виданого 4 січня 2000 року Маневицькою селищною радою Волинської області він є співвласником двокімнатної квартири загальною площею 50,6 м2 (житловою площею 27,9 м2 ) по АДРЕСА_2, вартістю 94089, 00 гривень на праві приватної спільної сумісної власності разом зі своєю матір»ю ОСОБА_3 Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №16462636 від 28 січня 2011 року головний державний виконавець Другого ВДВС Луцького міського управління юстиції наклав арешт та заборону на відчуження майна ОСОБА_3 в порядку виконання судових рішень. Постановою про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №ам 448859 від 13 вересня 2007 року Підрозділ примусового виконання рішень ГУЮ у Волинській області оголосив арешт та заборону на відчуження квартири по АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3 в порядку забезпечення виконання судових рішень, а також оголосив обтяження (заборону та арешт) на квартиру по АДРЕСА_2, хоча позивачу насправді належить квартира під НОМЕР_1. Вважає, що відповідачами грубо порушено закони та його права у зв»язку з тим, що він не є божником (відповідачем) чи співборжником ОСОБА_3 за рішенням суду на користь стягувача ОСОБА_6 і своїм майном ніякої відповідальності перед ним не несе; відповідно до витягу про реєстрацію в Держреєстрі обтяжень, розмір основного зобов»язання ОСОБА_3 перед стягувачем становить 14751, 25 гривень, а тому саме на таку суму виконавець вправі накладати арешт на майно; частки в праві власності на квартиру по АДРЕСА_2 не визначені, а тому має право володіти, користуватися і розпоряджатися всією квартирою за згодою співвласника; відповідно до акта опису й арешту майна від 17 вересня 2007 року Підрозділ примусового виконання рішень ГУЮ у Волинській області описав та наклав арешт на квартиру ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 та описав рухоме майно, не провівши оцінки цього майна. А тому вважає органи ВДВС недобросовісними володільцями цього майна і просить суд позов задовольнити, виключити із опису, звільнити з-під арешту та зняти заборону на відчуження на квартиру по АДРЕСА_2.

В даному судовому позивач ОСОБА_2 позов підтримав та просив задовольнити із наведених у ньому підстав.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 позов також підтримала та просила задовольнити.

Відповідач Другий ВДВС Луцького МУЮ в судове засідання свого представника не направив, проте надіслав суду заяву, в якій просили справу розглядати у відсутності їх представника, позов заперечили покликаючись на те, що на виконанні в них знаходиться виконавчий лист №2-77 від 10 грудня 2009 року, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 11650 гривень грошової компенсації за його частку у спільному рухомому майні та 1707, 50 гривень судових витрат. Крім цього, на виконанні також знаходиться виконавчий лист №2-2247 від 15 лютого 2011 року, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області про виділення в натурі ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1 як співвласнику на праві приватної спільної часткової власності приміщення відповідно до схеми до висновку експертного дослідження №35 будівельно технічного експертного дослідження від 16 листопада 2009 року, зобов»язати позивача ОСОБА_7 провести реконструкцію виділеної йому частини квартири відповідно до висновку експертного дослідження з дотриманням будівельних, санітарних та протипожежних норм. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 51096, 50 грн. грошової компенсації у зв»язку з відступом від ідеальної частки співвласника, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи. Боржником по даним виконавчим документам є ОСОБА_3, яка здійснює всі дії щодо затягування процесу реалізації майна по виконавчому провадженні і станом на 5 вересня 2011 року борг становить 72901, 40 гривень.

Відповідач Підрозділ примусового виконання Головного управління юстиції у Волинській області в судове засідання також не направив свого представника проте надіслав суду заяву, в якій просили справу розглядати у відсутності їх представника, заперечивши позов у зв»язку з тим, що згідно з даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень при виконанні ухвали Луцького міськрайонного суду №2-5790/2007 від 11 вересня 2007 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та на майно, що знаходилось у вказаній квартирі, сторонами виконавчого провадження були ОСОБА_3 (боржник) та ОСОБА_7 (стягувач). 12 вересня 2007 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, 13 вересня 2001 року постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. Актом опису й арешту майна від 17 вересня 2007 року описане й арештоване майно, відповідно до ухвали суду, а 24 вересня 2007 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення позивача, третьої особи на стороні позивача, кожного зокрема, кожного зокрема, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню на таких підставах.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є співвласником двокімнатної квартири загальною площею 50, 6 м2 (житловою площею 27,9 м2 ) по АДРЕСА_2 на праві приватної спільної сумісної власності разом зі своєю матір»ю ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло №87 від 30 грудня 1999 року, виданого 4 січня 2000 року Маневицькою селищною радою Волинської області (а.с.10).

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні ОСОБА_4 ВДВС Луцького МУЮ знаходиться виконавчий лист №2-77 від 10 грудня 2009 року, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_6 11650 гривень грошової компенсації за його частку у спільному рухомому майні та 1707, 50 гривень судових витрат. Крім зазначеного, на виконанні також знаходиться виконавчий лист №2-2247 від 15 лютого 2011 року, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області про виділення в натурі ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1 як співвласнику на праві приватної спільної часткової власності приміщення відповідно до схеми до висновку експертного дослідження №35 будівельно технічного експертного дослідження від 16 листопада 2009 року, зобов»язати позивача ОСОБА_7 провести реконструкцію виділеної йому частини квартири відповідно до висновку експертного дослідження з дотриманням будівельних, санітарних та протипожежних норм. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 51096, 50 грн. грошової компенсації у зв»язку з відступом від ідеальної частки співвласника, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи (а.с. а.с. 59 62).

Із витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна вбачається, що постановою про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №ам 448859 від 13 вересня 2007 року Підрозділ примусового виконання рішень ГУЮ у Волинській області наклав арешт та заборону на відчуження квартири по АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3, в порядку забезпечення виконання судових рішень, а також оголосив обтяження (заборону та арешт) на квартиру по АДРЕСА_2 (а.с.11).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна головний державний виконавець другого ВДВС Луцького міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №16462636 від 28 січня 2011 року наклав арешт та заборону на відчуження майна ОСОБА_3 в порядку виконання судових рішень (а.с.18).

В абз.2 п.4 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27 серпня 1976 року із наступними змінами і доповненнями «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»вказано, що відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред»явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В судовому засіданні позивачем ОСОБА_2 не заявлялось клопотання про заміну відповідачів чи залучення в якості співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а також позивач заперечив щодо залучення в якості співвідповідачів вказаних осіб з ініціативи суду.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 при розгляді справи по суті заперечила щодо залучення в якості співвідповідачів її та ОСОБА_6, покликаючись на те, що вона є матір»ю позивача, що виключає спір між ними, а також їй не відомо, де в даний час знаходиться ОСОБА_6, і лише в судових дебатах зазначила, що покладається на розсуд суду щодо залучення її в якості співвідповідача.

Зважаючи на вищевикладене, розглядаючи дану цивільну справу в межах заявлених ОСОБА_2 вимог та беручи до уваги те, що позивачем не заявлялось клопотання про заміну відповідачів або залучення в якості співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6, суд приходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 33, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, на підставі абз.2 п.4 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27 серпня 1976 року із наступними змінами і доповненнями «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, підрозділу примусового виконання Головного управління юстиції у Волинській області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3, про виключення майна з опису та звільнення з-під арешту відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Маневицького районного суду І.С. Токарська