Рішення № 19283379, 16.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/36016.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларт - Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Еліт

Сервіс»

про стягнення 4400,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача не з»явився

Від відповідача ОСОБА_1. по дов. №б/н від 14.11.2011р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларт - Інвест»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Еліт Сервіс»4 400 грн. основного боргу по орендній платі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2011р. порушено провадження у справі № 36/360, розгляд справи призначено на 16.11.2011р.

Представник позивача в судове засідання не з»явився. Через відділ діловодство Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1100 грн. Крім того, позивачем подана заява про розгляду справи за відсутності його представника.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав. В судовому засіданні позовні вимоги в сумі 1100 грн. визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

25 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларт -Інвест»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ««Торговий Дім Еліт Сервіс» (далі відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення.

У відповідності до умов Договору (п.1.1) позивач передає, а відповідач приймає в строкове, платне володіння та користування нежитлове приміщення, яке розташоване на другому поверсі в адміністративно побутовій будівлі (літ Ш), що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул.. Ковальчука, загальною площею 55,10 кв.м.

01.05.2011р. між сторонами був підписаний акт прийому передачі, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у володіння та користування нежитлове приміщення, яке розташоване на другому поверсі в адміністративно побутовій будівлі (літ Ш), що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул.. Ковальчука, загальною площею 55,10 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 договору об»єкт, на умовах цього договору, надається відповідачу на строк з 25 квітня 2011року по 31 грудня 2011року.

Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата сплачується відповідачем з дати фактичної передачі обєкта позивачем відповідачу за актом прийому передачі і до дати фактичного звільнення обєкту відповідачем та повернення обєкта позивачу за актом прийому передачі. За домовленістю сторін орендна плата за користування обєктом встановлюється в розмірі 1100 грн. з ПДВ за один календарний місяць.

Згідно з п. 4.2 Договору орендна плата сплачується щомісячно у безготівковому порядку на поточний рахунок позивача не пізніше 1-го числа поточного місяця, у розмірі, встановленому в п. 4.1 договору, на підставі виставленого позивачем рахунку - фактури на підставі отриманих рахунків.

Оцінюючи подані позивачем докази та заперечення відповідача за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобовязального права та майнового найму.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині оплати орендних платежів за період з травня 2011р. по серпень 2011 року, у звязку з чим виник борг в сумі 4400 грн.

Станом на дату розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена частково в сумі 3300 грн., у звязку з чим в позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на зазначену суму.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а саме підлягає стягненню з відповідача 1100 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору №б/н від 25.04.2011р. в сумі 1 100 грн. є обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Еліт Сервіс»(м. Київ, вул. Бурмистенко, 11 , кім. 1,; м. Київ вул. Володимирська, 38, 5 поверх, код 35911358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларт - Інвест»(код ЄДРПОУ 35963631, 43001, м. Луцьк, вул.. Володимирська, 57-А) 1 100 грн. 00 грн. основного боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

17.11.2011р.