Рішення № 19283356, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/46014.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-естонське підприємство фірма «Вибір»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Діамар»

про стягнення 56136,09 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-естонське підприємство фірма «Вибір»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамар»про стягнення 56136,09 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за дистрибюторським договором № 19 від 22.10.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.11.11 р.

В судовому засіданні 14.11.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.11.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.10.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-естонським підприємством фірмою «Вибір»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамар»(надалі відповідач) було укладено дистрибюторський договір № 19, за яким позивач зобовязувався передати у власність відповідача кондитерські вироби (далі «товар») в асортименті відповідно специфікації, яка являється невідємною частиною договору даного договору, а відповідач зобовязувався прийняти цей товар і оплатити його вартість (п. 1.1. договору).

Пунктами 3.3., 3.5. договору встановлено обовязок відповідача сплатити вартість поставленої партії товару протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, в безготівковій формі в українських гривнях на розрахунковий рахунок позивача.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу на загальну суму 183516,74 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання по оплаті поставленого товару виконав не у повній мірі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 56436,09 грн.

22.07.2011 між сторонами було підписано акт звіряння взаєморозрахунків на вказану суму (копія знаходиться в матеріалах справи).

На час судового розгляду справи заборгованість відповідача складає 56136,09 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 56136,09 грн. заборгованості обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамар»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 36, код 36330700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сспільного українсько-естонського підприємства фірми «Вибір»(16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 31, код 14245828) 56136 (пятдесят шість тисяч сто тридцять шість) грн. 09 коп. заборгованості, 561 (пятсот шістдесят одну) грн. 36 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16.11. 2011