Рішення № 19282935, 10.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/44910.11.11 За позовом Приватного підприємства «Міратех Телеком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Атекс»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1. (представник за довіреністю);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 10 листопада 2011 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Міратех Телеком»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Атекс»(відповідач) заборгованості в сумі 65109,54 грн. з них основного боргу 52703,20 грн., втрат від інфляції 9433,88 грн. та 3% річних 2972,46грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 01/04/02 від 1 квітня 2009 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати з оплати послуг адвоката в розмірі - 5000,00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.11.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 квітня 2009 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 01/04/02 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю окремими партіями заморожене м'ясо птиці та інші продукти/напівфабрикати із м'яса птиці в асортименті, іншу продукцію, вказану у накладних, (продукція/товар), а Покупець зобов'язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату в порядку та на умовах, визначених Договором.

Позивач зазначає, що 30 вересня 2009 року Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 52703,20 грн., однак Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 52703,20 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю окремими партіями заморожене м'ясо птиці та інші продукти/напівфабрикати із м'яса птиці в асортименті, іншу продукцію, вказану у накладних, (продукція/товар), а Покупець зобов'язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату в порядку та на умовах, визначених Договором.

Загальна сума Договору складає загальну вартість продукції, поставленої Постачальником Продавцю в рамках даного договору (п. 1.2. Договору).

Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (п. 1.3. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 52703,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-00000462 від 30.09.2009р. (належним чином засвідчені копія міститься в матеріалах справи), а Покупець отримав відповідний товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідній видатковій накладній.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до п. 7.1. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити кожну окрему партію поставленої продукції. Оплата за продукцію здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 7 календарних днів з моменту поставки продукції Покупцю.

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що у визначений Договором строк відповідач за товар не розрахувався.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як слідує з матеріалів справи, в порядку досудового врегулювання спору позивач 3.02.2010р. направив відповідачу вимогу про сплату боргу на суму 52703,20 грн. (копія претензії міститься в матеріалах справи). У відповідь на вимогу позивача у своєму листі № 25/03-10 від 25.03.2010р. відповідач вказав, що на даний момент у зв'язку з скрутним фінансовим становищем кошти для сплати заборгованості відсутні (копія листа міститься в справі). Позивач зазначає, що суму заборгованості відповідач на його рахунок не провів, заборгованість за Договором не погасив.

Судом встановлено, що між сторонами був складений акт звірки розрахунків який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 52703,20 грн. станом на 26.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. відповідача було зобовязано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвали суду від 14.10.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар, станом на листопад 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 52703,20 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення 8 906,84 грн. втрат від інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

08.10.2009 - 12.09.201152703.201.1698906.8461610.04 та 3053,90 грн. 3% річних:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

52703.2008.10.2009 - 12.09.20117053 %3053.90

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок 3% річних та втрат від інфляції за заявлений до стягнення позивачем період у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 64663,94 грн. з них основного боргу 52703,20 грн., втрат від інфляції 8 906,84 грн. та 3% річних 3 053,90 грн.

Щодо розподілу господарських витрат по справі.

Судом встановлено, що 31 січня 2011 року між позивачем (Замовник або Клієнт) та Пащенко Петром Миколайовичем (Адвокат або Виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання по здійсненню комплексу адвокатських послуг щодо захисту прав і законних інтересів Замовника в обсязі і на умовах, передбачених Договором у вигляді надання усних та письмових консультацій з правових питань; складання необхідних процесуальних документів, у тому числі претензій, позовних заяв, клопотань, пояснень, скарг, а також інших письмових документів правового характеру; надання консультаційних послуг з приводу захисту інтересів Замовника в судах, інших юрисдикційннх органах; представництво інтересів Замовника перед юридичними та фізичними особами, в органах державної влади та управління, в судах всіх інстанцій та в органах державної виконавчої служби.

Пунктом 4.1. відповідного договору також передбачено, що за надання послуг відповідно до пункту 1.2. Договору щодо ведення даної справи у суді першої інстанції Замовник сплачує Адвокату суму в розмірі 5 000,00 гривень (п'ять тисяч гривень 00 копійок). Дана сума сплачується Замовником на протязі десяти календарних днів з моменту підписання Договору.

З матеріалів справи вбачається, що за надані по договору послуги Клієнт сплатив на користь Виконавця грошові кошти в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 31 від 31.02.2011р. (копія квитанції міститься в матеріалах справи).

У відповідності з пунктом 12 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 4.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що подана до суду в інтересах Клієнта позовна заява формувалася Виконавцем, крім того, додані до неї матеріали належним чином засвідчені Адвокатом, що надає підстави суду дійти до висновку, що Виконавець належними чином виконував взяті на себе зобовязання в частині надання правової допомоги Клієнту.

В свою чергу, зважаючи на тривалість розгляду і складність справи, суд, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених Клієнтом судових витрат за отримання послуг Адвоката підлягають частковому задоволенню на суму 2500,00 грн., з розрахунку: 5000,00 грн. Х 50%.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Чи підлягає зменшенню пропорційно розмірові задоволення позовних вимог сума державного мита, сплаченого за мінімальною ставкою, а також сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу?»довів до відома Господарським судам України наступне.

Згідно з частиною першою статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Наведене правило застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено державне мито.

Що ж до розподілу витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то він здійснюється за приписами частини п'ятої зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 3 381,08 грн. (646,68 грн. державного мита, 234,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2500,00 грн. витрати за послуги адвоката) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Атекс»(ідентифікаційний код: 35557793, адреса: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 136, кім. 34, р/р 26009300005422 в ПАТ «Фінекебанк», МФО 380311), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Міратех Телеком»(ідентифікаційний код: 32245601, адреса: 03118, м. Київ, вул. Козацька, буд. 118, р/р 260083002501 в ПАТ «Кредит Оптіма Банк» м. Києва, МФО 380571), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 52703,20 грн. (пятдесят дві тисячі сімсот три гривні 20 копійок), втрат від інфляції 8 906,84 грн. (вісім тисяч девятсот шість гривень 84 копійки), 3% річних 3 053,90 грн. (три тисячі пятдесят три гривні 90 копійок) та судові витрати в сумі 3 381,08 грн. (три тисячі триста вісімдесят одну гривню 08 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 15.11.2011р.