Рішення № 19282803, 09.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/149

09.11.11

За позовом

Відкритого акціонерного товариства “Готель “Славутич”

До

Товариства з обмеженою відповідальністю “РБК-Славутич”

Про

визнання договору недійсним

Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

Від позивача

Негреша М.О., Симончук, О.М.

Від відповідача

Черніков А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Готель “Славутич”звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “РБК-Славутич” про визнання договору недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 року порушено провадження у справі №12/149, розгляд справи призначено на 22.07.2011 року.

В судовому засіданні 22.07.2011 року оголошено перерву на 05.08.2011 року

Розпорядженням від 05.08.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків справу 12/149 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2011 року розгляд справи призначено на 05.09.2011 року.

Розпорядженням від 05.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків справу 12/149 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року розгляд справи відкладено на 16.09.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у зв’язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 12/149 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2011 року.

У судове засідання 16.09.2011 року представники позивача та відповідача з’явились.

В зв’язку з необхідністю витребування додаткових документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 03.10.2011 р. на 11:30

У судове засідання 03.10.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

В судовому засіданні 03.10.2011 року відповідач надав суду відзив, відповідно до якого проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 09.11.2011 року.

09.11.2011 року у судове засідання представники позивача та відповідача з'явились.

09.11.2011 року через канцелярію суду представником позивача було надано суду клопотання про зупинення розгляду справи № 12/149 до розгляду справи № 2а-9941/11/2670 в Київському апеляційному адміністративному суді.

Представник 1 позивача надав усні пояснення по справі щодо заявленого клопотання. В усних поясненнях заявлене клопотання підтримав

Представник 2 позивача надав усні пояснення щодо заявленого клопотання. В усних поясненнях проти задоволення клопотання заперечив.

Заслухавши пояснення сторін, суд видаляється до нарадчої кімнати для вирішення клопотання.

Після нарадчої кімнати у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі судом відмовлено.

Представник 1 позивача надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях проти заявлених позовних вимог заперечив

Представник 2 позивача надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях проти задоволення заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі.

09.11.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2007 року Відкритим акціонерним товариством «Готель «Славутич»із Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК-Славутич»(далі - Відповідач) підписаний договір № 01/08/2007 (далі - Договір), згідно з умовами якого ТОВ «РБК-Славутич»як Генпідрядник зобов'язалося на свій ризик, власними силами та засобами здійснити електро-монтажні роботи Прокладка трубопровіду Готель «Славутич»відповідно до кошторису та договірної ціни.

Позивач зазначає, що голова правління ВАТ “Готель “Славутич” не був наділений відповідними повноваженнями та не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності у відповідності до чинного законодавства України та статуту товариства на підписання договору, а отже останній підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 203 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Як вказано в п. 2.1. Договору вартість робіт згідно з кошторисом та договірною ціною складає 341 666.67 грн., ПДВ - 68 333.33 грн., всього 410 000 грн.

У відповідності з п. 6.1. Договору Генпідрядник виконує роботи у відповідності з кошторисом, будівельними нормами і правилами, затвердженими та діючими в Україні.

У відповідності зі статтею 844 Цивільного кодексу України якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, перелік та вартість робіт за договором підряду має визначатися в кошторисі, що складається генпідряником Відповідачем, та затверджуватися замовником Позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2007 року був підписаний додаток № 1 до Договору, але визначений Відповідачем кошторис не узгоджувався Позивачем.

Доказів зворотнього суду надано не було.

За статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору

Зміст правочину складають права та обов'язки, про набуття, припинення та зміну яких домовилися учасники правочину, а також особи, визначені сторонами в якості учасників цього правочину; суперечність положенням чинного законодавства означає регулювання правовідносин сторін всупереч імперативним нормам законодавства. За статтями 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вимога законодавства щодо спрямованості правочину на реальне настання обумовлених ним наслідків стосується випадків укладення фіктивних чи удаваних правочинів, тобто таких, які не відображають дійсне волевиявлення сторін в силу їх умисних дій.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином. При фіктивному правочині у сторін правочину відсутній намір створити ті правові наслідки, які задекларовані у правочині. Тобто волевиявлення учасників правочину не відповідає їх дійсній волі. Ознаками фіктивності договору є: наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін; відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Тобто має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину - спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин.

Фіктивний правочин не відповідає вимогам закону, оскільки особи, що вчиняють його, не мають на увазі і не бажають настання правових наслідків, які могли б виникнути внаслідок здійснення правочину такого типу.

Крім того, як зазначає позивач, Договір та додаток № 1 до нього «Договірна ціна»підписані Головою правління ВАТ «Готель «Славутич»без наявних на те повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як визначено частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статутом позивача, затвердженого протоколом № 1/06 від 03.02.2006 загальних зборів акціонерів “Готель “Славутич”, встановлено (п. 8.5.14.), що голова правління у межах своєї компетенції згідно з діючим законодавством та цим статутом:

здійснює оперативне управління фінансово-господарською діяльністю товариства;

видає накази, розпорядження, інші нормативні документи з питань діяльності товариства, в тому числі на виконання рішень правління;

відповідно до чинного законодавства вільно розпоряджається майном та коштами товариства;

представляє інтереси товариства в усіх установах, підприємства, організаціях в Україні та за її межами;

видає довіреності;

діє від імені товариства без довіреності;

укладає угоди, договори, контракти та інші юридичні акти від імені товариства без додаткових обмежень і погоджень (крім встановлених цим статутом) на суму, що не перевищує еквівалент двадцяти тисяч євро за курсом Національного банку України на момент укладання угоди. У разі, коли вартість угоди перевищує двадцять тисяч євро, голова Правління повинен одержати письмову згоду Наглядової ради Товариства;

інші повноваження.

Згідно з п. 8.4.10 статуту позивача зазначається, що в проміжок часу між проведенням загальних зборів акціонерів товариства наглядова рада:

розглядає та затверджує звіти, які подає правління, ревізійна комісія;

виступає, у разі необхідності, ініціатором проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності товариства;

визначає умови оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

призначає та достроково відкликає членів та голову правління товариства;

виносить рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

затверджує положення, правила, процедури та інші внутрішні документи товариства;

попередньо погоджує угоди, які укладаються від імені товариства на суму, що перевищує еквівалент двадцяти тисяч євро за курсом Національного банку України на момент укладення угоди, а також всі угоди, які передбачають відчуження, заставу та передачу основних засобів товариства у спільну діяльність з іншими суб’єктами підприємницької діяльності;

інші повноваження.

Офіційний курс НБУ по відношенню до євро станом на 01 серпня 2007 року становив 6,922035 грн. за 1 євро. Таким чином, обмеження Голови правління щодо укладення угод станом на дату підписання Договору становило 20 000 євро х 6,922035 грн. = 138 440,70 грн.

Таким чином, Голова правління ВАГ «Готель «Славутич»не був наділений відповідними повноваженнями та не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності у відповідності до чинного законодавства України та статуту товариства на підписання договору підряду № 01/08/07 від 01.08.2007р.

Таким чином, підписаний 01.08.2007р. договір підряду № 01/08/07 не відповідає вимогам Цивільного кодексу України, внаслідок чого є недійсними.

Відповідач як на підставу своїх заперечень посилається на протокол № 7 від 29.06.2007 р., яким оформлене рішення Наглядової ради підписати відповідний договір на здійснення ремонтних робіт з ТОВ «РБК-Славутич».

В той же час суд зазначає, що не може прийняти вказаний протокол в якості доказу попереднього погодження укладення оспорюваного договору, оскільки він не встановлює істотних умов договору (ціни договору, обов’язки сторін, строк виконання договору тощо), а голова правління ВАТ “Готель “Славутич” і без додаткових уповноважень має право відповідно до п. 8.5.14. статуту укладати угоди, договори, контракти та інші юридичні акти від імені товариства.

Отже, проаналізувавши текст протоколу № 7 Наглядової ради ВАТ “Готель “Славутич” від 29.06.2007 р. суд приходить до висновку, що наглядова рада (позивача) насправді не погодила угоду, яка укладається від імені товариства на суму, що перевищує еквівалент двадцяти тисяч євро за курсом Національного банку України на момент укладення угоди, а лише уповноважила Голову правління ВАТ “Готель “Славутич ”на вчинення дій, які він має право вчиняти на підставі статуту, зокрема, підписати угоду.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Враховуючи вищезазначені обставини, оскільки на підписання Головою правління ВАТ “Готель “Славутич” договору підряду № 01/08/07 від 01.08.2007р. не було надано відповідного попереднього погодження від Наглядової ради позивача, представник позивача не був уповноважений установчими документами, довіреністю або законом його підписувати.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що особа, яка вчинила правочин від імені позивача, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Враховуючи вищезазначені обставини, договір підряду № 01/08/07 від 01.08.2007р. не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню недійсним з моменту укладення.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір № 01/08/07 від 01.08.2007 р. укладений між Відкритим акціонерним товариством “Готель “Славутич” та Товариством з обмеженою відповідальністю “РБК-Славутич”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РБК-Славутич” (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 1, ідентифікаційний код 34647236) на користь Відкритого акціонерного товариства “Готель “Славутич” (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 1, ідентифікаційний код 22907628) 85,00 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 14.11.2011 р.