Рішення № 19282720, 02.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/14402.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий

стандарт"

ДоПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"ГАРАНТ-АВТО"

Простягнення 5 230,49 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачане зявився

від відповідачане зявився СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 05/К-030625 від 27.12.2007 р. в розмірі 5 230,49 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 05/К-030625 від 27.12.2007 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Citroen C4", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль "Toyota", державний номер НОМЕР_2, за участю якого скоєно ДТП, водій якого ОСОБА_2, визнаний винним у її скоєні, застрахований у АСТ "АИС-Поліс" (правонаступником якого є ПАТ "СК "Український страховий стандарт", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2383850, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 5 230,49 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.08.2011 р. порушено провадження у справі №59/144, розгляд справи призначено на 28.09.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 28.09.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 28.09.2011 р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою витребування додаткових доказів, а саме позивач просить суд направити запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України про надання інформації стосовно страхової компанії в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Toyota", державний номер НОМЕР_2, станом на 11.03.2008 р. Клопотання задоволено.

У звязку з незявленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, витребуванням доказів, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 19.10.2011 р., про що 28.09.2011 р. винесено відповідну ухвалу.

Представник відповідача в судове засідання 19.10.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. представник позивача надав суду клопотання про повторне витребування додаткових доказів, а саме просив витребувати від МТСБУ інформацію стосовно страхової компанії, в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність транспортного засобу "Тойота" Д/Н НОМЕР_2 станом на 11.03.2008 р. Клопотання задоволено.

Також, представник позивача надав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У звязку з незявленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, витребуванням доказів, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.11.2011 р.

Представники сторін в судове засідання 02.11.2011 р. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

02.11.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача лист, відповідно до якого відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, вказуючи на те, що Поліс №ВА/2383850 ПАТ "УСК "Гарант-Авто" не видавався, відповідно відповідач не несе зобовязань за Полісом №ВА/2383850.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 02.11.2011 р. та за відсутністю представників сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2007 р. між АСТ "АИС-Поліс" (правонаступником є ПрАТ "СК "Український страховий стандарт") та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 05/К-030625, за яким ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Citroen C4", державний номер НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ, 11.03.2008 р. в м. Києві на вул. О. Теліги, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Citroen C4", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 та автомобіля марки "Toyota", державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Подільського районного суду м. Києва від 07.04.2008 р.

12.03.2008 р. до ПАТ "СК "Український страховий стандарт" звернуся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту № 1154 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 26.03.2008 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Citroen C4", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 4 761,47 грн.

Відповідно до Звіту № 3745 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 03.09.2008 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Citroen C4", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 847,66 грн.

30.09.2008 р. ПАТ "СК "Український страховий стандарт" враховуючи Звіт № 1154 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 26.03.2008 р., Звіт № 3745 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 03.09.2008 р., згідно листа вигодо набувача АКІБ "Укрсиббанк" від 15.08.2008 р., на підставі страхового акту № 1872-616/08 від 15.09.2008 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 5 230,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7181 від 30.09.2008 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Toyota", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Citroen C4", державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_2

Однак, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Toyota", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПАТ "УСК "Гарант-Авто" на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/2383850).

Вина водія який керував автомобілем "Toyota", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 07.04.2008 р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Citroen C4", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/2383850), а до ПАТ "СК "Український страховий стандарт" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 05/К-030625 від 27.12.2007 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_2 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Звіту № 1154 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 26.03.2008 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Citroen C4", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 4 761,47 грн.

Відповідно до Звіту № 3745 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 03.09.2008 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Citroen C4", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 847,66 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/2383850) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом № ВВ/2383850.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Враховуючи визначені полісом № ВВ/2383850 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір матеріального збитку завданого транспортному засобу, розмір сплаченого позивачем страхового відшкодування, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 540,49 грн. (5 050,49 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом № ВВ/2383850), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартість додаткових робіт по зняттю-встановленню заднього бампера, які не зазначені в Звітах про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, не передбачені наведеними положеннями закону "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у звязку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.

Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно норм діючого законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, Код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 22229921) шкоду у розмірі 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 49 коп., державне мито у розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 54 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 204 (двісті чотири) грн. 87 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 09.11.11 р.