Рішення № 19282691, 08.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/24308.11.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Славнафта»

про стягнення 30618882,27 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 2123 від 20.11.2009 року;

від відповідача: не зявився.

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Фортуна-банк»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Славнафта»про стягнення 30618882,27 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.10.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Фортуна-банк», (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Славнафта»(відповідачем) був укладений договір про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/137, згідно п. 1.1. якого, кредитор надає позичальнику грошові кошти у тимчасове платне користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання, надалі за текстом «кредит», відповідно до положень цього договору.

Сторонами були підписані додаткові угоди до договору про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/137, які додані до позовної заяви.

Відповідно до п. 1.1.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 25 від 16.07.2008 року, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо «транш», а у сукупності «транші», в межах максимального ліміту заборгованості до 29529000,00 гривень (додаткова угода № 25 від 16.07.2008 року).

Відповідно до п. 1.2. договору, що був змінений додатковою угодою № 66 від 31.08.2011 року, кінцевий термін повернення кредиту 01 вересня 2011 року.

Відповідно до п. 1.3. договору, що був змінений додатковою угодою № 22 від 21.12.2007 року, за користування кредитом встановлюється плата в розмірі 18 процентів річних.

Відповідно до п. 2.3. договору днем надання кредиту вважається день перерахування суми кредиту з позичкового рахунку, зазначеного в п.2.7. цього договору, на поточний рахунок позичальника в ТОВ «Фортуна-банк».

Відповідно до п. 2.4. договору днем повернення кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок, зазначений в п.2.8. цього договору, кредитора грошових коштів в сумі кредиту.

Відповідно до п. 2.9. договору, що був змінений додатковою угодою № 59 від 31.01.2011 року, проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом (траншами). Для нарахування процентів застосовуються такі методи визначення кількості днів: для гривні метод «факт/факт»- виходячи із фактичної кількості днів у місяці та фактичної кількості 365(366) днів у році. Нарахування процентів за кредитом здійснюється згідно внутрішніх положень кредитора, але не рідше одного разу на місяць. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом, відповідно до умов п.1.3. та цього пункту договору, протягом усього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується).

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит у сумі 29529000,00 грн.

Відповідач частково виконав свої зобовязання по договору, станом на 23.09.2011 р. заборгованість відповідача за кредитом становить 23745067,00 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за період користування кредитом становить 6873815,27 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2011 року порушено провадження у справі № 33/243 і призначено до розгляду на 17.10.2011 року.

У судове засідання 17.10.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/243 від 03.10.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання зявився, подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/243 від 03.10.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача та витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 08.11.2011 року.

У судове засідання 08.11.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/243 від 03.10.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання зявився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 23745067,00 грн., заборгованість за процентами у сумі 6873815,27 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Суд оглянув оригінали документів, наданих позивачем.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

05.10.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Фортуна-банк», (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Славнафта»(відповідачем) був укладений договір про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/137, згідно п. 1.1. якого, кредитор надає позичальнику грошові кошти у тимчасове платне користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання, надалі за текстом «кредит», відповідно до положень цього договору.

Правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»є публічне акціонерне товариство «Фортуна-банк»відповідно до статуту позивача, дата реєстрації якого 30.11.2010 року.

Сторонами були підписані додаткові угоди до договору про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/137, а саме: додаткова угода № 1 від 05.10.2006 року, додаткова угода № 2 від 10.10.2006 року, додаткова угода № 3 від 10.10.2006 року, додаткова угода № 3/1 від 20.10.2006 року додаткова угода № 4 від 23.10. 2006 року, додаткова угода № 5 від 23.10. 2006року, додаткова угода № 6 від 07.11.2006 року, додаткова угода № 7 від 21.11.2006 року, додаткова угода № 8 від 22.11.2006 року, додаткова угода № 8/1 від 30.11.2006 року, додаткова угода № 9 від 08.12.2006 року, додаткова угода № 10 від 08.12.2006 року, додаткова угода № 11 від 11.12.2006 року, додаткова угода № 12 від 30.03.2007 року, додаткова угода № 13 від 30.03.2007 року, додаткова угода № 14 від 31.05.2007 року, додаткова угода № 15 від 15.06.2007 року, додаткова угода № 16 від 31.10.2007 року, додаткова угода № 17 від 09.11.2007 року, додаткова угода № 18 від 23.11.2007 року, додаткова угода № 19 від 30.11.2007 року, додаткова угода № 20 від 05.12.2007 року, додаткова угода № 21 від 17.12.2007 року, додаткова угода № 22 від 21.12.2007 року, додаткова угода № 22/1 від 28.03.2008 року, додаткова угода № 22/2 від 07.04.2008 року, додаткова угода № 23 від 30.04.2008 року, додаткова угода № 24 від 30.05.2008 року, додаткова угода № 24/1 від 11.06.2008 року, додаткова угода № 24/2 від 23.06.2008 року, додаткова угода № 25 від 16.07.2008 року, додаткова угода № 26 від 31.07.2008 року, додаткова угода № 27 від 11.08.2008 року, додаткова угода № 28 від 29.08.2008 року, додаткова угода № 29 від 11.09.2008 року, додаткова угода № 30 від 30.09.2008 року, додаткова угода № 31 від 03.10.2008 року, додаткова угода № 32 від 28.11.2008 року, додаткова угода № 33 від 31.12.2008 року, додаткова угода № 34 від 09.01.2009 року, додаткова угода № 35 від 30.06.2009 року, додаткова угода № 36 від 10.07.2009 року, додаткова угода № 38 від 24.07.2009 року, додаткова угода № 38 від 31.07.2009 року, додаткова угода № 39 від 11.08.2009 року, додаткова угода № 40 від 31.08.2009 року, додаткова угода № 41 від 28.09.2009 року, додаткова угода № 42 від 30.09.2009 року, додаткова угода № 43 від 08.10.2009 року, додаткова угода № 44 від 30.10.2009 року, додаткова угода № 45 від 30.11.2009 року, додаткова угода № 46 від 31.12.2009 року, додаткова угода № 47 від 29.01.2010 року, додаткова угода № 48 від 31.03.2010 року, додаткова угода № 49 від 30.04.2010 року, додаткова угода № 50 від 31.05.2010 року, додаткова угода № 51 від 30.06.2010 року, додаткова угода № 52 від 30.07.2010 року, додаткова угода № 53 від 31.08.2010 року, додаткова угода № 54 від 30.09.2010 року, додаткова угода № 55 від 11.10.2010 року, додаткова угода № 56 від 29.10.2010 року, додаткова угода № 57 від 30.11.2010 року, додаткова угода № 58 від 31.12.2010 року, додаткова угода № 59 від 31.01.2011 року, додаткова угода № 60 від 22.02.2011 року, додаткова угода № 61 від 31.03.2011 року, додаткова угода № 62 від 29.04.2011 року, додаткова угода № 63 від 31.05.2011 року, додаткова угода № 64 від 30.06.2011 року, додаткова угода № 65 від 29.07.2011 року, додаткова угода № 66 від 31.08.2011 року.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 25 від 16.07.2008 року, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо «транш», а у сукупності «транші», в межах максимального ліміту заборгованості до 29529000,00 гривень (додаткова угода № 25 від 16.07.2008 року).

Відповідно до п. 1.2. договору, що був змінений додатковою угодою № 66 від 31.08.2011 року, кінцевий термін повернення кредиту 01 вересня 2011 року.

Відповідно до п. 1.3. договору, що був змінений додатковою угодою № 22 від 21.12.2007 року, за користування кредитом встановлюється плата в розмірі 18 процентів річних.

Відповідно до п. 2.3. договору днем надання кредиту вважається день перерахування суми кредиту з позичкового рахунку, зазначеного в п.2.7. цього договору, на поточний рахунок позичальника в ТОВ «Фортуна-банк».

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 2.9. договору, що був змінений додатковою угодою № 59 від 31.01.2011 року, проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом (траншами). Для нарахування процентів застосовуються такі методи визначення кількості днів: для гривні метод «факт/факт»- виходячи із фактичної кількості днів у місяці та фактичної кількості 365(366) днів у році. Нарахування процентів за кредитом здійснюється згідно внутрішніх положень кредитора, але не рідше одного разу на місяць. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом, відповідно до умов п.1.3. та цього пункту договору, протягом усього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується).

П. 2.10. договору, що був змінений додатковою угодою № 59 від 31.01.2011 року, встановлений порядок сплати процентів за користування кредитом.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до п. 2.4. договору днем повернення кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок, зазначений в п.2.8. цього договору, кредитора грошових коштів в сумі кредиту.

Відповідно до п. 3.3.5. договору позичальник зобовязаний не пізніше терміну, визначеного в п. 1.2. договору, повернути кредитору суму кредиту, сплатити відсотки за його користування та можливі штрафні санкції.

Відповідно до п. 6.3. договору цей договір набуває чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит у сумі 29529000,00 грн.

Відповідач частково виконав свої зобовязання по договору, станом на 23.09.2011 р. заборгованість відповідача за кредитом становить 23745067,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами за період користування кредитом становить 6873815,27 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача з 05.10.2006 року по 26.09.2011 року.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача за кредитом в розмірі 23745067,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами за період користування кредитом в розмірі 6873815,27 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Славнафта»(02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, буд. 4; п/р 2600431578 в ПАТ «Фортуна-банк», МФО 300904; код ЄДРПОУ 34474727) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк»(04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-В; п/р 3739098 в ПАТ «Фортуна-банк», МФО 300904; код ЄДРПОУ 26254732) заборгованість за кредитом в розмірі 23745067 (двадцять три мільйони сімсот сорок пять тисяч шістдесят сім) грн. 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 6873815 (шість мільйонів вісімсот сімдесят три тисячі вісімсот пятнадцять) грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 14.11.2011 року.