Рішення № 19282665, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/9123.05.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"АХА Україна"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні

системи бізнесу

Про стягнення 3 326,38 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №47/18 від 10.01.2011р.)

від відповідача не зявився

У судовому засіданні 23 травня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" (надалі позивач, покупець або замовник) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні системи бізнесу" (надалі відповідач, продавець або постачальник) 3326,38 грн. , з яких 3090,06 грн. основного боргу, 143,62 грн. інфляційних збитків та 92,70 грн. відсотків річних за недопоставлений товар, згідно рахунку №ИС-0009561 від 08.04.2010р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.05.2011р.

У судовому засіданні 23.05.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві за вх. №9481 від 04.04.2011р.

Відповідач відзиву на позов не надав, у судове засідання повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, які знаходяться у матеріалах справи.

Враховуючи те, що відповідач із клопотанням про відкладання розгляду справи не звертався, незявлення його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а подані матеріали є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рахунку фактури №ИС-0009561 від 08.04.2010р. на суму 4330,08 грн. товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційні системи бізнесу" зобовязалося здійснити продаж позивачу комплектуючих, а приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" сплатити вартість комплектуючих на користь відповідача.

13.04.2010р. замовник перерахував на рахунок постачальника грошові кошти в сумі 4330,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7982 від 13.04.2010р.

Згідно видаткової накладної №ИС-0009561 від 30.04.2010р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні), постачальник передав, а замовник прийняв товар на загальну суму 1240,02 грн.

Претензією від 28.09.2010р. за вих. №6200/18ЦВ, яка була доставлена відповідачу курєрською службою доставки 04.10.2010р.. що підтверджується декларацією про доставку №9244075, позивач звертався до відповідача з вимогою повернути грошові кошти в сумі 3090,06 грн. за товар якій відповідач не поставив. Тобто, позивач фактично відмовився від договору в звязку із порушенням його відповідачем.

В обґрунтування заявленого позову ТОВ "Страхова компанія "АХА Україна" наполягає на тому, що ТОВ "Інформаційні системи бізнесу", в порушення взятих зобовязань, у визначений строк товар не передало, а подальшому не повернуло одержані кошти, в звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 3090,06 грн.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що договір набуває чинності (тобто породжує права і обовязки) з моменту його укладання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем на підставі ст. 181 ГК України виникли правовідносини з поставки товару, оскільки позивач, як покупець, замовив у відповідача, як продавця, товар, який позивачем було частково отримано, що підтверджується підписаною двома сторонами видатковою накладною №ИС-0009561 від 30.04.2010р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач підтвердив поданими доказами виконання умов договору та перерахування відповідачу оплати.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити факт передачі позивачу товару у передбачений договором строк або повернення одержаної попередньої оплати, покладається саме на відповідача.

ТОВ "Інформаційні системи бізнесу" не надало жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, а відтак господарський суд вважає що факт порушення відповідачем договірних зобовязань також підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525-526 Цивільного кодексу України, які передбачають що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частина 1 статті 665 ЦК України передбачає, що у разі відмови продавця передати проданий товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи те, що позивач підтвердив факт невиконання відповідачем договірних зобовязань та відмовився від договору, суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за непоставлений товар на суму 3090,06 грн.

За невиконання зобовязання позивач також наполягає на стягненні з відповідача інфляційних збитків в сумі 143,62 грн. за період з травня 2010р. по грудень 2010р. та річних відсотків в сумі 92,70 грн. за період з травня 2010р. по грудень 2010р.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми інфляційних втрат та відсотків річних наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в звязку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні системи бізнесу" інфляційних втрат в сумі 143,62 грн. та річних відсотків в сумі 92,70 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні системи бізнесу" є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні системи бізнесу" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; ЄДРПОУ 24734712) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 31235110) 3 090 (три тисячі девяносто) грн. 06 коп. основного боргу, 143 (сто сорок три) грн. 62 коп. інфляційних збитків, 92 (девяносто дві) грн. 70 коп. відсотків річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011р.