Рішення № 19282549, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/35114.11.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртранснафта»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магістраль Україна».

про стягнення 500000 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. №71 від 02.08.2011р.

Від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Укртранснафта” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Магістраль-Україна” про стягнення заборгованості у розмірі 500 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобовязання перед позивачем по договору від 31.08.2007р. №1003-7/133-00 про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011р. порушено провадження у справі № 36/351, розгляд справи було призначено на 14.01.2011р.

В судове засідання 14.01.2011р. представник відповідача не з»явився, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

31 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Магістраль-Україна” (далі відповідач) було укладено Договір поворотної тимчасової фінансової допомоги №1003-7/133-00 (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач надає поворотну фінансову допомогу відповідачу, яку відповідач зобовязується повернути у визначений договором строк.

Відповідно до п.2.1. Договору, розмір безпроцентної тимчасової допомоги становить 500 000 грн.

Як вбачається з п.4.1. Договору, Допомога за цим Договором надається строком на п»ять років, з моменту надходження грошових коштів (в повному обсязі) на розрахунковий рахунок відповідача.

Згідно п.5.1.Договору, відповідач зобовязується розпочати, починаючи з третього місяця після з моменту отримання коштів в сумі не нижчій 8000 грн. щомісяця, з правом дострокового погашення всієї суми відповідачем. зобовязується протягом трьох банківських днів повернути в повному розмірі допомогу Стороні-1.

Відповідно до п.5.2.Договору, Допомога повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок Сторони-1.

Згідно п.7.1 .Договору, цей Договір набуває чинності з моменту передачі грошових коштів у сумі, визначений в п. 2 і діє до 31.08.2012р., а в частині виконання зобові»язань по їх повного виконання.

Як вбачається з платіжного доручення №8108 від 04.09.2007р. на суму 500 000,00грн. позивач на виконання умов Договору надав Відповідачу фінансову безвідсоткову допомогу на загальну суму 500 000,00 грн.

В порушення умов Договору, Відповідач надані в якості фінансової допомоги грошові кошти не повернув.

В звязку неналежним виконанням зобовязань за договором відповідачем, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд приходить до висновку, що між сторонами виникли відносини позики, які виникли на підставі договору, укладеного у формі, передбаченій ст. 1047 ЦК України.

Як вбачається з платіжного доручення №8108 від 04.09.2007р. на суму 500000,00грн. позивач на виконання умовдоговору надав відповідачу фінансову безвідсоткову допомогу на загальну суму 500 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В порушення умов Договору, а саме п.5.1, Відповідач надані в якості фінансової допомоги грошові кошти не повернув.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 500 000,00 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 500 000,00грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Укртранснафта” задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Магістраль-Україна”(04050, м. Київ, вул.. Артема, 60, код ЄДРПОУ 35033108) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртранснафта” (01133, м. Київ, вул.. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 31570412) суму основної заборгованості у розмірі 500 000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 5000,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю. Повний текст рішення складено 15.11.2011р.