Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 9/17211.10.11
За позовомАкціонерного товариства відкритого типу "Галичфарм"
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "ВЕРТЕКС"
Третя особа
без самостійних
вимог на предмет
спору на стороні
відповідачаДержавний експертний центр Міністерства охорони здоровя України
проприпинення порушення прав інтелектуальної власності
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники сторін:
Від позивачаОСОБА_1, представник (дов. б/н від 21.09.2011р.)
Від відповідачане зявився
Від 3-ої особиОСОБА_2, представник (дов. б/н від 17.01.2011р.)
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство відкритого типу "Галичфарм" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "ВЕРТЕКС" (далі по тексту - відповідач) припинення порушення прав інтелектуальної власності, у відповідності до якої просить суд зобовязати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Вертекс»припинити порушення майнових прав інтелектуальної власності власника свідоцтва на знак на знак для товарів і послуг «Мукалтин»№10173 шляхом заборони Відповідачу використовувати без дозволу Акціонерного товариства відкритого типу «Галичфарм»словесне позначення «Мукалтин», що є тотожним із знаком для товарів та послуг, що охороняється за свідоцтвом України №10173.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/172, розгляд справи призначено на 11.08.2011 року. Цією ж ухвалою, на підставі норм ст. 27 ГПК України суд залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний експертний центр Міністерства охорони здоровя України, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обовязки щодо сторін у справі даної особи як реєструючий лікарські препарати орган.
В судове засідання 11.08.2011 року представник відповідача не зявився. Конверт з ухвалою суду від 27.06.2011р. на правлений відповідачу за адресою: 61037, м. Харків, пр-т. Московський, 124 А повернуто до суду поштою з поміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Представником позивача в судовому засідання надано додаткові матеріали по справі, витребувані судом, зокрема витяг з ЄДРПОУ на відповідача, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є тим самим, що зазначено у позовній заяві та куди судом направлялась поштова кореспонденція.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року розгляд справи відкладено на 28.09.2011 року у звязку з неявкою відповідача в судове засідання, клопотанням третьої особи про відкладення розгляду справи, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі. За заявою позивача продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, у відповідності до ст. 69 ГПК України.
В судовому засіданні 28.09.2011 року представником позивача надано письмові та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Представником третьої особи надано додаткові матеріали у справі, зокрема заявку на реєстрацію лікарського засобу, подану відповідачем, письмові та усні пояснення по справі на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, конверт, направлений на адресу відповідача судом повернувся з відміткою про те, що організація вибула.
Як розяснив Вищий господарський суд України , суд не має встановлювати фактичне місцезнаходження сторони у справі, а отже відповідач вважається належно повідомлений про час та місце розгляду справи, якщо кореспонденція направляється за адресою місцезнаходження відповідача, яка зазначена у ЄДРПОУ. Всі наслідки та відповідальність за не знаходження юридичної особи за зазначеною адресою місцезнаходження покладається саме на особу субєкта господарської діяльності.
Ухвалою суду від 28.09.2011 року судом було відкладено розгляд справи на 11.10.2011року, в звязку з необхідністю дослідження наданих документів та підготовки позивачем письмових пояснень щодо наданих додаткових доказів.
05.10.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зобовязати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Вертекс»припинити порушення майнових прав інтелектуальної власності власника свідоцтва на знак на знак для товарів і послуг «Мукалтин»№10173, а саме відкликати подану до Державного експертного центру Міністерства охорони здоровя заяву про реєстрацію лікарського засобу «Мукалтин»таблетки по 50 мг. № 30 у банках полімерних, № 10 у контурних без чарункових упаковках, заборонити Відповідачу використовувати без дозволу Акціонерного товариства відкритого типу «Галичфарм»словесне позначення «Мукалтин», що є тотожним із знаком для товарів та послуг, що охороняється за свідоцтвом України №10173.
Дане уточнення суд оцінює як заяву про збільшення позовних вимог, оскільки позивачем заявлено додаткову вимогу щодо способу, яким він просить заборонити використання знаку відповідачеві. Відповідно до ст. 22 ГПК України, суд приймає дану заяву до розгляду, оскільки вона подана до початку розгляду справи по суті.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви від 05.10.2011 року та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем використано позначення «Мукалтин», яке є тотожним з знаком для товарів та послуг, що належить позивачеві та охороняється на підставі свідоцтва № 10173, без дозволу позивача щодо товарів 5 класу МКТП, які є однорідними. Таке використання є порушенням прав позивача, зокрема прав, передбачених ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», а отже має бути припинено.
Представник третьої особи пояснив, що державний експертний центр це експертна установа, яка проводить експертизу матеріалів щодо якості, безпечності та ефективності лікарських засобів, поданих на державну реєстрацію, однак дана експертна установа не має повноважень щодо встановлення порушень прав власника знаку для товарів та послуг. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», у реєстрації лікарського засобу може бути відмовлено у разі, коли внаслідок такої реєстрації будуть порушені захищені майнові права інтелектуальної власності, але за твердженням третьої особи підставою для такої відмови може бути тільки встановлений рішенням суду факт такого порушення.
Відповідач на неодноразові виклики в судове засідання, свого повноважного представника до суду не направив, процесуальним правом на надання відзиву не скористався.
Відповідно до ст.. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, оскільки неявка відповідача в судове засідання та неподання відзиву не перешкоджають розглядові справи по суті.
Розглянувши подані представниками позивачем та третьою особою матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Позивач у справі Акціонерне товариство відкритого типу «Галичфарм»є власником словесного позначення «МУКАЛТИН», що охороняється за свідоцтвом № 10173 від 30.06.1998 року, зареєстрованим для лікарських засобів для людини 5 класу МКТП з датою пріоритету 29.02.1996 року (копія свідоцтва на знак для товарів та послуг міститься в матеріалах справи).
Використовуючи належне йому позначення, позивач здійснює виробництво та реалізацію лікарського засобу «МУКАЛТИН»на території України, що підтверджується зокрема реєстраційним посвідченням № UA/1982/02/01 від 11.08.2010р., яким дозволено застосування в Україні лікарського засобу «МУКАЛТИН», виробництва позивача у справі.
За твердженням позивача, йому стало відомо про порушення його прав на знак для товарів та послуг «МУКАЛТИН»з офіційного сайту Державного експертного центру МОЗ України, на якому було розміщено інформацію про подання заявки відповідачем на реєстрацію лікарського засобу «Мукалтин».
Позивач вважає, що оскільки таке позначення є тотожним з товарним знаком, що належить позивачеві, використання відповідачем позначення «Мукалтин»є порушенням прав інтелектуальної власності позивача, а отже позивач просить припинити порушення таких прав на підставі норм глав 35, 44 ЦК та норм Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг».
Позивачем у справі на вимогу суду було надано письмові пояснення щодо територіальної підсудності даної справи Господарському суду міста Києва, відповідно до яких позивач вказав, що місцем порушення його прав відповідачем є м. Київ, в якому знаходиться третя особа, якій подано заяву про реєстрацію лікарського засобу відповідача, в назві його використовується тотожне належному позивачеві знаку для товарі та послуг «МУКАЛТИН», а отже територіальні підсудність даної справи має визначатися на підставі норм ч. 3 ст. 16 ГПК України, згідно з якою справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.
Третя особа, залучена до участі у справі підтвердила факт подання заяви відповідачем на реєстрацію лікарського засобу та на вимогу суду надала до суду письмові пояснення та копії матеріалів заяви про державну реєстрацію лікарського засобу.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд міста Києва вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Судом встановлено, що позивач є власником словесного позначення, що охороняється за свідоцтвом № 10173 від 30.06.1998 року з датою пріоритету 29.02.1996 року, яке зареєстроване для товарів 5 класу МКТП, а саме лікарських засобів.
Стаття 492 ЦК України встановлює, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Відповідно до ст.. 495 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:
1) право на використання торговельної марки;
2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічні за змістом норми містить ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», згідно з якою права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору.
Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.
Використанням знака визнається:
нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;
позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;
позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Судом в процесі розгляду справи також встановлено, що відповідачем у справі використане тотожне (тобто те саме) позначення «МУКАЛТИН», яке належить позивачеві та охороняється на підставі свідоцтва № 10173.
Даний факт підтверджується матеріалами заяви про державну реєстрацію лікарського засобу ТОВ «Фармацевтична фірма «Вертекс», які надані на вимогу суду третьою особою, з яких вбачається, що відповідач на виконання вимог закону України «Про лікарські засоби»та постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 року за № 376 подав до Державного експертного центру МОЗ України заявку щодо реєстрації лікарського засобу під назвою «МУКАЛТИН»(копії матеріалів заявки містяться у матеріалах справи).
Отже, з наявних матеріалів справи, зокрема заявки, поданої позивачем до третьої особи судом встановлено факт використання відповідачем зареєстрованого знаку «МУКАЛТИН», що належить позивачеві на підставі свідоцтва № 10173, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт використання відповідачем товарного знаку, що належить позивачеві, зокрема у діловій документації, вчиненні дій, що є підготовкою до введення в цивільній оборот (продаж) лікарського засобу, на який нанесено товарний знак, що належить позивачеві.
При цьому суд зазначає, що для встановлення факту використання товарного знаку «МУКАЛТИН», що належить позивачеві та який охороняється за свідоцтвом № 10173 щодо наведених у свідоцтві товарів 5 класу МКТП не потребує спеціальних знань, оскільки відповідачем повністю у ідентичному вигляді відтворено словесне позначення «МУКАЛТИН», що зареєстровано у якості торгівельної марки за свідоцтвом № 10173 та зазначено про використання та намір його подальшого використання саме для лікарських засобів, тобто ідентичних товарів, для яких зареєстровано знак за свідоцтвом № 10173.
За таких обставин позовні вимоги про зобовязання відповідача припинити порушення майнових прав інтелектуальної власності позивача на знак для товарів та послуг «МУКАЛТИН»та заборону відповідачу використання вказаного знаку без дозволу позивача, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позовної вимоги про зобовязання відповідача відкликати, подану до Державного експертного центру МОЗ України заяву про реєстрацію лікарського засобу «Мукалтин»таблетки по 50 мг. № 30 у банках полімерних, № 10 у контурних без чарункових упаковках, то суд приходить до висновку, що даний спосіб захисту не відповідає встановленим законам способам захисту порушення прав інтелектуальної власності, виходячи з наступного.
Процедура реєстрації лікарських засобів врегульована нормами чинного законодавства, зокрема Законом України «Про лікарські засоби»та Порядком державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірі збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію), затвердженим постановою КМ України від 26.05.05р. за № 376.
Вказаними вище нормами передбачено право та обовязок кожної заінтересованої особи провести державну експертизу та реєстрацію лікарського засобу. Нормами вищевказаних законодавчих актів передбачено, що у разі встановлення факту того, що реєстрація лікарського засобу за поданою заявкою на реєстрацію лікарського засобу призведе до порушення прав інтелектуальної власності інших осіб, у реєстрації такого лікарського засобу має бути відмовлено.
За таких обставин, наслідком встановлення факту порушення прав позивача на торгівельну марку «МУКАЛТИН»має стати відмова у реєстрації лікарського засобу, який маркується позначенням, що порушує права позивача на знак для товарів та послуг, що охороняється за свідоцтвом №10173. При цьому, у суду відсутні правові підстави зобовязувати відповідача відкликати заяву про реєстрацію лікарського засобу, право на подачу якої встановлено чинним законодавством.
Наслідком обрання позивачем невірного способу захисту є відмова суду у задоволенні позовних вимог в частині неправильно обраного способу захисту.
Отже, суд відмовляє позивачеві у задоволенні позовних вимог в частини зобовязання відповідача відкликати подану до Державного експертного центру Міністерства охорони здоровя заяву про реєстрацію лікарського засобу «Мукалтин»таблетки по 50 мг. № 30 у банках полімерних, № 10 у контурних без чарункових упаковках.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Вертекс» (61037, м. Харків, пр.-т. Московський, 124-А , код ЄДРПОУ 31062507) припинити порушення майнових прав інтелектуальної власності власника свідоцтва на знак на знак для товарів і послуг «Мукалтин»№10173.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Вертекс»(61037, м. Харків, пр.-т. Московський, 124-А , код ЄДРПОУ 31062507) використовувати без дозволу Акціонерного товариства відкритого типу «Галичфарм»(79024, м. Львів, вул.. Опришківська, 6/8, код ЄДРПОУ 05800293) словесне позначення «МУКАЛТИН».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Вертекс»(61037, м. Харків, пр.-т. Московський, 124-А , код ЄДРПОУ 31062507, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Галичфарм»(79024, м. Львів, вул.. Опришківська, 6/8, код ЄДРПОУ 05800293) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
5. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СуддяГ.П. Бондаренко
Рішення підписано 16.10.2011 року
Судове рішення № 19282092, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9/172. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: