Рішення № 19280780, 08.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.11р.Справа № 14/5005/12733/2011 За позовом Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс", 86106, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Горького, 1

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49038, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

про стягнення 1311, 84 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. - начальник претинзійно-позовного бюро, довіреність № 07-2547 від 04.05.2011 року

Від відповідача ОСОБА_2. - юрисконсульт ІІ категорії, довіреність № 489 від 01.01.2011 року

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Макіївкокс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення вартості недостачі дрібниці коксової в сумі 1 311,84 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було отримано вантаж, при переважуванні якого виявлено недостачу в кількості 1 822 кг, вартість якої позивач і просить стягнути з відповідача.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує.

Відповідач позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву від 14.10.2011 року) посилаючись на те, що:

- статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу;

- в акті про технічний стан вагону № 141 від 12.07.2011 року, складеному станцією Чаплине Придніпровської залізниці, зазначено, що вагон № 65297285 технічно справний, але виявлено зазор між 6-м люком та хребтовою балкою.

У своїх запереченнях на відзив позивач зазначив, що відповідно до ст.12 Закону України „Про залізничний транспорт” , яка передбачає, що залізниця забезпечує збереження вантажу на шляху проходження і на залізничних станціях, ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. У залізничній накладній за № 53265757, згідно ст. 6 Статуту залізниць України, зазначено рівномірне розміщення вантажу в вагоні за № 65297285 та наявність захисного маркування, але ж у розділі „Д” в комерційному акті АА № 039692/373/553 від 11.07.11р. вказано про виявлені ознаки нестачі спірного вантажу, також у акті про технічний стан вагону за № 141 від 12.07.11р. спірний вагон значиться як справний, тобто даний акт складено залізницею неправомірно, тому як його складання правильне лише у випадку недостачі вантажу, яка сталася внаслідок несправності спірного вагону, що свідчить про нестача виникла з вини перевізника. Оскільки ст. 31 Статуту залізниць України проголошує, що залізниця повинна подавати під завантаження справні, придатні до перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу вагони.

11.10.2011 року до суду надійшло клопотання позивача № 07-6138 від 04.10.2011 року про відкладення розгляду справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

Клопотання задоволено Господарським судом ухвалою від 17.10.11року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладений у судовому засіданні на 01.11.11р.

Справа по суті розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.11.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.11р. ПрАТ "Макіївкокс" відправило дрібницю коксову по залізничній накладній за № 53265757 зі станції Макіївка Донецької залізниці на адресу вантажоодержувача ДП "Бердянський морський торговий порт" (станція призначення Бердянськ (експ.) Придніпровської залізниці.

На проміжній станції Чаплине Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми за № 3271 від 11.07.11р., згідно ст. 52 Статуту залізниць України, було проведено комісійне зважування у вагоні за № 65297285.

В ході перевірки в спірному вагоні була виявлена недостача вантажу в розмірі 2 950 кг, у звязку з чим, згідно ст. 129 Статуту залізниць України 11.07.11р. був складений комерційний акт АА № 039692/373/553, в якому зафіксовано, що при переважуванні вагону на справних 150 т вагах ст. Чаплино (поверка 31.05.11р.) виявлено брутто 76 650 кг, тара з документа 23 200 кг, нетто 53 450 кг, що менше документа на 2 950 кг. При прибутті виявлено над 5, 6-ми люками зсередини мається поглиблення довжиною 3,0 м шириною 2,2 м, глибиною 0,3 м, на решті площі вагону навантаження нижче бортів на 20-30 см, рівномірне, марковане вапном у місці виїмки маркування відсутнє. Над 6-м люком між кришкою та хребтовою балкою мається зазор довжиною 10 см шириною 3 см, раніш закладений ганчірям. При прибутті двері люка зачинені, течії вантажу не було.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за рахунок перевізника, виходячи з наступного:

Згідно ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниця забезпечує збереження вантажу на шляху проходження і на залізничних станціях.

Згідно ст. 6 Статуту залізниць України, накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яку її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З матеріалів справи вбачається, що спірний вагон був технічно справний, про що зазначено у комерційному акті від 11.07.11р. АА № 039692/373/553 в графі "про технічний стан вагону" та у акті про технічний стан даного вагону за № 141 від 12.07.11р. у графі "виявлено несправність", крім того, у даному акті зазначається, що „між 6-м люком та хребтовою балкою мається зазор довжиною 100 мм шириною 30 мм, який раніше був закладений ґанчірям, що також підтверджено комерційним актом, що говорить про те, що вантажовідправник здійснив заходів для запобігання втрати вантажу, тому через зазор ніяк не могло бути втрачено вантаж”.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, маркований відправником вантаж у вагоні за № 65297285 прибув до вантажоодержувача з відсутністю маркування в місцях поглиблення, глибиною 0,3 м (дані з комерційного акту).

Відповідачем не доведено суду, що дані поглиблення є результатом просипання вантажу.

За обставин, зазначених в комерційному акті, оскільки маркований відправником вантаж прибув до одержувача з порушеним маркуванням, поглибленнями, відповідальність за недостачу вказаної в комерційних акті кількості вантажу повинна бути покладена на перевізника з огляду на статтю 110 Статуту, в якій зазначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

За положеннями статті 31 Статуту залізниця зобовязана подавати під завантаження справні, придатні до перевезення відповідного вантажу вагони.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

З урахуванням вищенаведеного, суд вбачає підстави для задоволення позову в повному обсязі в розмірі 1311,84 грн.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 31, 105, 110, 129 Статуту залізниць України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства Придніпровська залізниця (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, п/р 26036000002003 у Дніпропетровській філії АБ "Експресбанк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс" (86106, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Горького, 1, п/р 26004198061891 філії ПАО "Кредитпромбанк", МФО 335593, код ЄДРПОУ 32598706) 1311 (тисяча трисита одинадцять) грн. 84 коп. - основного боргу, 102 (сто дві) грн. - витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

СуддяС.П. Панна Повне рішення складено 07.11.11р