Рішення № 19278179, 09.11.2011, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-414/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2011 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Петрової Ю.В.

народних засідателів Асанова Р.А., Марилівої Г.М.

за участю: секретаря Тріфонової С.О.

прокурора Бочарової О.С.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Старицької сільської ради Машівського району Полтавської області, Служба у справах дітей Машівської районної державної адміністрації України, прокурор Совєтського району Автономної Республіки Крим, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Старицької сільської ради Машівського району Полтавської області, про стягнення заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 15296 гривень 80 копійок, неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів у розмірі 32429 гривень 64 копійки, та позбавлення батьківських прав щодо їх малолітньої дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони по 2008 рік перебували у зареєстрованому шлюбі, від спільного проживання мають малолітню дитину сина ОСОБА_4, на утримання якого за рішенням Машівського райсуду Полтавської області від 20 листопада 2008 року з відповідача стягнуто аліменти, а також стягнуто аліменти на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років. Під час спільного проживання відповідач не працював, не приділяв сімї та новонародженому сину жодної уваги, не надавав ніякої матеріальної допомоги, ставився до нього байдуже, не виконував свої батьківські обовязки, з часу розірвання шлюбу відповідач проживає окремо на території АР Крим і продовжує свої байдуже ставлення до дитини, не бере виховної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина, жодного разу не відвідував його. Згідно доданого листа ВДВС Совєтського РУЮ АР Крим заборгованість по аліментам на утримання сина станом на 01 червня 2011 року становила 8238 гривень 60 копійок, тому що жодного платежу за період з 01 листопада 2010 року по 01 червня 2011 року сплачено не було, заборгованість по аліментам на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років станом на 01 червня 2011 року становила 7058 гривень 20 копійок, а тому загальна сума заборгованості за двома виконавчими провадженнями становить 15296 гривень 80 копійок, яку просить стягнути з відповідача на її користь. Крім того, посилаючись на положення ч. 1 ст. 196 СК України просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму неустойки, яку вираховує за період з 01 листопада 2010 року по 01 червня 2011 року у розмірі 32429 гривень 64 копійки. Також позивач вказує, що рішенням виконкому Старицької сільради Машівського району Полтавської області за № 55 від 14 червня 2011 року затверджено висновок «про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2», оскільки він злісно ухиляється від виконання батьківських обовязків, не приймає участі у вихованні сина, та в його утриманні, не бере виховної, грошової, участі у вихованні сина, а тому, вказуючи при цьому, що всі питання щодо виховання сина, його утримання вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, що відповідно до ст. 164 СК України на думку позивача є підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4. У звязку з викладеним просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 29 серпня 2011 року відкрите провадження у зазначеній цивільній справі.

Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 08 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Старицької сільської ради Машівського району Полтавської області про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів та позбавлення батьківських прав розєднано в самостійні провадження.

Суд вважає, неможливим та недоцільним зясування волі малолітнього ОСОБА_4 відносно позбавлення його батька ОСОБА_2 батьківських прав щодо нього, оскільки він з врахуванням малолітнього віку не зможе висловити свою думку про позбавлення його батька щодо нього батьківських прав.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Старицької сільської ради Машівського району Полтавської області, Служба у справах дітей Машівської РДА Полтавської області явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, заяви про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування виконкому Старицької сільської ради Машівського району Полтавської області до суду не надходило, про причини неявки уповноваженого представника суд не сповістив, від третьої особи Служби у справах дітей Машівської РДА Полтавської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх уповноваженого представника, разом із яким надано до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, який приєднано до матеріалів справи, у позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи за її відсутності, а також надала до суду заяву, в якій підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, вказуючи на те, що ОСОБА_2 байдуже ставився до своєї дитини, зловживав спиртними напоями, будь-які дії позивача побороти його пагубну звичку результатів не надали, він продовжував випивати, пропиваючи всі речі з будинку, у пяних скандалах погрожував фізичною розправою, з приводу чого позивач зверталася до дільничного, за весь час надіслав їй лише три грошові переводи, а після звернення позивача до суду з відповідним позовом, здійснив ще три грошових перекази і надіслав посилку із іграшковою машинкою.

За таких обставин, з урахуванням думки відповідача, представника ВДВС Совєтського РУЮ в АР Крим на підставі положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю осіб, які не зявилися.

В судовому засіданні прокурор Совєтського району АР Крим Бочарова О.С. підтримала позов, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з підстав, визначених у позовній заяві, вважаючи, що у матеріалах справи та під час розгляду справи встановлено достатньо підстав, які вказують на свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обовязками.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив не позбавляти його батьківських прав у відношенні його малолітнього сина ОСОБА_4, оскільки позивачка сама перешкоджає йому бачитися із дитиною, вказав, що не бачив сина з 2008 року, він би намагався бачитися з дитиною, проте позивачка йому це не дозволить, також зазначав, що не знав про наявність виконавчого провадження щодо стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_3

Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Особа, яка вважає, що її право порушене, самостійно визначає спосіб його захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).

Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобовязані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обовязку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обовязків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязками.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобовязані виховувати дітей, піклуватися про їх здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідача як людини були зясовані Службою у справах дітей Машівської районної державної адміністрації України та судом в період находження справи у суді.

З письмових матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 11 грудня 2008 року , про що Відділом РАЦС Машівського РУЮ Полтавської області зроблено відповідний актовий запис № 69 (а.с. 26).

Позивач разом із сином ОСОБА_4 проживає у с. Рубанівка Полтавської області, і сама займається вихованням та утриманням сина (а.с. 6, 7).

Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо у с. Дмитрівка Совєтського району АР Крим у будинку батьків, власного житла не має, постійно не працює, отримуючи випадкові заробітки у приватних осіб, зловживає спиртним напоями, родинних стосунків із дітьми не підтримує, вихованням їх не займається, що вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов сімї відповідача.

Зазначені обставини підтверджуються висновком Служби у справах дітей Машівської РДА Полтавської області з якого вбачається, що в даний час малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом із матірю в с. Рубанівка Машівського району Полтавської області, його вихованням та матеріальним забезпеченням займається мати ОСОБА_3, після розлучення батько дитини ОСОБА_2 проживає у с. Дмитрівка Совєтського району, останній ніякої участі у вихованні ОСОБА_4 не приймає, матеріально не допомагає, жодного разу хлопчика не відвідував, у звязку з чим Служба дійшла висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 (а.с. 51).

Крім того, судовим розглядом встановлено, що рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2008 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 жовтня 2008 року і до досягнення дитиною повноліття, за яким постановою ВДВС Совєтського РУЮ АР Крим від 11 березня 2010 року відкрито виконавче провадження (а.с. 7, 10 12).

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від20 листопада 2008 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на її утримання до досягнення сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років в розмірі ј частки всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 15 жовтня 2008 року, за яким постановою ВДВС Совєтського РУЮ від 21 січня 2009 року відкрито виконавче провадження (а.с. 8, 15).

Як свідчить наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2-432 від 20 листопада 2008 року, борг по вказаному виконавчому листу станом на 01 червня 2011 року складає 8238 гривень 60 копійок, за виконавчим листом № 2-432/2 від 20 листопада 2008 року, борг по вказаному виконавчому листу станом на 01 червня 2011 року складає 7058 гривень 20 копійок (а.с. 21, 22).

Вищезазначене на думку суду свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїх батьківських обовязків у тому числі щодо матеріального утримання свого малолітнього сина.

Суд вважає неспроможними твердження відповідача з приводу того, що він би вживав заходів, щоб побачити свого сина, проте у цьому йому перешкоджає позивачка, оскільки відповідач не був позбавлений права звернення до відповідних органів з приводу вирішення питання про встановлення часів зустрічі із дитиною.

Характер поведінки відповідача, його особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення його батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідача про необхідність зміни його ставлення до виховання дитини; відсутні підстави для надання переваги інтересам батька, а не дитини, яка саме в цей час, з урахуванням його віку, потребує захисту своїх прав.

Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи суд вважає захист саме інтересів дитини і стимулювання батька щодо належного виконання своїх обовязків, оскільки позбавлення батьківських прав це насамперед спосіб захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, і водночас санкція за протиправну винну поведінку батька.

Отже, позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи і той позитивний результат у долі дитини, який має настати, враховуючи свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обовязками, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, це на думку суду є єдиний можливий засіб захисту прав дитини.

На підставі вищевикладеного, враховуючи висновок Служби у справах дітей Машівської РДА Полтавської області, відповідно якого ОСОБА_2 батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, доцільно позбавити батьківських прав у відношенні дитини, оскільки у судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2, маючи можливість виконувати свої обовязки батька відносно свого малолітнього сина, не вчиняє відповідних дій, свідомо ухиляється від виконання обовязків по вихованню дитини, а саме, не проявляє про нього ніякої батьківської турботи, не займається вихованням дитини, та не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не підтримує матеріально, що підтверджує ухилення відповідача від виконання обовязків щодо свого малолітнього сина, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити у повному обсязі.

При цьому слід взяти до уваги, що ті дії, які здійснював відповідач вже під час розгляду цієї справи стали здійснюватися лише після подання позову до суду та навпаки свідчать про нехтування ОСОБА_2 батьківськими обовязками та ніяким чином не можуть підтверджувати належне піклування відповідача про фізичний і духовний розвиток дитини.

Аналіз наявних у матеріалах справи доказів та обставин, які встановлені під час розгляду справи судом, засвідчуючи байдуже ставлення відповідача до виховання дитини, узгоджується з вищенаведеними доказами.

При цьому, застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, він має право бути поновленим у своїх батьківських правах відносно свого сина відповідно до положень ст. 169 СК України.

Вирішуючи питання про влаштування малолітнього ОСОБА_4, батько якого позбавлений батьківських прав, суд враховує вимоги ст. 167 СК України та вважає за необхідне у відповідності ч. 3 зазначеної статті залишити малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у матері ОСОБА_3.

В силу ст. 88 ЦПК України та ст. 2 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 94 гривні 10 копійок.

На підставі викладеного, ст.ст. 150, 155, 164 Сімейного кодексу України, ст.. 16 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 11, 14, 57, 60, 81, 88, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Карасук Новосибірської області, батьківських прав щодо малолітньої дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава Полтавської області України.

Розяснити ОСОБА_2, що він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни його поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 94 (девяносто чотири) гривні 10 копійок у Державний бюджет Совєтського району на р/р 31211206700290, одержувач Державний бюджет Совєтського району, код ЄДРПОУ № 34740431, МФО 824026, банк отримувача Головне управління Державного казначейства України в АР Крим м. Сімферополь, призначення платежу: «Судовий збір, Код 34740431 Пункт 1.2».

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

Народні засідателі /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду

Автономної Республіки Крим Ю.В. Петрова.