Рішення № 19268683, 04.08.2011, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-242/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2011 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Волощука В.В.

при секретарі Корнєйчук О.В.

з участю:

позивачки ОСОБА_1

відповідачів: ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 до ОСОБА_2, яка є представником неповнолітнього ОСОБА_3, та співвідповідача ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просить суд, стягнути в солідарному порядку із відповідачки ОСОБА_2, яка є представником неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та співвідповідача ОСОБА_5, на її користь 1949.50 грн., - у відшкодування заданої її доньці ОСОБА_4, неправомірними діями неповнолітнього ОСОБА_3, майнової шкоди, яку було завдано неповнолітнім ОСОБА_3, 12.06.2010 року внаслідок здійснення наїзду мопедом «Дельта»на неповнолітню дочку ОСОБА_4; 15000 грн., у відшкодування моральної /немайнової/ шкоди та 150 грн., понесених витрат повязаних з наданням юридичної допомоги.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, підтримала заявлені позовні вимоги в інтересах своєї доньки ОСОБА_4, 1993 року народження, із підстав зазначених у позові та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2, яка є представником неповнолітнього ОСОБА_3,1994 року народження у судовому засіданні та співвідповідач ОСОБА_5, в минулому судовому засіданні позовні вимоги позивачки ОСОБА_1, не визнали та надали пояснення про те, що дійсно 12.06.2010 року сталася така пригода внаслідок якої син ОСОБА_2, та племінник ОСОБА_5, - неповнолітній ОСОБА_3, транспортним засобом мопедом «Дельта» здійснив наїзд на неповнолітню ОСОБА_4, яка рухалася по узбіччю дороги. Позовні вимоги позивачки не визнають, оскільки в добровільному порядку проводили оплату за лікування неповнолітньої ОСОБА_4

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, надав суду свідчення про те, що дійсно 12.06.2010 року, об 02.00 годині ОСОБА_3, керуючи мопедом «Дельта»здійснив наїзд на неповнолітню ОСОБА_4

Як встановлено в судовому засіданні 12.10.2010 року, об 02.00 годині, неповнолітній ОСОБА_3, керуючи мопедом «Дельта», який належить його дядьку ОСОБА_5, та перебуваючи у стані алкогольного спяніння, рухаючись по правій стороні проїзної частини автодороги по вул.Леніна в с.Сущани, в напрямку с.Хочино Олевського району Житомирської області зі швидкістю 55-60 км/год., відволікся від управління мопедом та здійснив наїзд на неповнолітню доньку позивачки ОСОБА_1, - ОСОБА_4, яка рухалася по правому узбіччю в попутному напрямку.

В результаті наїзду неповнолітня ОСОБА_4, отримала тілесні ушкодження, які відповідно до акту судово-медичного обстеження № 219 від 22.06.2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Винність неповнолітнього ОСОБА_3, у здійсненні наїзду на неповнолітню ОСОБА_4, підтверджується відмовними матеріалами зібраними працівниками Олевського РВ УМВС України в Житомирській області № 858 від 21.06.2010 року по факту дорожньо-транспортної пригоди та дослідженими судом у судовому засіданні, постановою Олевського районного суду Житомирської області від 06.08.2010 року відповідно до якої неповнолітнього ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, яке він вчинив 12.06.2010 року об 02.00 годині в с.Сущани по вул.Леніна Олевського району.

Крім того у судовому засіданні встановлено, що власником мопеда «Дельта»являється ОСОБА_5, що ствердив сам співвідповідач у судовому засіданні, яке відбулося 16.06.2011 року.

Внаслідок отримання тілесних ушкоджень неповнолітньою ОСОБА_4, позивачка ОСОБА_1, понесла витрати на лікування своєї дочки в розміри який вона визначила в сумі 1949.50 грн., на підтвердження чого надала до позовної заяви відповідні письмові докази, із яких слідує, що позивачка зверталася за направленням Олевської ЦРЛ до Житомирської обласної дитячої лікарні та за направленням до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»м.Київ, що стверджується відповідними направленнями до лікувальних закладів (а.с.5, 27), та проїзними квитками, сполученням с.Сущани м.Житомир, Житомир с.Сущани, м.Олевськ м.Київ, м.Київ м.Олевськ (а.с.8-10, 29), а також фіскальним чеком № 3386 від 28.04.2011 року (а.с.28).

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1179,1187, 1195 ЦК України, зокрема статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом ст.1195 ЦК України з якої слідує, що фізична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоровя, зобовязана відшкодувати потерпілому витрати, викликані придбанням ліків.

Зі статті 1187 ЦК України слідує, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом і завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зобовязана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, сприяла недбалість її власника (володільця), шкода завдана діяльністю щодо його використання, відшкодовується ними спільно.

Так, як пояснив у судовому засіданні співвідповідач ОСОБА_5, він особисто не дозволяв своєму племіннику ОСОБА_3, брати його власний мопед «Дельта»12.06.2010 року, однак і не заперечував коли дізнався, що ОСОБА_3, взяв покататися його мопед без дозволу ОСОБА_5, у звязку з чим суд вважає, що останній недбало віднісся до тієї обставини, що неповнолітній ОСОБА_3, самовільно взяв мопед ОСОБА_5, який знаходився у подвірї домоволодіння останнього і завівши мопед ключем, який знаходився у замку запалювання поїхав кататися мопедом до 02.00 години цього ж дня та здійснив наїзд на неповнолітню ОСОБА_4 На підставі чого суд вважає, що ОСОБА_5, повинен також відповідати за даним позовом в силу ч.4 ст.1187 ЦК України на рівні із відповідачами, а саме в солідарному порядку.

Суд вважає, що в результаті неправомірної діяльності неповнолітнього ОСОБА_3, якою було завдано шкоди неповнолітній ОСОБА_4, внаслідок отримання нею легких тілесних ушкоджень, неповнолітній ОСОБА_4, було заподіяно матеріальної та моральної шкоди, яка знаходяться в причинному звязку з наслідками зазначеними вище.

Так відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, внаслідок неправомірної діяльності неповнолітнього ОСОБА_3, неповнолітній ОСОБА_4, заподіяно і моральної (немайнової) шкоди, яка перенесла фізичні, душевні, психічні страждання, в звязку з заподіянням тілесних ушкоджень, які вона отримала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.3 постанови ПВС України від 31.03.1995 року № 4, (із змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р., №5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», з якої слідує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі діяльністю інших осіб.

Відповідно до ст.1179 ЦК України, слідує, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками.

У судовому засіданні встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3, 1994 року народження проживає разом із батьками по вул.Ковпака, 1 в с.Сущани Олевського району Житомирської області, ніде не працює і не навчається, самостійного заробітку (доходу, стипендії) не має. Враховуючи дану обставину та керуючись приписами ст.1179 ЦК України, суд вважає, що завдану шкоду неповнолітнім ОСОБА_3, повинна відшкодувати його мати ОСОБА_2

Враховуючи характер моральної шкоди та обсяг страждань, яких зазнала неповнолітня ОСОБА_4, внаслідок отримання тілесних ушкоджень, стан її здоровя, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, суд вважає, що неповнолітній ОСОБА_4, спричинена моральна (немайнова) шкода, яка підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_2, та ОСОБА_5, у солідарному порядку.

Разом з тим суд, визначаючи розмір моральної (немайнової) шкоди, яка підлягає до стягнення, також враховує матеріальне становище відповідачів, та те, що відповідачкою ОСОБА_2, у добровільному порядку купувалися ліки для лікування неповнолітньої ОСОБА_4, в сумі 679.96 грн., що стверджується доданими відповідачкою ОСОБА_2, до матеріалів справи фіскальними чеками, а також те, що позивачка ОСОБА_1, у судовому засіданні не обґрунтувала розмір завданої моральної (немайнової) шкоди, не довела та не надала доказів із чого вона виходила визначаючи такий розмір моральної шкоди, яку просить стягнути із відповідачів на свою користь в інтересах своєї доньки, вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1, відносно стягнення моральної (немайнової) шкоди слід знизити до 2000.00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення із відповідачів на користь позивачки матеріальної шкоди завданої неправомірними діями неповнолітнього ОСОБА_3, в сумі 1949.50 грн., суд вважає, що дана позовна вимога підлягає до часткового задоволення, в розміри 217.10 грн., на придбання ліків та 988.80 грн., витрачених на придбання квитків за проїзд автобусами міжміського сполучення, оскільки позивачкою надано доказів про те, що вона понесла саме таку матеріальну шкоду на загальну суму 1205.90 грн., що стверджується відповідними квітками на проїзд (а.с.8-10, 29) та фіскальним чеком № 3386 від 28.04.2011 року (а.с.28). В решті відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1260.70 грн., та 150 грн., понесених витрат повязаних з наданням юридичної допомоги не підлягає до задоволення, оскільки позивачкою у судовому засіданні не надано письмових доказів про вартість пошкодженого одягу і взуття на суму 330 грн., та придбання окулярів на суму 280 грн., а також те, що вона понесла витрати в сумі 150 грн., за отриману юридичну допомогу.

Крим цього, суд не бере до уваги та не може врахувати, як доказ по справі акт закупки від 05.02.2011 року (а.с.4), оскільки останній не є платіжним документом так як платіжними документами є: фіскальний чек або квитанція до прибуткового касового ордеру. Суд також не бере до уваги і фіскальний чек на суму 102.47 грн., оскільки із останнього не вбачається за які витрати він отриманий (не читаємий) (а.с.4), та суму із фіскального чеку № 3386 від 28.04.2011 року (а.с.28), в розмирі 28.94 грн., на придбання ліків.

Так відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ч.1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.22,23,1166,1167,1179,1187,1195 ЦК України, п.3 постанови ПВС України від 31.03.1995 року № 4, (із змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р., №5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», ст.ст.3,10,11,15,57,60,81,88,ч.3ст.209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 до ОСОБА_2, яка є представником неповнолітнього ОСОБА_3, та співвідповідача ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки та жительки АДРЕСА_1 яка є представником неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та співвідповідача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 1205.90 грн., завданої матеріальної шкоди, 2000.00 (дві тисячі) грн., моральної (немайнової) шкоди, в решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2, та ОСОБА_5, в солідарному порядку витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду Олевським районним судом цивільної справи у сумі 120 грн., на р\р 31217259700460 Код ЗКПО 20413477 Банк отримувача ГУ ДКУ в Житомирській області, МФО банку 811039.

Стягнути з ОСОБА_2, та ОСОБА_5, в солідарному порядку, в бюджет держави 51 грн., судового збору.

Звільнити ОСОБА_1, від сплати судового збору відповідно до п.18 ст.4 Декрету КМУ “Про державне мито”.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області, протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:В. В. Волощук