Рішення № 19265905, 14.11.2011, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-7027/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Бобуйок І.А.,

при секретарі судового засідання Гресько О.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Відкритого акціонерного товариства “Стальканат” про визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішенням виконкому Приморської районної ради депутатів трудящих від 26.12.1974р. №888 його бабусі ОСОБА_4 на сім'ю, що на той момент складалась з неї та онука ОСОБА_1, було надано однокімнатну самостійну АДРЕСА_1. Згідно рішення виконкому Приморської районної ради депутатів трудящих від 04.11.1975р. №651 гр. ОСОБА_4 05.11.1975р. на вселення було видано ордер №1034 серія ПР. З моменту вселення і дотепер позивач мешкав у спірній квартирі. Спільно з позивачем в квартирі мешкають його сестра ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_3. Як зазначає позивач, повернувшись з чергового рейсу, вирішив зайнятись приватизацією займаної квартири, однак йому стало відомо, що у 1995 році відповідачі вже приватизували квартиру тільки на двох, не включивши позивача до числа співвласників.

Від представника Приватного акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур” - ОСОБА_5 до суду надійшла заява №880 від 25.10.2011р. про виключення зі складу учасників процесу. Як зазначено у заяві, ПрАТ “Виробниче Об'єднання “Стальканат-Сілур” відповідно до Ухвали Господарського суду Одеської області від 16.12.2002р. ВАТ “Стальканат” (ідентифікаційний код 05813363) було ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Нове підприємство ВАТ “Стальканат” (ідентифікаційний код 26209430) було створено в 2002 році. В свою чергу, ТОВ “Стальканат” 31.10.2003р. було реорганізовано в ВАТ “Стальканат” (ідентифікаційний код 26209430), яке в червні 2010 року перейменоване в ПрАТ “Виробниче Об'єднання “Стальканат-Сілур”. Згідно до п. 1.1 Статуту в новій редакції ПрАТ “Виробниче Об'єднання “Стальканат-Сілур”, державну реєстрації змін до якого проведено 26.07.2011р. державним реєстратором Виконкому Одеської міської ради Ісаєнко Л.Г. (номер запису 15561050023007981), витяг з якого наданий суду, ПрАТ “Виробниче Об'єднання “Стальканат-Сілур” (ідентифікаційний код 26209430) є правонаступником ВАТ “Стальканат” (ідентифікаційний код 26209430). З заяви про виключення зі складу учасників процесу, витягу зі статуту, довідки АА №489097 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), вбачається що ПрАТ “Виробниче Об'єднання “Стальканат-Сілур” (ідентифікаційний код 26209430) не існувало у 1995 році, коли відбувалась приватизація спірної квартири. З наведених підстав просить виключити його з числа відповідачів.

03.11.2011р. позивач подав до Малиновського районного суду м. Одеси уточнену позовну заяву, в якій відмовляється від позовних вимог, заявлених до ВАТ “Стальканат” шляхом виключення його з числа відповідачів.

Позивач до суду не зявився, надав до Малиновського районного суду м. Одеси заяву, в якій позов підтримав та просив суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не зявились, сповіщались належним чином про дату, час та місце судового засідання, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Дослідивши матеріали справи, надані заяви, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що, рішенням виконкому Приморської районної ради депутатів трудящих від 26.12.1974р. №888 ОСОБА_4 на сім'ю з однієї особи (внук ОСОБА_1) було надано однокімнатну самостійну квартиру №42 на другому поверсі, жилою площею 17,44 кв.м., в будинку АДРЕСА_1.

Згідно рішення виконкому Приморської районної ради депутатів трудящих від 04.11.1975р. №651 гр. ОСОБА_4 05.11.1975р. на вселення було видано ордер №1034 серія ПР.

Відкритим акціонерним товариством “Стальканат” 06.12.1995р. було видано розпорядження №358 про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_1, у спільну часткову власність ОСОБА_2, ОСОБА_3. На підставі цього розпорядження ВАТ “Стальканат” 06.12.1995р. було видано свідоцтво про право власності на житло №4319, відповідно до якого встановлена приналежність квартири за адресою: АДРЕСА_1, на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, у рівних частках. Право власності на квартиру 16.01.1996р. було зареєстровано в ОМБТІ (116 стр. 78 кн. 156пр).

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку).

Згідно з п. 5 “Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян”, затвердженого Наказом №56 від 15.09.1992р. Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім'ї з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Судом встановлено, що письмову згоду на передачу квартири за адресою: АДРЕСА_1 до приватної власності ОСОБА_1 не надавав, що свідчить про порушення процедури приватизації.

З наданих суду документів суд вбачає наявність підстав для скасування розпорядження приватизації, як таке, що винесено з порушенням діючого законодавства. При цьому відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тому враховуючи те, що розпорядження органу приватизації, а також свідоцтво про право власності були видані у 1995 році, до виниклих спірних правовідносин застосовується положення ЦК УРСР. Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом. Таким чином, у звязку з порушенням приватизаційного законодавства, розпорядження ВАТ “Стальканат” про передачу квартири у власність та свідоцтво про право власності на житло мають бути скасуванні.

На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 48, 71-72 ЦК УРСР, п. 4 Перехідних положень ЦК України, ст. 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло - задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження №358 органу приватизації, видане 06.12.1995р. Відкритим акціонерним товариством “Стальканат”, про передачу квартири за адресою: АДРЕСА_1, у спільну часткову власність ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Визнати недійсним свідоцтво №4319 про право власності на житло, видане 06.12.1995р. Відкритим акціонерним товариством “Стальканат”, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Рішення суду є підставою для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в КП «ОМБТІ та РОН».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я: І.А. Бобуйок