Вирок № 19265400, 19.09.2011, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 1-200/11

ВИРОК

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

19 вересня 2011 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого суддіКліщ О. В.

при секретаріКраснянська Ю. С.

з участю прокурораКриушенка Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Ворожба Білопільського району Сумської області, українки, громадянки України , освіта середня, розлучена, не працюючої, раніше судимої вироком Буринського райсуду від 26.01.2010 року за ст.358 ч.3, 358 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 600 грн, штраф повністю сплачений 09.08.2010 року, мешканки АДРЕСА_1, ,

- за ст. 358 ч.3, ст. 358 ч.4 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше судимою 26.01.2010 року Буринським райсудом за ст. 358 ч.3, 358 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 600 грн., який повністю виплатила 09.08.2010 року, на шлях виправлення не стала і, маючи не погашену судимість, в перших числах червня 2011 року, знаходячись на території центрального ринку м.Путивль Сумської області, знайшла між продуктовими рядами пенсійне посвідчення «Учасника війни» НОМЕР_1, видане пенсійним фондом Путивльського району на гр.ОСОБА_2 1928 року народження. Розуміючи що пенсійне посвідчення надає право на безкоштовний проїзд в приміському транспорті, вона перевезла знайдене чуже посвідчення до місця свого проживання, щоб потім його підробити та використовувати при проїзді в громадському транспорті.

13.07.2011 року, близько 10.00 годин, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на підробку знайденого чужого документа, вона по місцю свого проживання підробила знайдене посвідчення, вклеївши в дане посвідчення свою фотокартку та з допомогою грошової монети та копірки нанесла відтиск схожий на печатку на 1 сторінці даного документа, а також прибувши на залізничний вокзал ст.Ворожба, вона на 2 сторінці даного посвідчення власноручно зробила виправлення в графі «дата призначення пенсії».

Згідно висновку експерта № 220 від 03.08.2011 року бланк наданого на дослідження пенсійного посвідчення « учасника війни » НОМЕР_1, виданого на імя ОСОБА_2 1928 р.н., виконаний способом плоского офсетного друку. В пенсійному посвідченні « учасника війни » НОМЕР_1, виданого на імя ОСОБА_2 1928 р.н., проводилась зміна первинного змісту тексту документа, а саме: виправлення шляхом дописки. В наданому на дослідження пенсійного посвідченні « учасника війни » НОМЕР_1, виданого на імя ОСОБА_2 1928 р.н., була проведена зміна первинного реквізиту документу, а саме: переклейка фотографії. Фрагменти відтисків печатки на фотографії та на бланку біля неї для проведення по ним ідентифікаційного дослідження не придатні. Встановити спосіб їх нанесення на документ не представляється можливим.

Крім цього, з метою використання власноручно підробленого посвідчення «учасника війни» НОМЕР_1, виписаного на імя ОСОБА_2, ОСОБА_1 13.07.2011 року близько 11.00 годин в касі вокзалу ст. Ворожба придбала проїзний безкоштовний квиток № 037104 на електропотяг № 6303 сполученням Ворожба-Конотоп до ст.Путивль, і таким чином використала завідомо підроблений документ. Після цього об 11-20 годин 13.07.2011 року при посадці до вищезгаданого електропотягу вона була затримана працівниками ЛВ на ст.Ворожба за використання завідомо підробленого чужого документа.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнала повністю і показала, що в перших числах червня 2011 року, коли знаходилась на центральному ринку м.Путивль, проходячи близько 10-00 годин по одному з продуктових рядів, помітила на асфальті кимось залишене посвідчення. Піднявши посвідчення, виявила, що то було пенсійне посвідчення «учасника війни» НОМЕР_1. Дане посвідчення було виписане на імя ОСОБА_2, фотокартка якої була вклеєна до даного посвідчення. Вона вирішила не залишати на асфальті чуже посвідчення, а забрати собі, щоб потім спробувати використати при проїздах в громадському транспорті, так як я знала, що дане посвідчення дає право на безкоштовний проїзд в електропоїздах, дизельпоїздах та інших видах транспорту. Поклавши знайдене чуже посвідчення до своєї кишені, вона перевезла його до місця свого проживання і залишила в шафі. Так як коштів на прожиття, які отримувала за те, що доглядає за хворою сусідкою, їй не вистачало, вирішила поїхати 13.07.2011 року до м.Буринь, щоб там знайти хоч якусь роботу. Коли збиралась іти на електропотяг, то виявила, що на проїзд у неї не вистачає коштів, в звязку з цим вирішила підробити знайдене посвідчення і по ньому придбати для себе безкоштовний квиток для поїздки до м.Буринь. Близько 10-00 годин дістала з шафи посвідчення і, відірвавши фотокартку власника посвідчення, на її місце вклеїла свою фотокартку. Так як на фотокартці, яку вклеїла, не було печатки, із-за цього могли не дати безкоштовний квиток, вона вирішила проставити щось схоже на печатку. За допомогою 5 копійок та копірки синього кольору проставила на частині фото відтиск, схожий на печатку.

Після цього близько 11-00 годин прибула на залізничний вокзал ст.Ворожба, щоб придбати для себе по підробленому посвідченню проїзний безкоштовний квиток. Зайнявши чергу до каси, дістала з сумки підроблене посвідчення, щоб перевірити, як кріпилось фото. Фотокартка на даному посвідченні добре трималась, однак, черговий раз оглядаючи посвідчення, вона виявила, що на другій сторінці посвідчення в графі «призначення пенсії» не чітко був проставлений рік призначення пенсії, а саме: майже невидно було третю цифру. Так як на це міг звернути увагу касир, вона вирішила навести чернильною ручкою, яка була в її сумці, третю цифру року призначення пенсії. Діставши з сумки ручку, вона дописала третю цифру, а саме: цифру «8», щоб чітко було видно дату призначення пенсії - 1983 рік. Цифру «8» записала тому, що в нижній графі даного посвідчення теж був зазначений 1983 рік. Підійшовши до каси вокзалу, пред»явила касиру підроблене посвідчення і отримала безкоштовний проїздний квиток від ст.Ворожба до ст.Путивль. По прибуттю електропотягу, підійшла до одного з вагонів, щоб здійснити посадку. В цей час двоє чоловіків в цивільному, які стояли біля дверей вагону запропонували показати квиток. Вона дістала проїздний безкоштовний квиток, який поклала в підроблене посвідчення і пред»явила одному з чоловіків, як потім стало відомо працівнику міліції. Оглянувши посвідчення та квиток, вона була запрошена до чергової частини ЛВ на ст.Ворожба, де й зізналась, звідки у неї дане посвідчення. В присутності понятих дане чуже посвідчення у неї було вилучене.

Покази підсудної відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 злочинів при обставинах, відображених в описовій частині вироку, доказаний повністю.

За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.358 КК України підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право або звільняє від обовязків з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, вчинене повторно, та за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину та особу підсудної, яка негативно характеризується за місцем проживання, те, що підсудна скоїла злочин, маючи не погашену і не зняту судимість за аналогічний злочин.

Повне визнання своєї вини, сприяння розкриттю злочину і встановленню істини в справі, щире каяття суд визнає обставинами, які помякшують відповідальність.

Обставин, що обтяжують покарання в ході судового слідства не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що за вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, необхідним та достатнім для виправлення підсудної та попередження нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі.

Речові докази: підроблене пенсійне посвідчення «учасника війни» НОМЕР_1 на імя ОСОБА_2 та залізничний квиток безкоштовного проїзду №037104 на приміський поїзд необхідно залишити в матеріалах кримінальної справи.

Підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ 469 грн. за проведення технічного дослідження документів простої складності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.358 ч.3 КК України, і призначити їй покарання за цим законом у виді обмеження волі строком на один рік один місяць.

ЇЇ ж визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.358 ч.4 КК України, і призначити покарання за цим законом у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на один рік один місяць.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_1 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженої на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд.

Речові докази: підроблене пенсійне посвідчення «учасника війни» НОМЕР_1 на імя ОСОБА_2 та залізничний квиток безкоштовного проїзду №037104 на приміський поїзд необхідно залишити в матеріалах кримінальної справи (а.с.66).

Стягнути з ОСОБА_1 469 (чотириста шістдесят дев»ять) гривень за проведення технічного дослідження документів простої складності на користь НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ (Р\р 31257272210703, код 25576445, ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, призначення платежу: технічне дослідження документів) (а.с.52) .

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: