Постанова № 19245783, 03.11.2011, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2а/1512/5309/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

при секретарі Ларіної Т.Г..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом, ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору інспектора відділення ОДР ВДАІ м. Одеси ст. лейтенанта міліції Крігер Олександра Альбертовича про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної від повільності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 у серпні 2011р. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору інспектора відділення ОДР ВДАІ м. Одеси ст. лейтенанта міліції Крігер Олександра Альбертовича про визнання протиправними дій відповідача - ВДАІ ГУМВС України в Одеській області, в особі начальника ВДАІ м. Одеси, п/п-к міліції Кузнєцова Віктора Володимировича та скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення Серія ВН № 049936 від 02 серпня 2011 року., визнання дії інспектора відділення ОДР ВДАІ м. Одеси ст. лейт. міліції Крігера Олександра Альбертовича незаконними.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що був притягнутий безпідставно до адміністративної відповідальності, оскільки не порушував вимоги ч.3 ст. 140 КУпАП та Порядку огородження та організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) від 01.03.2006 р. № 76 (СОУ 45.2-00018112-006:2006) у звязку з тим, що ремонтні роботи проводили на прибудинковій території. Також позивач зазначив, що розгляд справи було проведення без його участі, чим було порушено його право на захист.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2011р. було задоволено клопотання позивача та закрито провадження по справі в частині позовних вимог про визнання незаконними дій інспектора відділення ОДР ВДАІ м. Одеси ст. лейт. міліції Крігера Олександра Альбертовича.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності (а.с.20) підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, у судове засідання не зявися, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, Крігер О.А., у судове засідання не зявися, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив. У минулих судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що при визначені місця роботи керувався ст. 21 ЗУ «Про дорожній рух», де зазначається, що автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, у звязку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати вимоги, Порядку огородження та організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) від 01.03.2006 р. № 76 (СОУ 45.2-00018112-006:2006), які позивачем були порушенні, що потягло за собою притягнення його до адміністративної відповідальності в порядку ч.3 ст. 140 КУпАП.

Суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача та третьої особи на підставі наявних в ній доказах.

Суд заслухавши пояснення позивач та його представника, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у звязку з наступним.

Відповідно до ст.18 ч.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 працює на ТОВ «Фабрика «Акація»головним інженером з 20.03.2002р. та він згідно наказу на виконання аварійних робіт на ТОВ «Фабрика «Акація»від 21.07.2011р. виконував завдання щодо усунення пошкодження ліній каналізаційного сполучення.(а.с.32,33).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно Постанови Серія ВН1 №049936 в справі про адміністративне правопорушення (а.с. 10), було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч.З ст. 140 КУпАП. Згідно змісту Постанови вбачається, що ним було порушено вимоги Порядку огородження та організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України від 01.03.2006 р. № 76 (СОУ 45.2-00018112-006:2006).

Згідно ч.3 ст. 140 КУпАП, порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При аналізі вказаної норми вбачається, що вона підлягає застосуванню при порушенні нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць.

Поняття автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздах місць зазначені у ст.1 ЗУ «Про автомобільні дороги», де зазначається, що автомобільна дорога це - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів; вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.

Також поняття «автомобільна дорога»регламентується, ст. 21 ЗУ «Про дорожній рух», де зазначається, що Автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами.

Згідно Порядку огородження та організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України від 01.03.2006 р. № 76 (СОУ 45.2-00018112-006:2006) вбачається що він регулює відносини щодо проведення робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування.

Поняття «смуга відведення»зазначені у ст.1 ЗУ «Про автомобільні дороги», де зазначається, що це - земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги.

Згідно матеріалів у справі, а саме експлікації (а.с.29), ситуаційної схеми (а.с30), державного акту на право власності (а.с.31) вбачається, що території на якій проводилися ремонті роботи знаходиться у володінні ТОВ «Фабрика «Акація»та є прибудинковою територіє, з чого суд доходить висновку про те, що дії Порядку огородження та організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України від 01.03.2006 р. № 76 (СОУ 45.2-00018112-006:2006) не розповсюджуються на дану земельну ділянку.

Також суд приймає до уваги посилання позивача на порушення вимог ст. 268 КУпАП, де передбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач в надав суду доказів, щодо належно сповіщення позивача.

Судом встановлено, що протокол про притягнення позивача до адмінвідповідальності від 21.07.2011р. не вручався, а було тільки надано припис №356 від 21.07.2011р. Повідомлення про належне отримання запрошення до ВДАІ з розгляду правопорушення відсутнє.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Встановивши під час з`ясування обставин справи невідповідність оскаржуваних дій законові, суд на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України ухвалює постанову про визнання таких дій протиправними та яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,17, 18, 71, ч. 2 ст.128, 158-163 КАС України, ст.33, ч.3 ст.140 ч.1, КУпАП, Закон України ЗУ «Про автомобільні дороги», Законом України «Про дорожній рух» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ДАІ ГУМВС України в Одеській області, за участю третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору інспектора відділення ОДР ВДАІ м. Одеси ст. лейтенанта міліції Крігер Олександра Альбертовича про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної від повільності задовольнити.

Скасувати Постанову про адміністративне правопорушення Серія ВН № 049936 від 02 серпня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає відповідно до ст.171-2 КАС України.

Суддя : Домусчі Л.В.

03.11.2011