Рішення № 19243349, 27.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/40327.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-КАПІТАЛ»

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Простягнення 23 767, 59 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 дов.

Від відповідача-1: не зявились

Від відповідача-2: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно на свою користь з відповідачів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-КАПІТАЛ»суму боргу в розмірі 23767, 59грн. за Договором №СУБ-10/С-36/05 суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2010р.

11.10.2011р. представник Відповідача-1 через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «ЕКО-КАПІТАЛ» та повідомив суд, що проти позову не заперечує.

В судовому засіданні від 27.10.2011р. представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача-1 суму відповідальності у розмірі 1000, 00 грн., відповідно до Договору поруки №01/01-10 від 05.01.2010р., а також стягнути з відповідача-2 суму основного боргу в розмірі 13 938, 31 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 444, 36 грн., пеню у розмірі 784, 18 грн., 3% річних в розмірі 151, 78 грн., а всього 15318, 63 грн. та покласти судові витрати на відповідача-2.

Заява Позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача-1 суму відповідальності в розмірі 1000, 00 грн., а з відповідача-2 загальну суму заборгованості у розмірі 15 318,63 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник Відповідача-2 в судове засідання не зявився.

Відповідач-2 Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач-2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача-2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача-2 не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(Позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Відповідачем-2) був укладений Договір суборенди нежитлового приміщення № СУБ-10/С-36/05.

Згідно п. 1.1. Договору, Позивач передав, а Відповідач-2 прийняв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 84, 88 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Вказане приміщення знаходиться в користуванні Позивача на підставі Договору оренди від 04.11.2008р. за №Б/Н, який укладено між Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Струмок».

Згідно п.2.1 Договору приміщення передається в користування для здійснення роздрібної торгівлі продуктами харчування, алкогольними напоями, тютюновими виробами, побутовою хімією, кормами для тварин та промисловими товарами.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.08.2011р.

Додатковою угодою №1 від 20.01.2011р. до Договору, сторони домовились про те, що укладений між ними Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 28.02.2011р. включно.

Відповідно до положень ст. 774 ЦК України, до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди. Це означає, орендар отримує відносно суборендаря всі права та обов'язки орендодавця.

Відповідно до п.5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 5.3.7. Договору, Відповідач-2 взяв на себе зобовязання своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі за суборенду та інші послуги.

Проте Відповідач-2 не виконував свої обов'язки, передбачені Договором та не здійснив платежі за суборенду приміщення.

Відповідач-2 повернув займане ним приміщення відповідно до Акту приймання-передачі приміщення від 28.02.20011р.

Суду доведено, що останній платіж по Договору суборенди був здійснений Відповідачем-2 02 березня 2011р. в розмірі 17423,55грн., який був зарахований Позивачем як погашення боргу по орендній платі. Починаючи з 03.03.2011р. Відповідач-2 жодного платежу не здійснив, ніяких дій для погашення боргу не вжив.

Позивачем були направлена на адресу Відповідача-2 відповідна претензія від 18.05.2011р. за № 450 про сплату боргу за суборенду приміщення.

Однак, отримавши вказану претензію 24.05.2011р., Відповідач-2 борг не сплатив, мотивованої відповіді на претензію не надав.

Крім того, 05 січня 2010р. між Позивач та Відповідачем-1 був укладений Договір поруки №01/01-10.

Відповідно до умов вказаного Договору, а саме п. 1.2, Відповідач-1 взяв на себе зобовязання перед Позивачем бути поручителем за належне виконання Відповідачем-2 Договору суборенди нежитлового приміщення № СУБ-10/С-36/05 від 01.01.2010р., укладеного між Позивачем та Відповідачем-2.

Пунктом 1.1 Договору поруки встановлено, що відповідальність Відповідача-1 перед Позивачем обмежується сплатою суми боргу в розмірі 1000, 00 грн.

Судом встановлено, що Відповідач-1 не дотримався взятих на себе зобовязань за Договором суборенди, суми боргу в розмірі 1000, 00 грн. не сплатив, проти позову не заперечує.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

До договору суборенди застосовуються положення про договір оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в суборенду, користування ним Відповідачем-2, а також існування у Відповідача-2 заборгованості по сплаті платежів за суборенду приміщення та користування наданими комунальними та іншими послугами у розмірі 13938, 31 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п. 4.1. , п.4.9 Договору, Відповідач-2 повинен був до 5 числа місяця перераховувати в безготівковій формі на поточний рахунок позивача плату за суборенду приміщення, відповідно до рахунків-фактури.

Відповідно до п. 4.2. Договору, розмір базової щомісячної орендної плати за 84, 88 кв.м. становить 12307, 60 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п. 4.7 Договору, сторони передбачили, що Відповідач-2, крім сплати орендної плати компенсує вартість комунальних послуг.

Відповідно до п. 4.9 Договору компенсація вартості послуг передбачених п.п. 4.7,4.8 цього Договору, здійснюється Суборендарем протягом 5-ти календарних днів з дати виставлення Суборендодавцем відповідного рахунку.

Проте, Відповідач-2 свого обовязку по сплаті належним чином передбачених платежів не виконав, у звязку із чим виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача-2 грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 13938, 31 грн. на підставі Договору суборенди. Відповідачем-2 вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача-2.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 7.1. договору, у випадку несвоєчасної сплати платежів за цим договором, Суборендар сплачує Суборендодавцю пеню у розмірі 0,5 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачені п.4.6, 4.7 Договором суборенди № СУБ-10/С-36/05 від 01.01.2010р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача-1 належить стягнути пеню у сумі 784,18грн., відповідно до уточненого розрахунку Позивача (уточнений розрахунок пені обчислений Позивачем відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», а саме від суми простроченого платежу та не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пені), з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 151,78 грн. 3% річних та 444, 36 грн. сума індексу інфляції, відповідно до положень ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Крім того, суд задовольняє вимоги Позивача про стягнення з Відповідача-1 суму відшкодування в розмірі 1000, 00 грн., виходячи з наступного:

05 січня 2010р. між Позивач та Відповідачем-1 (Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО-КАПІТАЛ») був укладений Договір поруки №01/01-10.

Відповідно до умов вказаного Договору, а саме п. 1.2, Відповідач-1 взяв на себе зобовязання перед Позивачем бути поручителем за належне виконання Відповідачем-2 Договору суборенди нежитлового приміщення № СУБ-10/С-36/05 від 01.01.2010р., укладеного між Позивачем та Відповідачем-2.

Пунктом 1.1 Договору поруки встановлено, що відповідальність Відповідача-1 перед Позивачем обмежується сплатою суми боргу в розмірі 1000, 00 грн.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Судом встановлено, що Відповідач-2 не дотримався взятих на себе зобовязань за Договором суборенди, а відтак Позивачем правомірно на підставі умов Договору поруки та у відповідності до норм Глави 49 ЦК України заявлена вимога про стягнення з Відповідача-1 суми відповідальності перед Позивачем у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем-2 належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Відповідач-1 погодився з позовними вимогами в повному обсязі, про що він зазначив в своїй письмовій заяві від 10.10.2011р. за вих. №10/10.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-КАПІТАЛ»(вул. Лебедєва-Кумача, 7, м. Київ, 03058; ідентифікаційний код: 35619765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(пр.-т Науки, 8, м. Київ, 03039; ідентифікаційний код: 32104254) суму відповідальності, відповідно до Договору поруки №01/01-10 від 05.01.2010р. у розмірі 1000, 00 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 73000; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»(пр.-т Науки, 8, м. Київ, 03039; ідентифікаційний код: 32104254) суму основного боргу в розмірі 13938 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 31 коп., 444 (чотириста сорок чотири) грн. 36 коп. індексу інфляції, 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 18 коп. пені, 151 (сто пятдесят одна) грн. 78 коп. 3% річних, 153 (сто пятдесят три) грн. 18 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 07.11.2011р.