ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.11 Справа № 17/5009/5115/11
Суддя Корсун В.Л.
за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району,
юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137
фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-а
до відповідача: комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 7”, 69065, м. Запоріжжя, пров. Явірний, 8а
про стягнення 281197,73 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 04.01.11 № 13/27
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 31.03.11 № 835/01-07
СУТЬ СПОРУ:
26.08.11 до господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (надалі концерн “МТМ”) з позовною заявою до комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 7” (далі КП “ВРЕЖО №7”) про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 288869,29 грн. за договором від 01.10.02 № 603 про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Ухвалою від 26.08.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/5115/11, судове засідання призначено на 21.09.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 21.09.11 судом за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 11.11.11, розгляд справи відкладено на 26.10.11.
В судовому засіданні 26.10.11 судом оголошено перерву до 07.11.11.
Заявою від 07.11.11 № 2132-ю про зменшення позовних вимог, проти якої не заперечив відповідач та яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу за спірним договором в розмірі 281197,73 грн.
За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 07.11.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив наступне. 01.10.02 між сторонами укладено договір № 603 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач зобовязався постачати теплову енергію, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку, встановленими умовами договору. Так, в період з вересня 2010 року по травень 2011 року позивачем поставлено відповідачу теплової енергії на суму 283407,27 грн. Свої зобовязання щодо оплати поставленої теплової енергії відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача становить 281197,73 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 626, 640 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач заявлені вимоги в сумі основного боргу в розмірі 281197,73 грн. визнав повністю, про що зазначено у письмовому відзиві від 07.11.11 на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.02 між концерном “Міські теплові мережі” (Енергопостачальна організація) і комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 7” (Споживач) укладено договір № 603 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого (п. 1.2. договору) Енергопостачальна організація взяла на себе зобовязання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а Споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.10.02 по 30.09.03. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання (п. 10.1. договору).
Згідно з п. 3.2.2. цього договору, сторони визначили, що Споживач теплової енергії зобовязується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом 6 договору.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).
Відповідно до п. 6.3. договору, Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.
Вбачається, що в період з вересня 2010 року по травень 2011 року включно позивачем поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 283407,27 грн., що підтверджується помісячними актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (копії долучені до матеріалів справи). Вказані акти вручались представнику відповідача, про що свідчать відповідні Реєстри отримання документів за відпущену теплову енергію за спірний період, копії яких містяться в матеріалах справи.
На підставі зазначених актів приймання-передачі теплової енергії концерном “МТМ” виставлено відповідачу рахунки на оплату відпущеної теплової енергії.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк не здійснив, внаслідок чого, сума основного боргу за вказаний період на час розгляду справи в суді становить 281197,73 грн.
Факт наявності заборгованості у розмірі 281197,73 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем повністю.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.
На час розгляду спору в суді відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не предявив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 281197,73 грн., яка виникла за період з вересня 2010 року по травень 2011 року, слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 2811,97 грн. державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 7” (69065, м. Запоріжжя, пров. Явірний, 8а, код ЄДРПОУ 05478717, р/р 26000318038360 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010) на користь концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-а, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26030301001951 в філії Запорізького обласного управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) - 281 197 (двісті вісімдесят одну тисячу сто девяносто сім) грн. 73 коп. основного боргу, 2 811 (дві тисячі вісімсот одинадцять) грн. 97 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Л. Корсун
Повне рішення складено 14.11.2011
Судове рішення № 19243137, Господарський суд Запорізької області було прийнято 07.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/5009/5115/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: