Рішення № 19243101, 09.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.11 Справа № 3/5009/5785/11

Суддя Соловйов В.М.

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техноком”, м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Капіталбуд”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 157 516, 80 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № б/н від 04.10.2011р.

від відповідача: не зявився

ТОВ “НВК “Техноком” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Капіталбуд” про стягнення з відповідача боргу за договором поставки № 017-П/2008 від 17.03.2008р. в сумі 157516,80 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 27.09.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 265 ГК України, ст. 526, 530, 1049 ЦК України, ст. 54-57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.09.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/5785/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 11.10.2011р. о 16 годині 20 хвилин.

Ухвалою суду від 11.10.2011р. розгляд справи відкладений на 09.11.2011р. о 12 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 09.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 14.11.2011р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві від 22.09.2011р., та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 017-П/2008 від 17.03.2008р. в сумі 157516,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

17.03.2008р. між ТОВ “НВК “Техноком” та ТОВ “Капіталбуд” укладено договір поставки № 017-П/2008, предметом якого є поставка товару в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в Специфікації № 1, що є невідємною частиною зазначеного договору.

ТОВ “НВК “Техноком” виконало свої зобов'язання за договором в повному обсязі та здійснило поставку ТОВ “Капіталбуд”, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 2025024,00 грн., а саме:

-№ 017-П/1 від 27.06.2008р. на загальну суму 136740,00 грн.;

-№ 017-П/2 від 22.09.2008р. на загальну суму 1888284,00 грн.

Приймання товару здійснювалось уповноваженими особами ТОВ “Капіталбуд” на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНФ № 172074 від 27.06.2008р. та серії ЯНФ № 172076 від 22.09.2008р.

В свою чергу, ТОВ “Капіталбуд” не в повному обсязі виконав свої зобовязання за договором поставки № 017-П/2008 від 17.03.2008р. та провело часткову оплату на загальну суму 1867507,20 грн.

Отже, основний борг ТОВ “Капіталбуд” перед ТОВ “НВК “Техноком” складає 157516,80 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не зявився.

Копія ухвали від 28.09.2011р. про порушення провадження у справі № 3/5009/5785/11 отримана відповідачем 12.10.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обовязковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “Капіталбуд” (Замовник) і ТОВ “НВК “Техноком” (Постачальник) укладений договір поставки № 017-П/2008 від 17.03.2008р., за яким Постачальник зобовязується виготовити, поставити та виконати шефмонтаж, а Замовник прийняти та оплатить продукцію на умовах даного договору. Назва (асортимент), ціна, кількість, а також строк поставки якої вказаний у Специфікації № 1, що є невідємною частиною даного Договору (Додаток № 1) (п. 1.1 Договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання, але не пізніше 31.03.2008р. та діє до виконання Сторонами своїх зобовязань ( п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна Продукції за даним Договором складає 1687520,00 грн. Податок на додану вартість (ПДВ) 20 % складає 337504,00 грн. Загальна вартість Договору складає 2025024,00 грн.

ТОВ “НВК “Техноком” виконало свої зобов'язання за договором в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 2025024,00 грн., а саме: № 017-П1 від 27.06.2008р. на суму 136740,00 грн. та № 017-П/2 від 22.09.2008р. на суму 1888284,00 грн.

Згідно із п. 3.2 Договору, оплата Продукції за даним Договором проводиться поетапно шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника.

Замовник здійснює авансовий платіж Постачальнику в розмірі 30 % від загальної вартості даного Договору, що складає 607507, 20 грн., в тому числі податок на додану вартість (ПДВ) 20 % в розмірі 101251,20 грн. протягом трьох банківських днів з дати підписання Договору.

Замовник здійснює оплату в розмірі 70 % вартості продукції за даним Договором в розмірі 1417516,80 грн., в тому числі ПДВ 20 % 236252,80 грн. протягом тридцяти календарних днів від дати перерахування авансу.

ТОВ “Капіталбуд” не виконало своє зобовязання та не сплатило вартість поставленого товару на загальну суму 157516,80 грн.

ТОВ “НВК “Техноком” направило на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості від 02.09.2011р., в якій просило ТОВ “Капіталбуд” погасити заборгованість в сумі 157516,80 грн. у семиденний строк від дня фактичного предявлення даної вимоги.

ТОВ “Капіталбуд” не надав відповіді на дану вимогу та не сплатив суму боргу в розмірі 157516,80 грн.

Отже свої зобовязання за договором поставки № 017-П/2008 від 17.03.2008р. відповідач належним чином не виконав.

Тому, основний борг за договором поставки № 017-П/2008 від 17.03.2008р. ТОВ “Капіталбуд” перед ТОВ “НВК “Техноком” складає 157516,80 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір поставки № 017-П/2008 від 17.03.2008р.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку оплата Продукції за даним Договором проводиться поетапно шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника.

Замовник здійснює авансовий платіж Постачальнику в розмірі 30 % від загальної вартості даного Договору, що складає 607507, 20 грн., в тому числі податок на додану вартість (ПДВ) 20 % в розмірі 101251,20 грн. протягом трьох банківських днів з дати підписання Договору.

Замовник здійснює оплату в розмірі 70 % вартості продукції за даним Договором в розмірі 1417516,80 грн., в тому числі ПДВ 20 % 236252,80 грн. протягом тридцяти календарних днів від дати перерахування авансу (п.3.2 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за договором поставки № 017-П/2008 від 17.03.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ТОВ “Капіталбуд” грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 157516,80 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Провадження у справі № 3/5009/5785/11 порушено 28.09.2011р., таким чином приписи п.п. “1)” п. 2 ст. 10 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08.07.2011р. N 02/163-48, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, судом не застосовується.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Капіталбуд” (69091, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63а, ідентифікаційний код 33004452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Техноком” (61044, м. Харків, пр. Московський, 257, оф. 902, ідентифікаційний код 34331220) 157 516 (сто пятдесят сім тисяч пятсот шістнадцять) грн. 80 коп. основного боргу, 1575 (одну тисячу пятсот сімдесят пять) грн. 17 коп. витрат на державне мито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 14.11.2011р.